- •Чернівці - 2010 рік
- •Загальна характеристика навчального модулю
- •Тема 3.1. Основні принципи організації захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.
- •Концепція та закон про захист населення і територій
- •Основні заходи у сфері захисту населення і територій.
- •3.Укриття в захисних спорудах.
- •5. Інженерний захист
- •6. Медичний захист
- •8. Радіаційний і хімічний
- •10. Психологічний захист
- •Тема 3.2. Організація зв’язку та оповіщення при виникненні
- •Організація зв’язку у нс. Характеристика засобів зв’язку, які можливо використовувати при ліквідації нс.
- •Інформування населення про загрозу та виникнення нс.
- •Питання для самоконтролю.
- •Тема 3.3. Організація спостереження та контролю за довкіллям, продуктами харчування та водою. Вступ.
- •Створення загальнодержавної і територіальної системи спостереження та контролю.
- •Організація радіаційно-хімічного спостереження. Ведення радіаційної, хімічної та біологічної розвідки.
- •Чинниками хімічної небезпеки є:
- •Питання для самоконтролю.
- •Тема 3.4. Укриття населення в захисних спорудах.
- •Захисні споруди. Призначення та їх класифікація.
- •Запас харчів
- •Утримання та використання зс, приведення їх до готовності .
- •Питання для самоконтролю
- •Організація проведення евакозаходів, та їх забезпечення.
- •Особливості проведення евакуації в різних нс.
- •Заняття 2: Евакуаційні органи, їх завдання та функції. Планування і організація проведення евакозаходів та порядок розробки документації.
- •Основні документи, які розробляються в евакуаційній комісії
- •Питання для самоконтролю
- •Тема3.6. Інженерний захист територій при надзвичайних ситуаціях.
- •Підприємства і інженерні системи (загальні вказівки).
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3.7. Медичний та біологічний захист населення.
- •Організація лікувально-евакуаційних, санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів. Карантин та обсервація.
- •Тема 3.8. Радіаційний і хімічний захист. Основні заходи з захисту населення від небезпечних хімічних та радіоактивних речовин.
- •Пункти видачі зіз. Захист від нхр.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема3. 9. Організація і порядок проведення спеціальної обробки.
- •Тема 3.10. Підготовка населення до дій при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного та природного походження.
- •Порядок створення комплексу навчально – математичної бази з підготовки населення до дій у нс.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3.11. Морально-психологічна підготовка населення до дій в надзвичайних ситуаціях.
- •Основні напрями морально-психологічної підготовки особового складу формувань цз та населення.
- •Моральний фактор і його значення в екстремальних умовах. Виховання моральних принципів поведінки, методи психологічного загартування.
- •Форми і методи пропаганди серед населення знань щодо захисту в умовах надзвичайних ситуацій.
- •Основні види і форми пропаганди:
- •Шляхи підвищення ефективності пропаганди цз:
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3.12. Захист населення під час дій в умовах надзвичайних ситуацій, що пов’язані з можливими терористичними проявами.
- •Аналіз терористичних загроз. Терористичні прояви – як загроза для населення.
- •Організаційні основи боротьби з тероризмом, проведення антитерористичних операцій.
- •Тероризм і цивільний захист. Правила поведінки та захист під час можливих терористичних актів.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3.13. Системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виявлення.
- •Правила улаштування, експлуатації та технічного обслуговування систем раннього виявлення нс.
- •Оповіщення людей у разі виявлення надзвичайних ситуацій.
- •Питання для самоконтролю.
- •Для нотаток
- •Рекомендована література
Заняття 2: Евакуаційні органи, їх завдання та функції. Планування і організація проведення евакозаходів та порядок розробки документації.
Для планування, підготовки та проведення евакуації, приймання і розміщення населення (працівників) за рішенням керівників центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, а на об'єктах - наказами керівників об'єктів незалежно від форм власності і підпорядкування створюються евакуаційні органи: евакуаційні комісії, збірні евакуаційні пункти (ЗЕП), проміжні пункти евакуації (ППЕ), приймальні евакуаційні пункти (ПЕП).
Евакуаційна комісія створюється відповідним рішенням керівників органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, а на об’єктах господарської діяльності відповідними наказами керівників підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності.
Евакуаційна комісія є постійно діючим органом, який здійснює планування, підготовку і організовує проведення комплексу заходів, щодо виведення, вивезення населення із зон можливого впливу наслідків надзвичайних ситуацій і розміщення його у безпечних місцях, у разі виникнення безпосередньої загрози життю або заподіянню шкоди здоров’ю людей.
Евакуаційні комісії очолюють заступники керівників органів виконавчої влади, які відповідають за планування, організацію, проведення евакуації, приймання і розміщення населення. Секретарями зазначених комісій призначаються працівники уповноваженого органу управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.
Також до складу евакуаційної комісії входять групи забезпечення евакозаходів:
зв’язку та оповіщення;
обліку евакуації населення та інформації;
транспортного забезпечення;
організації розміщення еваконаселення в безпечному районі;
охорони громадського порядку і безпеки дорожнього руху;
медичного забезпечення;
група матеріально-технічного забезпечення.
Групи забезпечення евакозаходів формуються відповідними службами області (району ) міста в складі начальника групи і фахівців. Кількість фахівців в групах визначається рішенням.
Основними завданнями евакокомісії є:
планування, підготовка і проведення евакуації населення у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій у мирний та воєнний час;
планування приймання та розміщення еваконаселення свого району, або еваконаселення, яке прибуває на територію району з інших районів;
підготовка населення до проведення евакуаційних заходів;
підготовка підпорядкованих евакуаційних органів до виконання завдань;
організація оповіщення населення про виникнення надзвичайних ситуацій та початок евакуації;
вивчення і визначення зон можливих надзвичайних ситуацій на території району;
прогнозування можливих наслідків при виникненні надзвичайних ситуацій і потреби проведення евакуації населення та вивезення матеріальних цінностей;
визначення безпечних пунктів та місць, для розміщення евакуйованого населення;
вивчення обставин, що склалися в результаті виникнення надзвичайної ситуації та підготовка пропозицій голові райдержадміністрації для прийняття рішення щодо проведення евакуації населення;
керівництво організацією та проведенням евакуації населення і вивезенням матеріальних цінностей;
залучення до виконання евакуаційних заходів органів управління сил і засобів служб цивільного захисту, підприємств, установ та організацій району, залежно від потреби та координація їх дій;
контроль за діяльністю евакоорганів району під час підготовки та проведення евакуації населення у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій;
контроль за підготовкою і розподілом усіх видів транспортних засобів для забезпечення евакуаційних перевезень;
визначення станцій, місць посадки (висадки) населення та маршрутів руху евакуйованого населення транспортними засобами та пішим порядком;
організація розроблення, погодження та затвердження планів евакуації підпорядкованих евакоорганів району;
організація приймання евакуйованого населення та ведення його обліку;
контроль за розміщенням та організацією життєзабезпечення евакуйованого населення;
взаємодія з іншими органами управління і силами цивільного захисту щодо організації та проведення евакозаходів;
організація інформаційного забезпечення;
здійснення інших функцій, які пов’язані з покладеними на неї завданнями.
Евакокомісія має право:
приводити в готовність всі евакуаційні органи району (міста), необхідні сили і засоби та керувати їх діями при евакуації населення;
залучати для проведення евакозаходів органи управління, сили і засоби суб’єктів господарювання незалежно від форм власності;
доводити в межах своєї компетенції начальникам районних служб цивільного захисту, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності і підпорядкування завдання з виконання евакуаційних заходів та здійснювати контроль за їх виконанням;
безкоштовно одержувати від місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності і підпорядкування матеріали і документи, необхідні для планування і проведення евакозаходів;
відпрацьовувати і подавати голові райдержадміністрації пропозиції щодо матеріально-технічного та інших видів забезпечення проведення евакозаходів;
заслуховувати посадових осіб органів управління цивільного захисту і керівників суб’єктів господарювання про хід виконання завдань щодо проведення і забезпечення евакозаходів на території району;
проводити перевірку стану готовності підпорядкованих евакоорганів і служб забезпечення до дій за призначенням;
приймати рішення в межах повноважень евакокомісії під час проведення евакуаційних заходів у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій.
До складу евакуаційної комісії об’єкта входять:
голова евакуаційної комісії;
заступник голови евакокомісії;
секретар комісії;
група зв’язку та оповіщення (1-2чол.);
група обліку евакуйованих (2-3 чол.);
група збору і відправлення евакуйованих (2-3 чол.);
група супроводження евакуйованих (4-5 чол.);
група вивезення майна об’єкта (4-5 чол.);
група забезпечення зустрічі та розміщення (2-4 чол.);
- представники евакокомісії на ЗЕП та пунктах (станціях )посадки (1-2 чол.).
Збірні евакуаційні пункти (ЗЕП) призначені для збору і реєстрації населення, яке підлягає евакуації, формування піших і транспортних колон та залізничних ешелонів, а також забезпечення відправлення їх на пункти (станції) посадки на транспортні засоби та вихідні пункти руху пішки. Кожний ЗЕП має свій номер і за кожним з них закріплюється певна кількість об’єктів.
ЗЕП – безпосередньо підпорядковується голові евакуаційної комісії міста (району), об’єкта, а з внутрішніх питань – керівнику об’єкта, на базі якого його створено.
ЗЕП розгортаються за рішенням органів виконавчої влади про проведення евакуації в разі аварії на АЕС, катастрофічного затоплення, масових лісових, торф’яних пожеж, землетрусу і хімічного зараження.
Кількість ЗЕП, їх місця розгортання визначаються з урахуванням загальної чисельності еваконаселення міста, району, кількості маршрутів вивезення та виведення людей, станцій (пристаней) посадки.
ЗЕП, які призначаються для відправлення людей автомобільним транспортом та пішими колонами, як правило, розгортаються на околиці міст, населених пунктів поблизу маршрутів вивезення (виведення) людей у безпечні райони.
Основні завдання ЗЕП:
підтримання зв’язку з евакокомісією міста (району), об’єктами, які закріплені за ЗЕП, транспортними органами, вихідними пунктами пішохідних маршрутів, інформування їх про час прибуття населення на ЗЕП та часу відправлення його в безпечні пункти (райони);
ведення обліку еваконаселення, яке вивозиться всіма видами транспортних засобів та виводиться пішим порядком, і в установлені терміни доповідати про це евакокомісії району;
надання необхідної медичної допомоги хворим під час знаходження їх на ЗЕП;
забезпечення додержання населенням громадського порядку.
Склад адміністрації ЗЕП:
начальник збірного евакуаційного пункту;
заступник начальника ЗЕП;
група реєстрації і обліку (4-6 чол.);
група комплектування колон, ешелонів і їх відправлення (4-6 чол.);
група охорони громадського порядку;
медичний пункт (3 чол.);
кімната матері і дитини (2-3 чол.);
комендант.
Начальник ЗЕП призначається із числа керівного складу підприємств, установ, організацій на базі яких створюються ЗЕП.
Проміжні пункти евакуації (ППЕ) створюються за рішенням голови облдержадміністрації для проведення евакуації населення із зон можливого радіоактивного або хімічного забруднення.
Розгортаються ППЕ на зовнішніх межах зон радіоактивного і хімічного забруднення і призначені для евакуації населення із зон забруднення до пункту розміщення евакуйованого населення в безпечному районі.
Основні завдання проміжного пункту евакуації:
облік, реєстрація населення, що прибуває із зон забруднення;
дозиметричний і хімічний контроль;
проведення санітарного оброблення еваконаселення в разі необхідності;
надання медичної допомоги хворим;
відправлення населення до безпечних районів розміщення;
проведення при необхідності зміни або спеціального оброблення забрудненого одягу та взуття;
організація пересадки еваконаселення з транспорту , який рухався по забрудненій території на ”чистий” транспорт;
забезпечення громадського порядку на пункті;
доповідь голові евакуаційної комісії району про час прибуття, кількості населення, що прибуло і відправлення його до місць розміщення;
Склад проміжного пункту евакуації:
начальник пункту;
заступник начальника пункту;
комендант пункту;
начальник групи охорони громадського порядку;
начальник групи регулювання руху;
начальник медичного пункту;
начальник санітарно-миючого поливочного пункту;
начальник групи реєстрації та обліку;
начальник пункту харчування;
начальник пункту харчування;
начальник пункту заправки паливом;
начальник поста дозиметричного контролю
Приймальний евакуаційний пункт (ПЕП) створюється рішенням голови райдержадміністрації безпечного району і призначений для зустрічі, приймання еваконаселення та організації відправлення його в безпечні пункти розміщення.
ПЕП розгортаються в місцях висадки евакуйованого населення на залізничних станціях, пристанях та пунктах висадки з автотранспорту.
Основні завдання ПЕП:
зустріч прибуваючих поїздів, суден, автоколон та спільно з адміністрацією залізничної станції, пристані, пункту висадки з автотранспорту забезпечення організованої висадки еваконаселення;
організація відправлення еваконаселення автомобільним транспортом та пішим порядком в пункти його розміщення у безпечному місці;
організація надання медичної допомоги хворим із числа прибуваючого населення;
забезпечення дотримання громадського порядку в пунктах висадки та укриття еваконаселення за сигналом ”Повітряна тривога”;
доповідь голові евакуаційної комісії району про час прибуття кількості населення, що прибуло, та відправлення його в місця розміщення.
Склад приймального евакуаційного пункту:
начальник ПЕП;
заступник начальника ПЕП;
група зустрічі , приймання та тимчасового розміщення еваконаселення (3-4 чол.);
група відправлення та супроводу еваконаселення (3-4 чол.);
група охорони громадського порядку;
група забезпечення (2-3 чол.);
кімната матері та дитини (1 чол.);
стіл довідок (1 чол.).