Пункти видачі зіз. Захист від нхр.

Організація безпечного проживання населення в умовах зараження.

Індивідуальні засоби захисту призначені для захисту людей від радіоактивних, отруйних і небезпечно хімічних речовин. За призначенням засоби індивідуального захисту поділяються на засоби захисту органів дихання та шкіри.

Засоби захисту органів дихання:

а) протигази:

- загальновійськові: РШ-4, ПМГ, ПБФ

- цивільні: ГП-5, ГП-5М, ГП-7, ГП-7У, ГП-7В

- дитячі: до 1,5 року - камери захисна дитяча КЗД-4, КЗД-6

від 1,5 до 7 років - ПДФ-Д

від 7 до 17 років - ПДФ-Ш

- ізолюючі: ІП-4, ІП-5, ІП-46

- промислові: (для захисту від НХР), додаткові патрони ДПГ-1, ДПГ-3

б) респіратори:

- Р-2

- РУ-60м, РПГ-67 - промислові

- ШБ-1 (пелюсток) та інші

- ВМП - ватномарлева пов’язка

- ПТМ-1 - протипилова тканинна маска.

Засоби захисту органів шкіри:

а) спеціальні засоби:

- Л-1 легкий захисний костюм

- ЗЗК - загальновійськовий захисний костюм

- ЗКЗК - загальновійськовий комплексний захисний комплект

- 3ФО-58 - захисно-фільтруючий одяг.

б) щоденний і виробничий одяг:

обробляється пастою № 4, або мильно-масляною емульсією для надання водонепроникності.

Медичні засоби індивідуального захисту:

- аптечка медична індивідуальна;

- ППІ - перев’язочний пакет індивідуальний;

- ІПП-8 - індивідуальний протихімічний пакет.

Індивідуальна аптечка призначена для надання само- і взаємодопомоги при опіках, пораненнях і профілактики від ураження людей радіоактивними, отруйними речовинами і бактеріальними засобами. Вона складається з набору медикаментозних засобів (антидот), які запобігають, або зменшують дію на організм людини іонізуючих випромінювань, отруйних речовин і бактеріальних засобів. Комплект препаратів розміщений в капсулах і розділений по заглибинах в пластмасовій коробці.

Індивідуальний протихімічний пакет призначений для знезараження ділянок тіла, одягу, спорядження, куди потрапили краплини отруйної, небезпечної хімічної речовини. До його складу входить: скляний флакон з дегазуючим розчином, 4 ватно-марлевих тампонів, які знаходяться в герметичному пакеті. Рідиною з ІПП-8 можна обробити близько 500 см² одягу, або відкритих ділянок тіла. Крім ІПП-8, використовуються ІПП-9, ІПП-10.

Рецептура ІПП-10 має профілактичні якості, нею можна обробляти різні поверхні до зараження їх ОР.

Пакет перев’язочний індивідуальний (ППІ) пакет складається з бинта шириною 10см, довжиною 7м, двох ватно-марлевих подушечок (17,5х32 см), одна з яких закріплена до кінця бинта, а друга може переміщатися. Складений і запресований бинт, ватно-марлеві подушечки загорнуті в пергаментний папір і вкладені в герметичний пакет з прогумованої або іншої водонепроникної тканини. В пакеті знаходиться булавка, правила користування пакетом. Внутрішня сторона пакета стерильна, використовується для накладання стерильних пов’язок.

З метою захисту формувань ЦЗ, робітників, службовців і решти населення області від РР, ОР, НХР штабами ЦЗ організується забезпечення їх засобами радіаційного та хімічного захисту.

Майно накопичується 2-х видів:

1-й вид - замовлення ОГД (закуповується через базу облпостачзбуту і зберігається на об’єкті господарської діяльності. Право використання має начальник ЦЗ. Накопичується - 105% від штату мирного часу.

2-й вид - майно довгострокового збереження облвиконкому для забезпечення непрацюючого населення та робітників і службовців бюджетних організацій.

Фільтруючі протигази зберігаються та транспортуються в дерев’яних ящиках в розібраному стані. Частини протигазу кладуться окремо і прокладаються прокладним папером, або картоном.

На ящик наноситься: 26, 2 – 84, ГП-5м, 35 шт., П № 404, Я № 178, де 26 - знак заводу виробника

2-84 - квартал та рік виготовлення,

ГП-5м - марка протигазу

35 шт. - кількість

П № 404 - номер партії

Я № 178 - номер ящика.

В кожний ящик кладеться:

ГП-5 - 40 шт., ГП-5 м - 35 шт., ДП-6 - 40 шт.,

ПДФ-Д - 40 шт., ПДФ-ШС - 40 шт.,

КЗД-4 (КЗД-6) - по 10 шт.

В кожний ящик кладеться певна кількість шолом-масок різних розмірів.

ГП-5 : 0 ріст - 3 шт., 1 ріст - 9 шт., 2 ріст - 11 шт., 3 ріст - 11 шт., 4 ріст - 6 шт.

ГП-5 м: 0 ріст - 1 шт., 1 ріст - 8 шт., 2 ріст - 17 шт., 3 ріст - 9 шт.

ПДФ-Д: 1 ріст - 8 шт., 2 ріст - 12 шт., 3 ріст - 9 шт., 4 ріст - 11 шт.

ПДФ-Ш: 1 ріст 8 шт., 2 ріст - 12 шт., 3 ріст - 3 шт., 4 ріст - 11 шт.

Тара і упаковка ДПГ-3 і ДПГ-1є

Патрони пакуються у ящику для засобів індивідуального захисту по 40 штук з з’єднувальними трубками або по 60 штук без з’єднувальних трубок.

При упаковці з трубками загорнуті в папір патрони укладаються в два ряди в картонні вічки горловинами догори. В вільну вічку кожного ряду пакується по 20 вставок. Кожний ряд прокладений аркушем картону. На упаковані в ящик патрони кладеться 40 з’єднувальних трубок.

При упаковці без з’єднувальних трубок патрони кладуться в ящик по 60 штук в три ряди по 20 штук. В вільні вічки пакується 60 вставок.

Маркування тари.

На ящик наносяться трафаретні написи:

П-92 - квартал та рік виготовлення М - умовна назва заводу-виробника ДПГ-1 - скорочена назва виробу

40 шт. - кількість виробів в ящику П № 48 - номер партії Я № 172 - номер ящика

Протигази і КЗД зберігаються в заводській упаковці в сухих неопалюваних приміщеннях.

В ящиках повинні бути упаковочні аркуші та інша документація по якій можна визначити комплектність упаковки без перерахунку.

Ящики з протигазами закриваються спіральними замками, пломбуються на заводі-виробнику, складаються в штабелі кришками до верху. Штабелі повинні складатися на піддонах висотою не менше 25 см. Висота штабелю дозволяється не більше 8 ящиків.

Майно радіаційного та хімічного захисту, яке призначено для довгострокового зберігання повинно відповідати затвердженій номенклатурі, відповідати вимогам держстандарту або технічним умовам, а його якісний стан повинен бути затверджений паспортами, формулярами, посвідченнями про якість, актами лабораторних випробувань.

Штаби ЦЗ відповідають за своєчасне накопичення, зберігання, комплектність, освіження та заміну майна РіХЗ, його якісний та кількісний стан.

Видача засобів радіаційного та хімічного захисту організується при можливій загрозі радіоактивного та хімічного зараження, згідно планів ЦЗ, при розташуванні формувань, робітників, службовців і решти населення в місцях постійного проживання, роботи. У випадку тимчасового відселення (евакуації) до видачі засобів радіаційного та хімічного захисту, забезпечення ними здійснюється по місцю нового розташування. При різкій зміні ситуації (аварії на залізниці, в районі ХНО і інших випадках), що не дозволяє своєчасно доставити засоби захисту зі складів області, використовуються засоби захисту, що є у наявності на підприємствах, як державної та інших форм власності.

Видача засобів радіаційного та хімічного захисту зі складів обласної державної адміністрації здійснюється на підставі розпорядження начальника ЦЗ Чернівецької області. З цією метою проводиться оповіщення начальників складів, начальників ЦЗ районів (відділи з НС та ЦЗН районів). Старшим автомобільних колон начальник відділу району видає необхідні документи.

В установлений час автомобільні колони від районів (міст) прибувають на склади. Відповідальний за отримання засобів РХЗ подає завідуючому складом копію накладної, яка звіряється з оригіналом накладної на складі, доручення на отримання засобів, паспорт особи що отримує, розпорядження начальника ЦЗ району (міста) на отримання. Після видачі засобів РХЗ зі складу оформляються накладні (три екземпляри); один екземпляр (другий) - видається представнику району, два інших - залишаються на складі з підписом утримувача майна і завідуючого складом. До них додається доручення.

По документам, які оформлені з порушенням, засоби РХЗ не видаються, про це доповідається начальнику Головного управління з НС та у СЗН від НЧК обласної держадміністрації і начальнику відділу радіаційного та хімічного захисту управління області. Засоби радіаційного та хімічного захисту, які зберігаються на складах обласної державної адміністрації подаються на районні пункти видачі.

Фільтруючі протигази ГП-5 (ГП-7) дитячі протигази для школярів, дитячих дошкільних установ, а також непрацюючого населення без перевантаження на районних пунктах видачі подаються на пункти видачі шкіл, дитячих дошкільних установ, лікарень, пологових будинків, житлово-комунальних контор (дільниць). З цією метою начальник штабу ЦЗ району (міста) до складу відповідальних за отримання фільтруючих протигазів і камер захисних дитячих зі складів і подання їх на пункти видачі, включає посадових осіб від районного відділу народної освіти, житлово-комунального управління (відділу, об’єднання), відділу охорони здоров’я та інших.

Для видачі засобів індивідуального захисту на об’єктах господарської діяльності, організаціях, установах, КЖРЕП створюються (завчасно) пункти видачі ЗІЗ, які розгортаються через дві години після отримання розпорядження. Кількість пунктів розгортається визначається такою, щоб здійснити видачу за 6-8 годин (продуктивність пункту 180-200 чоловік за годину). Майно невоєнізованих формувань зберігається на об’єктах господарської діяльності окремо, у будь який час повинно бути готове для видачі без зупинки виробничої діяльності.

Розгортання пунктів видачі майна ЦЗ на об’єктах господарської діяльності здійснюється на підставі рішення начальника ЦЗ даного об’єкту.

Якщо існує загроза підвищення зовнішнього опромінення, необхідно до мінімуму скоротити знаходження на відкритому повітрі, знаходитися в приміщенні. Необхідно по можливості проводити ретельне вологе прибирання приміщень, транспорту та інше, ретельно виконувати правила особистої гігієни: миття рук перед вживанням їжі, приймати душ, менше користуватися косметичними засобами (помада, крем, пудра).

Бажано обмежити, а ще краще кинути куріння із-за небезпечного попадання разом з тютюновим димом в органи дихання не тільки пилу, але і радіонуклідів.

Основна небезпека безпосереднього зовнішнього опромінення, а також опромінення внаслідок інгаляційного надходження в першу чергу визначається складом та концентрацією в оточуючому середовищі радіоактивного йоду-131. Як правило, цей радіонуклід хімічно дуже активний складає більше половини всіх радіоактивних викидів в атмосферу під час аварії і особливо небезпечні при попаданні в організм. Тому необхідно своєчасно проводити профілактичні заходи, які заважають надходженню та накопиченню в організмі. З цією метою, починаючи з першого дня підвищеного радіаційного впливу, рекомендується кожний день вживати препарати йоду (по одній таблетці - 0,25 г калію йоду один раз в день, або по 3-6 капель розчину йодиду калію в молоці один раз в день) на протязі 7-10 діб. Навіть такі невеликі дози блокують щитовидну залозу і в значній мірі (в 10 разів та більше) зменшують накопичення в ній йоду-131. Необхідно пам’ятати, що йодна профілактика ефективна тільки в ранній період. Через 24 години після радіаційного впливу починати прийом препарату йоду практично непотрібно.

Слід пам’ятати про те, що окремі зелені культури (окріп, салат, петрушка та інші) більш забруднені внаслідок випадання радіоактивного пилу на поверхні листів та стеблин. Щоб запобігти опромінення людей забрудненими продуктами, необхідно із раціону їх вилучити. За продуктами харчування необхідно встановити постійний радіометричний контроль.

Харчування в період радіаційного впливу повинно бути повноцінним, різноманітним, висококалорійним. Мікроелементи (натрій, калій, кальцій, фосфор та інші) являються конкурентними антагоністами деяких радіонуклідів. Тому при зменшенні в організмі якогось із них різко підвищується необхідна небезпека накопичення в відповідному критичному органі його конкурентного радіоізотопу.

Наприклад. Радіоактивний стронцій і радій засвоюються в кишках, але значно повільніше ніж кальцій, який є іонним конкурентом цих двох радіонуклідів, які включаються в обмін по кальцієвому шляху. Тому достатня кількість кальцію в організмі перешкоджає накопиченню стронцію і радію, сприяє їх виведенню.

Навпаки, дефіцит кальцію сприяє накопиченню в організмі стронцію.

Для нормальної кальцієвої рівноваги необхідно кожний день вживати з їжею:

- дорослим - 0,4-0,5 г кальцію

- підліткам - 0,4-0,7 г кальцію

- вагітним жінкам - 1-1,2 г кальцію

Наприклад, в 1 л молока міститься 1-1,2 г кальцію. Рекомендується збільшити в харчовому раціоні згущене молоко, тверді та плавлені сири, яловичину та яйця, а також рослинні продукти, які багаті мінеральними солями та вітамінами (абрикоси, айва, вишні, черешні, цитрусові, смородина, кабачки, петрушка, кріп та інші).

Іонним конкурентом іншого розповсюдженого радіонукліду ЦЕЗІЙ-137, який являється небезпечним для внутрішнього опромінення, являється калій. Вживання калію з такими продуктами як баклажани, зелений горошок, картопля, помідори, кавуни та інші також в деякій мірі зможе понизити накопичення радіоактивного цезію в критичних органах.

В харчовому раціоні повинні бути в великій кількості вітаміни. Основним джерелом вітаміну Е є неочищена рослинна олія (соя, кукурудза, соняшник, обліпиха, шипшина). Вітамін В більш всього є в печінці риби, яєчному жовтку, молоці, вершках, сметані сиру.

Вітаміну В більш всього знаходиться в хлібному квасі та дріжджовому хлібі.

Безумовно, овочі та фрукти, які ростуть в районах на забруднених радіоактивними речовинами ділянках, вживати в страву не можна. Слід пам’ятати про те, що в наслідок технологічної переробки продуктової сировини і кулінарної обробки продуктів наявність в них радіонуклідів зменшується. Під час варіння картоплі, буряків, а також капусти, гороху квасолі, щавлю грибів та зелені активність радіонуклідів зменшується на 10-20%. Отже всі сільськогосподарські продукти повинні підпадати ретельній очистці, мийці та відповідній кулінарній переробці.

Небажано відварювати та запікати картоплю в шкірці. При варці овочів доцільно спочатку відварити їх до пів готовності, потім воду злити, залити овочі новою водою. Перед приготуванням м’ясо слід спочатку замочити в холодній воді невеликими кусочками на протязі 1-2 год., потім залити холодною і варити при слабкому кипінні до пів готовності без солі.

Необхідно пам’ятати про те, що під час жарення м’яса та риби вони збезводнюються і на поверхні утворюється кірка, яка перешкоджає виведенню шкідливих речовин. Тому потрібно віддавати перевагу відварним м’ясним та рибним блюдам, а також блюдам приготовленим на пару. Такі субпродукти, як легені та вим’я краще в страву не вживати. Молоко та молочні продукти, які надходять в торгівлю, практично безпечні.

Для виведення уже потрапивших в організм радіонуклідів пропонуються слідуючи заходи. Головна частина радіонуклідів виводиться через кишково шлунковий тракт. Тому потрібно слідкувати за своєчасним звільненням кишечника. Кращий спосіб боротьби з затриманням своєчасного звільнення кишечника є раціональне харчування, до складу якого входять в достатній кількості продукти які викликають механічне, хімічне та теплове подразнення кишечника. Корисні такі продукти: хліб грубого помолу, перлова та гречана каші, холодні овочеві та фруктові борщі, варені та сирі овочі, кефір, кисле молоко, кумис.

Вода являється середовищем, де проходять майже всі біохімічні реакції. З нею виводяться із організму більша частина шлаків. Тому під час підвищеного радіаційного впливу не можна обмежувати вживання води. Але необхідно пам`ятати про те, що вода не повинна затримуватися в організмі а, по можливості, виводитись як можна швидше. Хоч питна вода строго контролюється на наявність радіонуклідів, але її краще кип’ятити, відстоювати та проціджувати для видалення осадків.

При плануванні профілактичних заходів в період підвищення радіаційного фону особливу увагу слід надавати здоров’ю дітей та підлітків. При цьому першочергове значення має правильна організація харчування - 4-5 разів на день (білки, жири, вуглеводи, вітаміни та мінеральні речовини).

В після аварійний період медичні органи та установи зобов’язані постійно інформувати населення про стан радіаційної обстановки і давати пропозиції по характеру життя, режиму поведінки, праці та харчування. Для цього використовується радіо, телебачення, засоби масової інформації.

Отже, радіаційний та хімічний захист здійснюють з метою ефективної реалізації завдань цивільного захисту, зменшення втрат та недопущення шкоди населенню та території в разі виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних з аваріями на радіаційно та хімічно небезпечних об’єктах, та в разі застосування ядерної зброї. Він передбачає виявлення та оцінювання радіаційної та хімічної обстановки, організацію та проведення дозиметричного і хімічного контролю, розроблення типових режимів радіаційного захисту, забезпечення засобами індивідуального захисту, організацію і проведення знезаражування.