100. Сучасний монетаризм: представники, зміст, значення

Сучасний монетаризм сформувався в 60-70-ті роки, коли особливо загострилася проблема інфляції. Найяскравішою постаттю цієї школи є М.Фрідмен – професор Чиказького університету. Вважається, що своїм відродженням монетаризм зобов’язаний опублікованій в 1956р. книзі "Дослідження в галузі кількісної теорії" під ред. Фрідмена. Друга книга-"Історія грошей Сполучених Штатів 1868-1960" написана Фрідменом і Шварц.

Найпоширенішою є концепція, що в широкому значенні монетаризм - це теорія, що вивчає вплив грошей і грошово-кред політики на стан економіки в цілому. В вузькому – система теорем поглядів, згідно якої регулюв грошової маси є визначальнім чинником впливу на динаміку грошових доходів. Представник чиказької школи монетаризму професор Селен вважає, що монетаризм слід розуміти як поєднання 2 основних принципів: 1)гроші мают значення (зміни у кред-гр сфері спричинюють вирішальний вплив на загальну господарську конюктуру);

2)ЦБ спроможні контролювати кількість грошей в обігу. Головним змістом монетаристської політики є структурна перебудова форм і методів монетаризму, яка повинна забезпечувати найкращі умови для її ринкових механізмів і на цій основі-ефективне застосування капіталу.

Монетаризм методологічно базується на внутрішній структурній збалансованості і здатності до саморегуляції ринкової ЕК і на автономності гр. си-ми, котра виступає як зовн генератор дестабілізаційних процесів. Логіка теоретичного аналізу відзначає, що різні відхилення від ЕК рівноваги виникають внаслідок помилок у гр. політиці. Тому си-ма держ регулювання ринкової ЕК мусить бути зосередженою на регулюванні сфери гр. обігу. Все це є провідною ланкою ЕК політики ЦБ і си-ми держ регулюв. І те, що монетаризм концентрує увагу на цих аспектах господарської практики, є одним із джерел його потенціалу.

101. Теорія грошей як складова частина економічної теорії: основні положення, підходи, еволюція поглядів.

Існують такі теорії грошей:номіналістична т.г.-металістична т. г.-Т.г. класично-політ.економіки-Кількісна т. г. -Теорія К.Маркса -Монетариська т.г

Сучасн. синтез т.г.

Номіналістична т.г.

Представники: Берклі, Стюард, Юм.

Суть номіналістичної т.г.1)забезпечується товарна природа гр.2)домовленість між людьми про полегшення обміну формується в держ. актах і законах.Недоліки: відхрещувалися від історичних факторів, гроші стали грошима тому що мали внутрішню вартість.

Металістична т. г.

Представники: Старфорд, Мен, Монтескє.

Металісти вважали, що гроші повинні бути тільки металами. Ця теорія виникла до рабовласницького ладу. Розвиток отримала до 15-16ст.

Т.г. класично-політ.економіки

Представники:Д.Рікардо, А.Сміт, В.Петті.Багацтво нації лежить у виробництві.Сміт розрізняв вартість- мінову, ціна грошей.

Кількісна т. г.

• Номіналізм-класики-неокласики –Кейнс-Монетаристи

Номіналізм

3 постулати кількісної теор. грошей:

1)постулат причинності — ціни залежать від кількості грошей.2) постулат пропорційності−ціни змінюються пропорційно зміні цінності грошей.3) постулат однорідності−подвоєння кількості грошей призводить до подвоєння кількості цін, але не зачепає мінових співвідношень окремих товарів.

Два варіанти неокласичної школи: -І.Фішер – транзакційний варіант кількісної теор.грошей. -Кембріджцький – теорія косових залишків.

MV=PQ , M=P*Q/V, M=KPYM- кількість гр. яка потрібна. Q – кільк. Товару Y – дохід P – ціна V – швидкість обігу гр. K – кількість заощадження

Монетаристи встановлюють роль грошей.Ідеї: будь-який безбаланс починається з грошей, є попит на матеріальні активи і він залежить від інфляції

Теорія К.Маркса

Йому належить головна теорія вартості.

1)мінова і споживча варт. 2)індивідуальна праця і суспільна необхідність 3)конкретна іабстрактна праця

К.Маркса придумав 5 функцій гр. Закон грошового обігу M=P*Q-a+b-c/V

с-сума проданого товару b- товари і послуги в строк a- товари в кредит

Монетариська т.г 3 течії

1)монетаристи-неокласики – М.Фрідмен 2)монетаристи-градуалісти – інфляція повинна знижуватися поступово 3)монетаристи-прагматисти – потрібно боротися з інфляцією

Сучасн. синтез т.г-.неокенсіанство –посткенсіанство