- •31. Класифікація інструментів грошового ринку
- •3Ри процедури:
- •32. Класифікація міжбанк.Обєднань.
- •33. Класифікація форм держ.Кредиту.
- •34. Конвертованість валют.
- •35. Кредитна система
- •36. Макро- та мікроекономічні фактори впливу на рівень процентної ставки.
- •37. Маса грошей в обігу
- •38. Межі кредиту
- •39. Механізм здійснення процентної політики
- •40 . Мотиви попиту на гроші
- •41.Ознаки платіжності банкнот і розмінних монет
- •42. Ознаки структуризації грошової маси
- •43. Описання адм.. Заходів гкп (тупо ніхуя нема – так шо розвивайте мислю:-)))
- •44 .Основні елементи грошової системи: визначення, значення.
- •45. Основні концепції побудови грошових агрегатів
- •46 Осн.Операції вал.Ринку.
- •47. Основні положення Бреттон-Вудської валютної конференції.
- •48.Осн.Положення номіналізму
- •49.Осн.Положення теорії грошей клас.Політекономії.
- •50.Основні положення трудової теорії вартості на предмет суті і значення грошей.
- •51. Основні положення Ямайської валютної конференції.
- •52. Основні принципи кредитування.
- •53. Інструменти валютної політики
- •54. Основні теорії інфляції.
- •55. Форми комерційного кредиту:
- •56. Особливості мвф
- •57. Особливості міжнародного співробітництва...
- •58. Особливості нарахування простих та складних відсотків.
- •59. Переваги та недоліки використання норми обов’язкового резервування як інструмента гкп.
- •60. Переваги та недоліки використання операцій на відкритому ринку
- •62. Переваги та недоліки універсальних банків
- •63. Позитивна і негативна роль кредиту в економіці
- •64. Порівняльна характеристика банку та промислового підприємства
- •65. Порівняльна характеристика кембріджського рівняння та рівняння Фішера
- •66. Порівняльна характеристика особливостей споживчого кредитування
- •67.Особливості функціонування грошового та товарного ринків.
- •68. Порівняльна характеристика діяльності кредитних товариств та кредитних спілок
- •69. Гроші знаки вартості
- •74. Природа позичкового проценту. Визначення норми позичкового проценту.
- •75. Прихована інфляція
- •76. Грошові реформи формального типу
- •77. Реалізація цб ф-ії «банку банків».
- •78. Реалізація цб ф-ії банкіра уряду.
- •79. Ринок грошей: визначення, значення і специфічні риси.
- •80. Різновиди біметалізму.
- •81. Роль золота:)
- •82.Місце, роль і значення грошей в моделі ринкової економіки.
- •83. Роль купівельної спроможності у визначенні вартості грошей
- •84. Соціально–економічні прояви галопуючої інфляції
- •85.Спз: визначення, значення, структура.
- •86. Стабілізаційні заходи як інструменти проведення грош.Реформ.
- •87. Структура крошово-кредитного мультиплікатора
- •88. Структура гкп
- •89. Структура та особливості діяльності Світового банку
- •90. Структура та функції валютного ринку.
- •91. Структура та характеристика пенсійної системи
- •92. Суб’єкти валютної політики в Україні
- •93. Сутність закону Грешема-Коперника
- •95. Сутність капіталу та його функціональні форми
- •96. Суть та характеристика діяльності лізингових компаній
- •97. Суть та характеристика діяльності ломбардів
- •98. Суть та характеристика діяльності факторингової компанії
- •99. Суть та характеристика діяльності фінансової компанії
- •100. Сучасний монетаризм: представники, зміст, значення
- •101. Теорія грошей як складова частина економічної теорії: основні положення, підходи, еволюція поглядів.
- •102.Типи грошових систем та їх еволюція.
- •103. Фактори та етапи розвитку інфляційних процесів в Україні.
- •104. Фінансова діяльність регіональних міжнародних кредитно-фінансових організацій
- •105.Форми і види кредиту :ознаки класифікації ,значення.
- •106. Функції банківської системи:
- •107.Функції та роль кредиту.
- •108. Грошовий оборот. Рівняння Фішера
- •109. Характеристика ісі
- •110. Характеристика структури та особливостей монетарного таргетування.
- •111.Характеристика сучасних грошей з погляду суті і форм прояву
- •112. Характеристика факторів та етапів демонетизації золота
- •113. Характеристика фін. – ек. Та політичного статусу ц. Банків.
- •114. Характерні ознаки асоціативних міжбанк.Обєднань.
- •115. Характерні ознаки корпоративних міжбанк. Об’єднань
- •116. Характерні особливості категорії грошей
- •117. Характерні риси банку як специфічного фінансового підприємства
- •118. Чинники впливу на грошовий попит
- •119. Чинники впливу на пропозицію грошей
- •120. Якісні властивості грошей
51. Основні положення Ямайської валютної конференції.
Ямайська конференція 1976-1978р.р.- Багатовалютний стандарт
Принципи:
- повна демонетизація золота у міжнародному грошовому обороті;
- скасування золотих паритетів валют та офіційної ціни на золото;
- визнання резервними валютами поряд з доларом США валют інших країн та СДР;
- впровадження плаваючих валютних курсів
52. Основні принципи кредитування.
Основними, найбільш визнаними є такі принципи кредитування:
-цільове призначення позички
-строковість передання коштів кредитором позичальнику
-поверненість позичальником коштів кредитору в повному обсязі
-забезпеченість позички
-платність користування позиченими коштами
Цільове призначення полягає в тому, що економічні суб'єкти повинні заздалегідь чітко визначити, на яку ціль будуть використані позичені кошти. Визначену ціль повинні однаково розуміти й оцінювати обидві сторони, погоджуючись на її кредитування.
Строковість позички передбачає, що вільні кошти кредитора передаються позичальнику на чітко визначений срок, який сторони повинні узгодити в момент вступу в кредитні відносини. Строковість випливає з цільового призначення позички і сама слугує передумовою для подальшого розгортання кредитних відносин між сторонами позички: визначення плати за позичені кошти, порядку повернення коштів тощо.
Поверненість позиченої вартості кредитору означає, що позичальник повинен повернути кредитору весь обсяг одержаної в позичку вартості. Визначення строку позички при укладенні відповідної угоди зовсім не гарантує того, що вона буде погашена якраз у цей термін. Але якщо навіть вона погашається в установлений термін, це не значить, що вся позичена вартість повернута. Тому суб”єкти кредиту повинні передбачити спец заходи щодо забезпечення повернення позиченої вартості в повному обсязі: скорочення терміну позички, підвищення ставки позичкового процента, запровадження плаваючої ставки процента та ін.
Забезпеченість полягає в тому, що кредитор при наданні позички мусить вжити додаткових заходів щодо гарантування повернення позички у визначені строки. Забезпеченням позички може бути майно(нерухоме, рухоме, цінні папери, валютні цінності), що беруться у заставу, а також зобов”язання третьо особи погасити борг кредитору (гарантії,поручительства).
Платність користування позичкою полягає в тому, що позичальник повертає кредитору не тільки основну суму боргу, а й сплачує додаткові кошти у формі процента. Для цього є підстави, бо коли кредитор передає свої вільні кошти в позичку, то зазнає при цьому подвійних втрат: а)втрачає дохід, який припадає на вилучену ним з обороту частину коштів. б)втрачає ті переваги та зручності, які властиві утриманню вільних з обороту коштів у ліквідній формі. У процентній ставці, що визначає розмір плати за позичку, перехрещуються інтереси кредитора і позичальника, тому дуже важливо для нормального розвитку кредиту, щоб розмір її задовольняв як кредитора, так і позичальника.
53. Інструменти валютної політики
Інструменти валютної політики — це ті прийоми, важелі, методи, які використовуються для впливу на валютні відносини суб’єктів ринку з метою реалізації завдань валютного регулювання і валютного контролю в країні.
Усі інструменти валютної політики залежно від способів їх використання та особливостей впливу на валютні операції можна умовно поділити на економічні та адміністративні
Економічні інструменти валютної політики передбачають використання різних засобів стимулювання економічної зацікавленості суб’єктів ринку у здійсненні тих чи інших валютних операцій з метою впливу на динаміку обмінного курсу та інші макроекономічні параметри розвитку національного господарства. До складу основних економічних інструментів реалізації валютної політики центрального банку належать: 1) дисконтна політика; 2) девізна політика; 3) диверсифікація валютних резервів; 4) регулювання режиму валютного курсу; 5) девальвації і ревальвації валют.
1. Дисконтна політика — це система заходів центрального банку щодо встановлення і періодичної зміни облікової ставки за кредитами, що надаються комерційним банкам, з метою впливу на динаміку валютного курсу, стан платіжного балансу і рух капіталів, а також динаміку кредитних вкладень, грошової маси і цін.
2. Девізна політика — це інструмент валютної політики, що впливає на обмінний курс національної валюти через купівлю-продаж державними органами іноземної валюти (девіз). Власне, саме поняття девізи означає платіжні засоби в іноземній валюті, призначені для міжнародних розрахунків (звідси і назва політики).
3. Диверсифікація валютних резервів — це інструмент валютної політики центрального банку, який передбачає регулювання структури офіційних валютних резервів шляхом включення до їхнього складу іноземних валют різних країн. Під валютними резервами розуміють належні державі офіційні запаси іноземної валюти, що перебувають у центральному банку, в банківських установах інших країн та міжнародних валютно-кредитних організаціях.
4. Регулювання режиму валютного курсу — діяльність центрального банку, спрямована на встановлення порядку визначення і зміни обмінного курсу національної валюти відносно іноземних валют.
5. Девальвація і ревальвація валют є інструментом валютної політики, сутність якого полягає у діяльності центрального банку країни, офіційно спрямованої на зміну обмінного курсу національної валюти в бік зниження чи підвищення.
Девальвація — це зниження обмінного курсу національної валюти відносно іноземних валют або міжнародних розрахункових одиниць. Її об’єктивною основою є завищення офіційного валютного курсу порівняно з реальною купівельною спроможністю національної грошової одиниці.
Ревальвація — це підвищення курсу національної валюти відносно іноземної та міжнародних валютних одиниць. Об’єктивною передумовою для ревальвації є нижчі темпи інфляції у даній країні порівняно з іншими. У результаті купівельна спроможність національної грошової одиниці виявляється заниженою порівняно з іноземними, що вимагає підвищення офіційного обмінного курсу національної валюти.
Адміністративні інструменти валютної політики передбачають сукупність заходів з нормативно-правового регулювання різноманітних аспектів функціонування валютного ринку країни та діяльності його учасників. Основним напрямом адміністративного регулювання валютних операцій є політика валютних обмежень.
Валютні обмеження — це сукупність регулятивних заходів, які передбачають установлення законодавчих або нормативних правил щодо заборони, лімітування і регламентації операцій резидентів і нерезидентів з валютою і валютними цінностями