82.Місце, роль і значення грошей в моделі ринкової економіки.

Роль грошей є результатом їх функціонування і виявляється у стимулюючому чи гальмуючому впливі грошей на певні економічні процеси. Такий вплив забезпечується самою наявністю грошей на ринку, завдяки чому всі економічні суб'єкти функціонують у грошовому середовищі, а також зміною кількості грошей в обороті.

Тобто грошам належить ключова роль в ринковій економіці: суспільна роль грошей і їх основна функція в економічній системі проявляється у тому, що вони виступають сполучною ланкою між товаровиробниками; гроші є об'єктом грошово-кредитного регулювання економіки промислово розвинутих країн.Гроші в умовах ринкової економіки стають носієм позичкового капіталу. Через механізм його руху, зокрема через банки та фондовий ринок, формування якого зумовлюється перетворенням грошей у капітал, відкриваються можливості забезпечити більшу рівномірність і збалан­сованість процесу розширеного відтворення. В умовах поглиблення міжнародних господарських зв'язків гроші обслуговують процес обміну між країнами, а саме – рух товарів, робочої сили та капіталів.Постійне вдосконалення грошового механізму створило сприятливі умови для формування міжнародних ринків і тісних взаємовигідних зв'язків між країнами, міжнародного переливу вільних капіталів у місце найефективнішого їх використання. Гроші набули принципово нової якості - стали носієм капіталу.

За допомогою грошей відбувається утворення і перероз­поділ у державі, інфляційні процеси. Високий рівень розвитку сучасної ринкової економіки зумовив висунути нові вимоги до сучасних неповноцінних грошей. Основними вимогами ринку до сучасних грошей та активними властивостями грошей є:стабільність вартості грошей, економічність грошового обороту, довгостроковість використання грошових знаків, однорідність грошей, подільність, портативність, що виявляється у високій зручності користування грошима у повсякденному житті. Забезпечити всі ці властивості неповноцінним грошам - одне з найскладніших економічних завдань сучасних держав.

83. Роль купівельної спроможності у визначенні вартості грошей

Вартість грошей — визначається їх купівельною спроможністю, а ціною тієї чи іншої грошової одиниці є або процентна ставка, або її валютний курс.

Відносна вартість грошей у функції засобу обігу визначається опосередковано як їхня купівельна спроможність. Їх цінність порівнюється з вартістю товарів і послуг, які можна на них купити.

Підвищення вартості грошей = підвищення купівельної спроможності грошей = зниження загального рівня цін.

Вартість грошей може визначатися одним із показників:

- на основі індексу роздрібних цін;

- на основі індексу оптових цін;

- через дифлятор валового національного продукту.

84. Соціально–економічні прояви галопуючої інфляції

Настає тоді, коли темпи зростання цін досягають 10-100% на рік. На цій стадії відбувається стрімке зростання цін, тобто прискорена (або галопуюча) інфляція. Вона викликає випереджувальні темпи зростання споживчого поліпу порівняно з товарною пропозицією, що призводить до зростання цін. За цих умов формується інфля­ції мультиплікатор, який прискорює деструктивні процесії в економіці.

На стадії галопуючої інфляції відбуваються спад виробництва та скорочення товарообороту. втрача­ються стимул до інвестицій, стримується процес суспільного нагромадження. Інфляція викликає відтік капіталу з виробничої сфери до сфери обігу. Тобто відбувається розбалансування економічної рівноваги.

Галопуюча інфляція посилює руйнівний вплив на грошовий обіг. За таких темпів інфляції економічним агентам не вигідно тримати свої активи в грошовій формі Гроші із сфери нагромадження чи збереження переходять у сфері обігу Виникають так звані "гарячі гроші" - гроші, що втрачаюсь свою вартість і не затримуються надовго на руках Кожен прагне найшвидше позбутися грошей, довіра до яких втрачається. Прагнення економічних агентів швидше позбавитися "гарячих грошей" прискорює їх обіг, що зменшує необхідну для його обслуговування грошову масу. Прискорення обігу грошей стає додатковим стимулятором інфляційною процесу. Агенти ринку втрачають бажання реалізувати свої товари за гроші, які постійно втрачають купівельну спроможність, і вони переходять на бартерні операції або продають їх за іноземну валюту. Як бачимо, гроші втрачають на тільки функцію нагромадження. а також частково втрачають свою робочу функцію - засобу обігу.

В умовах галопуючої інфляції особливо на фінальній стадії настає платіжна криза - "грошовий го­лод", що імпульсивно втамовується емісією. Держава намагається припинити емісію грошей, однак поглиблення економічної та фінансової кризи ставить її перед необхідністю вдаватись до нових ви­мушених емісій, настають "емісійні шоки". Держава втрачає головні важелі управління емісійним процесом, інфляція стає неконтрольованою. Це й призводить до виникнення інфляційної спіралі, пе­ретворення повзучої інфляції в галопуючу, а галопуючої - в гіперінфляцію