- •31. Класифікація інструментів грошового ринку
- •3Ри процедури:
- •32. Класифікація міжбанк.Обєднань.
- •33. Класифікація форм держ.Кредиту.
- •34. Конвертованість валют.
- •35. Кредитна система
- •36. Макро- та мікроекономічні фактори впливу на рівень процентної ставки.
- •37. Маса грошей в обігу
- •38. Межі кредиту
- •39. Механізм здійснення процентної політики
- •40 . Мотиви попиту на гроші
- •41.Ознаки платіжності банкнот і розмінних монет
- •42. Ознаки структуризації грошової маси
- •43. Описання адм.. Заходів гкп (тупо ніхуя нема – так шо розвивайте мислю:-)))
- •44 .Основні елементи грошової системи: визначення, значення.
- •45. Основні концепції побудови грошових агрегатів
- •46 Осн.Операції вал.Ринку.
- •47. Основні положення Бреттон-Вудської валютної конференції.
- •48.Осн.Положення номіналізму
- •49.Осн.Положення теорії грошей клас.Політекономії.
- •50.Основні положення трудової теорії вартості на предмет суті і значення грошей.
- •51. Основні положення Ямайської валютної конференції.
- •52. Основні принципи кредитування.
- •53. Інструменти валютної політики
- •54. Основні теорії інфляції.
- •55. Форми комерційного кредиту:
- •56. Особливості мвф
- •57. Особливості міжнародного співробітництва...
- •58. Особливості нарахування простих та складних відсотків.
- •59. Переваги та недоліки використання норми обов’язкового резервування як інструмента гкп.
- •60. Переваги та недоліки використання операцій на відкритому ринку
- •62. Переваги та недоліки універсальних банків
- •63. Позитивна і негативна роль кредиту в економіці
- •64. Порівняльна характеристика банку та промислового підприємства
- •65. Порівняльна характеристика кембріджського рівняння та рівняння Фішера
- •66. Порівняльна характеристика особливостей споживчого кредитування
- •67.Особливості функціонування грошового та товарного ринків.
- •68. Порівняльна характеристика діяльності кредитних товариств та кредитних спілок
- •69. Гроші знаки вартості
- •74. Природа позичкового проценту. Визначення норми позичкового проценту.
- •75. Прихована інфляція
- •76. Грошові реформи формального типу
- •77. Реалізація цб ф-ії «банку банків».
- •78. Реалізація цб ф-ії банкіра уряду.
- •79. Ринок грошей: визначення, значення і специфічні риси.
- •80. Різновиди біметалізму.
- •81. Роль золота:)
- •82.Місце, роль і значення грошей в моделі ринкової економіки.
- •83. Роль купівельної спроможності у визначенні вартості грошей
- •84. Соціально–економічні прояви галопуючої інфляції
- •85.Спз: визначення, значення, структура.
- •86. Стабілізаційні заходи як інструменти проведення грош.Реформ.
- •87. Структура крошово-кредитного мультиплікатора
- •88. Структура гкп
- •89. Структура та особливості діяльності Світового банку
- •90. Структура та функції валютного ринку.
- •91. Структура та характеристика пенсійної системи
- •92. Суб’єкти валютної політики в Україні
- •93. Сутність закону Грешема-Коперника
- •95. Сутність капіталу та його функціональні форми
- •96. Суть та характеристика діяльності лізингових компаній
- •97. Суть та характеристика діяльності ломбардів
- •98. Суть та характеристика діяльності факторингової компанії
- •99. Суть та характеристика діяльності фінансової компанії
- •100. Сучасний монетаризм: представники, зміст, значення
- •101. Теорія грошей як складова частина економічної теорії: основні положення, підходи, еволюція поглядів.
- •102.Типи грошових систем та їх еволюція.
- •103. Фактори та етапи розвитку інфляційних процесів в Україні.
- •104. Фінансова діяльність регіональних міжнародних кредитно-фінансових організацій
- •105.Форми і види кредиту :ознаки класифікації ,значення.
- •106. Функції банківської системи:
- •107.Функції та роль кредиту.
- •108. Грошовий оборот. Рівняння Фішера
- •109. Характеристика ісі
- •110. Характеристика структури та особливостей монетарного таргетування.
- •111.Характеристика сучасних грошей з погляду суті і форм прояву
- •112. Характеристика факторів та етапів демонетизації золота
- •113. Характеристика фін. – ек. Та політичного статусу ц. Банків.
- •114. Характерні ознаки асоціативних міжбанк.Обєднань.
- •115. Характерні ознаки корпоративних міжбанк. Об’єднань
- •116. Характерні особливості категорії грошей
- •117. Характерні риси банку як специфічного фінансового підприємства
- •118. Чинники впливу на грошовий попит
- •119. Чинники впливу на пропозицію грошей
- •120. Якісні властивості грошей
54. Основні теорії інфляції.
В даний час існує три основних напрями у теорії інфляції: кейнсіанська теорія інфляції, монетаристська кількісна концепція і теорія надзвичайних витрат.
Кейнсіанська теорія інфляції. Представники цієї теорії (Дж. М. Кейнс і Б. Хансен) виходять з аналізу доходів та видатків господарюючих суб'єктів та впливу їх на збільшення попиту. Вони вважають, що збільшення попиту з боку держави та підприємців призводить до збільшення виробництва та зайнятості. В той же час збільшення попиту населення, оскільки він (попит) носить невиробничий характер, призводить до інфляції. В зв'язку з цим вони рекомендують стимулювати приватні та державні інвестиції, але обмежувати заробітну плату працюючих. В даній концепції активну роль відіграє, за словами Кейнса, "ефективний" або грошовий попит, який, ніби-то, і створює грошову масу. Причому Кейнс розглядає два види інфляції:
- напівінфляція (повільна або повзуча
- справжня інфляція (галопуюча) – вона можлива при досягненні повної зайнятості.
Монетаристська концепція інфляції. Представники даного напрямку (М. Фрідмен та ін.) розглядають інфляцію як грошовий феномен, тобто результат надлишкової кількості грошей в обігу. З цією метою вони порівнюють індекси грошової маси та фізичного обсягу ВНП. Тут гроші відіграють активну роль, тобто грошова маса "створює" попит.
Монетаристи виступають проти неокейнсіанських заходів антициклічного регулювання, розглядаючи розвиток промислового циклу як зміну інфляції (підйом) та дефляції (криза). Звідси вони роблять висновок: оскільки інфляція викликає підйом промислового виробництва, її слід підтримувати в помірних розмірах.
Теорія інфляції, викликаної надлишковими витратами виробництва (Д.М. Кейнс, У. Торн, Р. Куен). Ця теорія пояснює зростання цін збільшенням витрат виробництва, вона тісно пов'язана із концепцією Кейнса, який вважав, що якщо перша стадія інфляції (напівінфляція) подає собою інфляцію попиту, то друга стадія (справжня інфляція) – результат інфляції витрат виробництва. На думку представників даної теорії, інфляцію викликають лише витрати, пов'язані з заробітною платою, на чому базується теорія інфляційної спіралі "заробітна плата – ціни", якої притримується більшість західних економістів, в тому числі П. Самуельсон, Дж. Гелбрейт.
55. Форми комерційного кредиту:
- лізинг( сублізинг тобто повторний; фінансовий; за часом)
- вексельна товар під йобаний вексель – хулі не ясно??
- товар у розстрочку – сначала хуйовий товар, а потім – бабло, при чому % заложується у ціну
- аванс тут і єбонату понятно
- відстрочка платежу товар отримав – платиш пізніше, але зразу усе, а не по частинам як у «товарі у розстрочку»
-факторинг – продаєш боргове зобов’язання факторинговій компанії, яка потім в жопу єбе боржника поки він не поверне борг
56. Особливості мвф
Міжнародний валютний фонд (МВФ) був створений у результаті Бреттон-Вудської конференції в 1944 р. Його штаб-квартира знаходиться у Вашингтоні.. Кожен член МВФ має певну кількість голосів, що залежить від фінансового внеску кожної країни в МВФ.
Спочатку метою МВФ було забезпечити стабільність курсів валют країн-членів.
До 1978 р. МВФ встановив плаваючі валютні обмінні курси. Роль МВФ тепер полягала в тому, щоб здійснювати моніторинг проблем платіжного балансу, змін валютних курсів і контролювати зміни в обмінних курсах тощо.
У 1969 році МВФ створив "спеціальні права запозичення" (СПЗ). СПЗ - штучна "валюта", курс якої формується на основі декількох конвертованих валют (долара США, фунта стерлінгів, німецької марки, французького франка, японської єни). Будь-який член МВФ має право користуватися фондами МВФ пропорційно його фінансовій участі в цій організації..У 1982 р.МВФ почав висувати вимоги до економічної політики країн-кредиторів. Він вимагав від них приймати плани економічного розвитку, що включали:
- зменшення бюджетних витрат;- зниження економічної активності;
- зменшення середніх прибутків.
Держави, що намагаються фінансувати свій зовнішній дефіцит шляхом зменшення резервів іноземної валюти, можуть звернутися до МВФ за кредитом. МВФ видає кредит, якщо він вирішить, що труднощі з платіжним балансом носять тимчасовий характер, і тільки в обмін на зобов'язання відповідного уряду змінити економічну політику і зменшити дефіцит. Позичальниками МВФ можуть бути не тільки країни, що розвиваються. Згода МВФ на надання кредиту часто служить свого роду сигналом для приватних позикодавців, підтвердженням кредитоспроможності держави.. В межах МВФ створено Фонд розширеного фінансування, Програму компенсаційного фінансування, Фонд структурних змін