Тема 8 Загальна методика аудиту фінансової звітності

1. Аудит стану бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю на підприємстві.

2. Методика аудиту балансу підприємства.

3. Методика аудиту звіту про фінансові результати.

4. Методика аудиту звіту про рух грошових коштів і власного капіталу.

5. Аналіз фінансового стану підприємства при проведенні аудиту.

8.1. Аудит стану бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю на підприємстві

Підготовка достовірної фінансової звітності - одне з основних завдань керівництва господарюючого суб'єкта.

Наявність аудиторського висновку про бухгалтерську звітність не перекладає відповідальності за її підготовку на аудитора. Разом з тим на аудитора покладаємо відповідальність за формування об'єктивної думки про ступінь достовірності поданої звітності і складання відповідного висновку, що повинно служити орієнтиром для користувачів бухгалтерської звітності при визначенні ступеню об'єктивності поданих у звітності даних і попереджувати про існуючі і ймовірні відхилення в цій звітності.

Загальна методика перевірки фінансової звітності реалізується через наступні етапи аудиту:

• аудит облікової політики;

• правильність, якість та своєчасність складання первинних документів;

• відповідність даних первинних документів регістрам обліку;

• відповідність оборотів і залишків по регістрах синтетичного та аналітичного обліку даним Головної книги;

• перевірка фінансової звітності за формою;

• перевірка правильності складання кожної з форм звітності;

• перевірка узгодженості показників форм річної фінансової звітності.

При перевірці фінансової звітності аудитору слід керуватися наступними нормативними документами:

- Закон України "Про аудиторську діяльність";

- Закон України "Про господарські товариства";

- Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність";

- Інструкцією "Про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій";

- національними Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку,

- Міжнародними стандартами аудиту;

- Методичними рекомендаціями з перевірки порівнянності показників форм річної фінансової звітності підприємства та ін.

Крім того, аудитор повинен врахувати існування Законів України, що регулюють окремі галузі та види діяльності, внутрішньогосподарські документи.

Аудит облікової політики

На цьому етапі аудитором перевіряється: наявність Наказу про облікову політику, вивчення його змісту та дотримання методики ведення обліку, затвердженої наказом.

Аудитор:

• визначає відповідність обраної облікової політики чинному законодавству України, Положенням (стандартам) бухгалтерського обліку,

• встановлює правильність відображення об'єктів обліку щодо зазначених в обліковій політиці принципів та методів.

Також аудитор повинен перевірити затверджений на підприємстві робочий план рахунків, наявність посадових інструкцій, вибір форми ведення обліку, встановлений порядок проведення інвентаризації майна та зобов'язань тощо.

При перевірці дотримання методики ведення обліку, затвердженої Наказом про облікову політику аудитору слід:

1) дослідити відповідність рахунків, що відображають господарські операції, затвердженому плану рахунків в Наказі про облікову політику;

2) перевірити правильність дооцінки (уцінки) необоротних активів;

3) перевірити правильність нарахування амортизації необоротних активів та відповідність обраного методу нарахування методу, зазначеному в Наказі про облікову політику;

4) перевірити своєчасність виплати заробітної плати працівникам підприємства;

5) перевірити відповідність застосування методу списання запасів на підприємстві;

6) визначити порядок створення резервів забезпечення майбутніх виплат;

7) встановити відповідність методів нарахування резерву сумнівних боргів;

8) встановити періодичність проведення інвентаризації тощо.

Перевіряючи стан бухгалтерського обліку на підприємстві, потрібно зважити на те, що оцінка в обліку має дуже важливе значення. Тому при перевірці фінансової звітності аудитору необхідно звернути увагу на правильність оцінки основних засобів, нематеріальних активів, незавершеного виробництва, оцінки запасів тощо.

У процесі аудиту необхідно також встановити чи дотримуюся на підприємстві протягом року методів оцінки, визначених на початок звітного періоду. При цьому потрібно звертати увагу на правильність оцінки матеріальних цінностей із застосуванням облікових цін, методів середньозваженої собівартості, ФІФО та інших, вивчається проведення уцінки та дооцінки запасів.

Перевірка дотримання підприємством обраної облікової політики передбачає встановлення правильності оформлення господарських операції та відповідність їх чинному законодавству

Правильність, якість та своєчасність складання первинних документів

Бланк, на якому складено документ має відповідати вимогам законодавства чи затвердженій типовій формі. Документ не повинен містити будь-які підтирання або виправлення, тому що це може викликати сумнів щодо законності здійсненої операції. Також не допускається заповнення не всіх реквізитів, і особливо відсутність печаток, штампів, підписів, дат. Все це свідчить про неякісне складання документу. Неякісним документ вважається і у випадку його заповнення простим олівцем.

Документи повинні складатися своєчасно, а саме, в момент здійсненні операцій і мати наступні обов'язкові реквізити: дату складання; зміст господарської операції та підставу її здійснення; вимірники операції; підписи осіб, відповідальних за здійснення операцій і за правильність оформлення. Якщо це необхідно, то передбачаються інші реквізити, що зумовлені характером операцій.

Відповідність даних первинних документів регістрам обліку

Для перевірки правильності та відповідності відображення господарських операцій, що містяться в первинних документах регістрам бухгалтерського обліку аудитору доцільно буде застосувати прийом взаємної перевірки.

Аудитор повинен встановити відповідність відображення активів і пасивів у відповідних регістрах обліку на певну дату (дата балансу) та правильність відображених залишків. Також аудитору необхідно ознайомитись з нормативною базою та визначити правильність розподілу необоротних активів за групами та відповідно до класифікацій (основні засоби, інші необоротні матеріальні активи тощо), правильністю переоцінки майна тощо.

При перевірці необхідно також встановити періодичність відображення господарських операцій в облікових регістрах, тому що всі операції повинні бути відображені в обліку в тому періоді в якому вони відбулися.

Відповідність оборотів і залишків по регістрах синтетичного та аналітичного обліку даним Головної книги

Сутність порівняння даних документів з обліковими регістрами та Головною книгою ґрунтується на принципах їх взаємозв'язку, тому що записи в регістрах обґрунтовуються лише первинними документами і під час аудиту вивчаються одночасно із записами в облікових регістрах. Це можна пояснити тим, що правильно оформлений документ, який відображає правильну і достовірну господарську операцію, повинен знайти своє правильне відображення в облікових регістрах. І, навпаки, якщо документ є недостовірним, то послідовність його відображення буде мати наступний вигляд: невірний документ - недостовірне відображення в облікових регістрах - помилка у звітності.

Саме тому аудитор повинен досліджувати зв'язок первинний документ — бухгалтерський запис в обліковому регістрі.

Також аудитору необхідно вивчити чи правильно складаються накопичувальні щомісячні відомості по рахунках синтетичного та аналітичного обліку, чи відповідають залишки та підсумки оборотів по кожному аналітичному рахунку накопичувальних відомостей підсумкам оборотів та залишків по відповідним рахункам у Головній книзі.

Дослідження відбувається шляхом порівняння показників, що містяться у відповідній формі звітності із залишками та оборотами по рахунках Головної книги та регістрів обліку.

В процесі дослідження аудитору доцільно використовувати спеціальні комп'ютерні програми та складати альтернативні форми звітності. Це сприяє правильному розташуванню залишків по рахунках Головної книги у відповідних рядках звітності та забезпечує впевненість у правильному співставленні величин валюти балансу.

У підсумку аудитор має можливість ідентифікувати невідповідності та відхилення показників звітності від даних, бухгалтерського обліку, зосереджуючись на з'ясуванні причин їх виникнення, що забезпечить ефективність проведення аудиту.

Для визначення причин виявлених відхилень перевіряються дані первинних документів, матеріали інвентаризації, що забезпечує достовірність результатів аудиту.