Тема 7 Облік запасів

Питання до розгляду:

1. Економічний зміст та оцінка виробничих запасів

2. Документування господарських операцій з руху виробничих запасів

3. Аналітичний та синтетичний облік виробничих запасів

4. Складський облік виробничих запасів

5. Інвентаризація виробничих запасів

7.1. Економічний зміст та оцінка запасів

Під запасами розуміють активи, які використовуються для подальшого продажу, споживання під час виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг, а також управління підприємством.

Важливим етапом аналітичної роботи на підприємстві є організація групування виробничих запасів за технологічними ознаками та за призначенням і роллю в процесі виробництва.

О сновні завдання обліку запасів полягають в наступному:

• своєчасне документування операцій з руху запасів;

• оцінка запасів при їх надходженні і вибутті;

• періодичне уточнення вартості залишків запасів на складі і в незавершеному виробництві;

• проведення інвентаризації запасів з метою виявлення непотрібних та таких, що втратили свою цінність;

• контроль за збереженістю і цільовим використанням запасів.

До запасів відносять:

• сировину, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб;

• незавершене виробництво у вигляді не закінчених обробкою і складанням деталей, вузлів, виробів та незакінчених технологічних процесів;

• готову продукцію, що виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом;

• товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу;

• малоцінні та швидкозношувані предмети, що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року;

• поточні біологічні активи, якщо вони оцінюються, а також сільськогосподарська продукція і продукція лісового господарства після її первісного визнання.

Критерії визнання запасів активом:

• існує імовірність того, що підприємство отримає у майбутньому економічні вигоди, пов’язані з їх використанням;

• вартість запасів може бути достовірно визначена.

Відповідно, при відсутності впевненості щодо отримання економічних вигод або застосуванні недостовірної оцінки при надходженні та списанні матеріалів достовірність активів у балансі викликає сумніви. В той же час необхідно забезпечити точність даних про запаси у фінансових звітах.

В иробничі запаси в бухгалтерському обліку оцінюють за кожним етапом їх надходження, використання чи зберігання. За основу використовують принципи оцінки, передбачені П(С)БО 9 «Запаси» (рис. 7.1).

Рис. 7.1. Оцінка запасів відповідно до П(С)БО «Запаси»

Залежно від шляхів надходження запасів первісна вартість їх визначатиметься за різними методиками (рис.7.2).

Рис. 7.3. Складові первісної вартості запасів

Рис. 7.3. Методи оцінки вибуття запасів

Кожного разу при відпуску запасів у виробництво, продажу або іншому вибутті виникають труднощі визначення ціни їх відпуску. Це відбувається тому, що запаси одного й того ж виду можуть надходити на підприємство за різними цінами. П(С)БО 9 «Запаси» пропонує п’ять можливих методів оцінки запасів при їх вибутті: ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів; середньозваженої собівартості; собівартості перших за часом надходжень запасів (ФІФО); нормативних витрат; ціни продажу.

Одиницею бухгалтерського обліку запасів є їх найменування або однорідна група (вид). Для всіх одиниць бухгалтерського обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один із методів вибуття запасів.

Доцільність вибору того чи іншого методу оцінки запасів при їх вибутті залежить від технології їх використання, умов діяльності та облікової політики підприємства.

Н а початок звітного періоду у підприємства «Весна» в залишку значилося 80 кг борошна для випічки вартістю 0,6 грн. за 1 кг. Підприємство протягом звітного періоду придбало борошно для випічки у такій кількості та за такими цінами в такому порядку: 1) 30 кг по 0,6 грн.; 2) 60 кг по 0,8 грн.; 3) 40 кг по 0,75 грн.

У цьому ж періоді 150 кг борошна було відпущено на виробництво. Визначимо собівартість відпущеного у виробництво борошна методом ФІФО. Розрахунок подано в таблиці 7.1.

Таблиця 7.1

Розрахунок собівартості відпущених матеріалів методом ФІФО

№ з/п	Залишок				Надійшло			Вибуло
	К-ть	Ціна	Сума	К-ть		Ціна	Сума	К-ть	Ціна	Сума
1	80	0,6	48	30		0,6	18
2	80	0,6	48	60		0,8	48
	30	0,6	18
3	80	0,6	48	40		0,75	30
	30	0,6	18
	60	0,8	48
4	80	0,6	48					80	0,6	48
	30	0,6	18					30	0,6	18
	60	0,8	48					40	0,8	32
	40	0,75	30
5	20	0,8	16
	40	0,75	30

Собівартість відпущених у виробництво запасів:

Дт23 – Кт 20 = 98 грн. (48+18+32)

Cобівартість залишку запасів: 16+30=46 грн.