7.2. Помилки і шахрайство в аудиті
Відповідальність аудитора за розгляд шахрайства і помилки, допущені під час перевірки фінансової звітності (МСА 240).
У результаті таких дій підприємства можуть зазнати великих матеріальних і моральних втрат, і одним із основних завдань аудиту є виявлення помилок і фактів шахрайства, а також вжиття необхідних заходів щодо попередження можливих втрат підприємства.
Викривлення у фінансових звітах можуть виникати внаслідок шахрайства або помилки.
Термін «помилка» означає ненавмисне викривлення інформації у фінансових звітах, включаючи пропускання загальної суми або:
- помилку під час збирання чи оброблення інформації, яка є основою для фінансових звітів;
- неправильну облікову оцінку через недогляд або помилкове тлумачення фактів;
- помилку у використанні принципів бухгалтерського обліку під час визнання, класифікації, надання або розкриття інформації.
Помилка - ненавмисне викривлення фінансової інформації внаслідок арифметичних або логічних помилок в облікових записах і розрахунках, неповноти обліку, неправильного подання в обліку фактів господарської діяльності, складу майна, вимог і зобов'язань, а також невідповідне відображення операцій в обліку.
Термін «шахрайство» означає навмисні дії однієї або кількох осіб з управлінського та найвищого управлінською персоналу, працівників або третіх сторін, які використовують обман, щоб отримати незаконні переваги.
Хоча поняття шахрайства є широким юридичним поняттям, аудитора стосуються лише випадки шахрайства, що спричинюють суттєві викривлення у фінансових звітах. Деякі випадки шахрайства можуть не мати на меті викривлення фінансових звітів. Аудитори не з'ясовують, чи шахрайство справді було.
Шахрайство, до якого причетний управлінський персонал або найвищий управлінський персонал, називають шахрайством управлінського персоналу; шахрайство, в якому беруть участь лише рядові працівники, називають шахрайством працівників.
У кожному разі може бути змова з третіми сторонами за межами підприємства.
Шахрайство - навмисно неправильне відображення і подання даних обліку та звітності службовими особами і керівництвом підприємства.
Шахрайство полягає у:
- маніпуляціях обліковими записами і фальсифікації первинних документів, реєстрів обліку і звітності;
- навмисних змінах записів і обліку, які викривляють суть фінансових і господарських операцій;
- неправильній оцінці активів і методів їх списання;
- пропусканні або приховуванні записів чи документів;
- невідображення операцій;
- незаконному отриманні в особисту власність грошово - матеріальних цінностей;
- невідповідних записах в обліку.
Маніпуляція обліковими записами - зумисне використання неправильних (некоректних) бухгалтерських проведень, або сторнуючих записів для викривлення даних обліку і звітності.
Фальсифікація бухгалтерських документів і записів - оформлення очевидно неправильних або фальсифікованих документів бухгалтерського обліку і записів у реєстрах бухгалтерського обліку; невідповідні записи у реєстрах обліку, ненавмисне або навмисне відображення фінансової інформації в системі рахунків у неповному обсязі, в оцінці, яка відрізняється від ухвалених норм.
Незвичайні операції - угоди і господарські операції, платежі, котрі, на думку аудитора, зайві, недоречні або надмірні за певних обставин.
Аудитор розглядає випадки шахрайства, що належать до двох типів навмисних викривлень:
- викривлення, які є результатом неправдивої фінансової звітності,
- викривлення, які є результатом незаконного привласнення активів.
До неправдивої фінансової звітності належать навмисні викривлення, пропускання загальних сум або розкриття інформації у фінансових звітах із метою обману їх користувачів.
Неправдиві фінансові звіти можуть містити:
- обман, тобто маніпулювання, фальсифікацію, навмисні виправлення облікових записів або первинних документів, які є основою фінансових звітів;
- викривлення або навмисне пропускання у фінансовій звітності подій, господарських операцій чи іншої істотної інформації;
- навмисне неправильне застосування облікових принципів визнання, класифікації, надання або розкриття інформації.
Незаконне привласнення активів охоплює крадіжку активів підприємства. Є багато способів незаконного привласнення активів підприємства, зокрема, крадіжки майна чи нематеріальних активів, сплата підприємством коштів за неотримані товари та послуги. Воно часто супроводжується фальшивими чи викривленими обліковими записами або документами для приховування факту нестачі активів.
Шахрайство складається з мотиву й усвідомленого його здійснення.
Свідоме викривлення фінансової звітності може здійснюватися через зовнішні та внутрішні обставини для досягнення очікуваних (і, можливо, нереальних) доходів, зокрема, коли управлінському персоналові треба приховати збитки.
Усвідомлене викривлення фінансової звітності або незаконне привласнення можливе, коли внутрішній контроль можна обійти, наприклад, користуючись довірою або знаючи конкретні недоліки в системі внутрішнього контролю.
На відміну від помилки, шахрайство є навмисною дією, що, як правило, супроводжується свідомим приховуванням фактів. Хоч аудитор і має змогу виявити потенційні можливості скоєння шахрайства, йому складно (якщо взагалі можливо) визначити намір, зокрема, управлінського персоналу (наприклад, щодо викривлення облікової оцінки чи спотворення принципів бухгалтерського обліку).
Аудит, здійснений згідно з міжнародними стандартами, покликаний надати обґрунтовану впевненість у тому, що фінансові звіти в цілому вільні від суттєвих викривлень, спричинених шахрайством або помилкою.
Факт здійснення аудиту може діяти як запобіжний засіб, але аудитор не несе (і не може нести) відповідальність за запобігання шахрайству або помилкам
