Тема 7 Аудит окремих об’єктів і операцій

1. Оцінка аудитором безперервності діяльності.

2. Помилки і шахрайство в аудиті.

3. Особливості аудиту в умовах застосування комп’ютерних технологій.

4. Особливості аудиту малих підприємств.

5. Порівняльні дані в аудиті.

6. Використання роботи експертів в аудиті

7.1. Оцінка аудитором безперервності діяльності

Безперервність (МСА 570)

Здійснюючи аудиторські процедури та оцінюючи її результати, аудитор повинен перевірити відповідність використання управлінським персоналом під час підготовки фінансових звітів припущення про безперервність діяльності підприємства.

На підставі припущення про безперервність діяльності підприємство розглядається як таке, що продовжуватиме свою діяльність у майбутньому й не буде ліквідоване, не припинить діяльності і не шукатиме захисту від кредиторів згідно з законами або нормативними актами.

Припущення про безперервність діяльності пов'язане із судженням у конкретний момент часу про майбутні результати подій або обставини, по суті не визначені. При цьому відповідними є такі фактори:

• рівень невизначеності, пов'язаний із результатом події або обставини, значно підвищується залежно від того, наскільки далекого майбутнього стосується судження;

• будь-яке судження про майбутнє ґрунтується на нинішній інформації;

• на стійкість впливають розмір і складність структури суб'єкта господарювання, характер і умови його діяльності і, а також зовнішні фактори.

Фінансові показники:

• чисті зобов'язання;

• кредити, щодо яких настав термін погашення, без реальної можливості бути пролонгованими або погашеними;

• незадовільні головні фінансові показники і коефіцієнти;

• значні збитки від основної діяльності;

• прострочення або зупинення виплати дивідендів;

• неможливість сплати кредиторам у встановлений термін;

• труднощі, пов'язані з виконанням умов кредитних угод;

• неможливість фінансування нової продукції тощо.

Операційні показники:

• втрата ефективного управління за незмінності керівництва;

• втрата основного ринку, спеціальної ліцензії на діяльність або головного постачальника сировини чи продукції;

• труднощі з робочою силою або нестача виробничих запасів для забезпечення постійного виробництва.

Інші показники:

• недотримання встановлених законодавством вимог;

• порушені проти підприємства справи в господарському суді, у яких може бути винесене рішення не на його користь.

Відповідальність аудитора

Аудитор несе відповідальність за розгляд урахування управлінським персоналом припущення про стійкість підприємства під час підготовки фінансових звітів та суттєвих невизначеностей, які потрібно розкрити у фінансових звітах і які підтверджують спроможність суб'єкта господарювання продовжувати свою діяльність безперервно.

Аудитор не може передбачити майбутні події чи обставини, які можуть спричинити припинення діяльності підприємства. Тому відсутність в аудиторському висновку будь-яких тверджень про стійкість підприємства не може розглядатися як гарантія його спроможності продовжувати свою діяльність безперервно.

Міркування щодо планування

Плануючи перевірку, аудитор повинен розглянути ймовірність існування подій або обставин, які можуть стати підставою для значних сумнівів щодо стійкості суб'єкта господарювання.

Аудитор зобов'язаний дослідити вплив таких подій або обставин на аудиторські оцінки основних складових аудиторського ризику.

Аналіз оцінки управлінського персоналу

Проаналізувати оцінку управлінського персоналу - це обов'язок аудитора. Розглядатись при цьому має той самий період, який використовував управлінський персонал, оцінюючи фінансову звітність. Якщо така оцінка охоплює менше дванадцяти місяців здати складання балансу, аудитор повинен звернутися до управлінського персоналу і проханням збільшити період оцінювання до дванадцяти місяців.

Аналізуючи оцінку управлінського персоналу, аудитор розглядає процес оцінювання, припущення, на якому ґрунтується оцінка, та плани управлінського персоналу щодо майбутній дій, а також урахування під час оцінювання інформації, про яку йому стало відомо в результаті аудиторських процедур.

Період, не охоплений оцінкою управлінського персоналу

Аудитор повинен одержати відповідь на запит про обставини поза періодом оцінки, які можуть стати підставою для значних сумнівів у стійкості суб'єкта господарювання.

Аудитор може дізнатися про них під час планування або здійснення перевірки.

Розроблення процедур не є обов'язком аудитора, за винятком запиту до управлінського персоналу.

Додаткові аудиторські процедури у разі виявлення подій або обставин

У разі виявлення подій або обставин, що можуть стати підставою для значних сумнівів у стійкості суб'єкта господарювання, аудитор повинен:

а) здійснити огляд планів управлінського персоналу щодо майбутніх дій на підставі його припущення про безперервність діяльності підприємства;

б) зібрати достатні докази для підтвердження або спростування суттєвої невизначеності, зокрема розглянути вплив планів управлінського персоналу та інших факторів;

в) попросити управлінський персонал надати письмові пояснення про його плани на майбутнє.

Аудиторські висновки і звітність

На підставі отриманих доказів аудитор повинен визначити, чи є суттєва невизначеність щодо спроможності суб'єкта господарювання продовжувати свою діяльність на безперервній основі.

Якщо у фінансових звітах належно розкрито інформацію, то аудитор має висловити безумовно - позитивну думку, але при цьому змінити аудиторський висновок, включивши до нього пояснювальний параграф, у якому потрібно зазначити суттєву невизначеність і сумніви щодо стійкості суб'єкта господарювання. Оцінюючи відповідність розкриття інформації у фінансових звітах, аудитор повинен розглянути, чи здатний суб'єкт господарювання реалізувати свої активи та виконати зобов'язання у процесі звичайної діяльності.

У надзвичайних випадках (наприклад, є багато суттєвих невизначеностей, які мають велике значення для фінансових звітів) аудитор може відмовитись від висловлення думки замість того, щоб додавати пояснювальний параграф.

Якщо, на думку аудитора, суб'єкт господарювання не в змозі продовжувати свою діяльність на безперервній основі, а фінансові звіти підготовлені на основі припущення, вій має висловити негативну думку.

Аудитор може висловити безумовно-позитивну думку за умови відповідного розкриття інформації, але при цьому вимагати внесення до аудиторською висновку пояснювального параграфа.

Якщо управлінський персонал не хоче здійснити оцінювання або збільшити на прохання аудитора період, який охоплений оцінюванням, то аудитор має розглянути питання про доцільність зміни аудиторського висновку через обмеження обсягу роботи аудитора.