Синдром "затоптування" дітей

Діагностичні критерії

1. Виникає в екстремальних ситуаціях при великому скупченні людей і виникненні серед них паніки.

2. Механізм розвитку: перекидання і затоптування дітей юрбою.

3. Ведучими в клініці є політравма різного ступеню важкості і механічна асфіксія внаслідок тривалого (10 - 15 хвилин) переривчастого стискання грудної клітини.

4. Скарги поліморфні, залежать від характеру переважаючої патології.

5. Спостерігаються скелетні травми і травми внутрішніх органів, зовнішні і внутрішні кровотечі, шок, гіпоксична енцефалопатія.

Медична допомога

1. У групі важких потерпілих - анальгезія: трамадол 1 - 2 мг/кг або ренальган 0,5 - 5,0 мл, або 50 % анальгін 0,1 - 0,2 мл/10 кг з діазепамом або седуксеном 0,2 - 0,3 мг/кг внутрівенно або промедол 0,1 мг/рік життя внутрівенно, санація дихальних шляхів, ендотрахеальна інтубація, передання хворого на ДШВЛ або ШВЛ; інфузія сольових розчинів 20 - 30 мл/кг/год. або 7,5 % розчин натрію хлориду - 4 - 6 мл/кг на годину, або препаратів ГЕК 8 - 15 мл/кг за годину, симптоматична терапія.

Госпіталізація до спеціалізованого відділення в залежності від ведучої патології.

2. При ушкодженнях середньої важкості - анальгезія: трамадол 1 - 2 мг/кг або ренальган 0,5 - 5,0 мл, або 50 % анальгін 0,1 - 0,2 мл/10 кг внутрім'язово, транспортна іммобілізація, психотерапевтична допомога.

3. Госпіталізація до профільного стаціонару.

Політравма

Діагностичні критерії

1. Під політравмою мають на увазі важкі численні, сполучені і комбіновані ушкодження, що викликають поліорганні і полісистемні порушення, що ускладнюються синдромом взаємного обтяження і синдромом поліорганної недостатності.

2 В умовах роботи догоспітального етапу політравма характеризується невразливістю або відсутністю конкретної симптоматики, великою кількістю ускладнень (більш 55 %), нестійкою компенсацією відновлених функцій організму, високою летальністю (до 65 - 70 %).

3. Уточнити механізм політравми - силу ушкоджуючого фактору, локалізацію ушкоджень, комбінацію травм, кількість часу після травми.

4. Блідість шкіряних покривів - ціаноз, акроцианоз, "мармуровість".

5. Визначити обсяг крововтрати (дефіцит ОЦК).

6. Наявність порушень дихання - тахіпное, брадипное, патологічні типи дихання.

7. Порушення серцевої діяльності - рівень АТ, тахікардія, брадикардія, аритмії серцевої діяльності, асистолія.

8. Ступінь порушення свідомості, наявність неврологічних розладів.

9. Ступінь ушкодження опорно-рухового апарату і внутрішніх органів.

10. Наявність синдромів поліорганної недостатності й ГПН.

11. Послідовність обстеження: голова, грудна клітка, хребет, живіт і таз, кінцівки.

Медична допомога

1. Адекватне відновлення і підтримка вітальних функцій є першорядною і надстроковою задачею надання ЕМД.

2. Зупинка кровотеч, туалет ран, асептичні пов'язки, іммобілізація.

3. За показниками - корекція вітальних порушень або реанімаційні заходи.

4. Катетеризація магістральних судин, інфузія: ПСК зі швидкістю 20 - 30 мл/кг/год. або 7,5 % розчин натрію хлориду зі швидкістю 4 - 6 мл/кг/год., препаратів ГЕК 8 - 12 мл/кг на годину.

5. Адекватне анестезіологічне забезпечення - інгаляційний закисно-кисневий наркоз (при відсутності ознак кровотечі) або внутрішньовенна анестезія кетаміном 3 - 5 мг/кг з діазепамом або седуксеном 0,2 - 0,3 мг/кг.

6. Оксигенотерапія через маску з подачею 10 - 12 л 100 % кисню.

7. Госпіталізація до спеціалізованого стаціонару у залежності від ведучого патологічного синдрому.