- •Анафілактичний шок
- •Респіраторний дістресс-синдром дорослих (рдсд)
- •Гостре порушення церебрального гомеостазу
- •Астматичний стан
- •Геморагічний шок
- •Гіповолемічннй шок з переважною втратою плазматичного об'єму крові
- •Гострий набряк легень
- •Стеноз підзв'язкового простору у дітей
- •Діференціально-діагностичні відміни гострого стенозу і епіглотиту
- •Інфекційно-токсичний шок у дітей
- •Інтенсивна терапія в умовах неспеціалізованих відділень, або на дошпитальному етапі
- •Інтенсивна терапія в умовах відділення інтенсивної терапії
- •Протоколи надання невідкладної медичної допомоги дітям на дошпитальному етапі
- •Скорочення
- •Термінальні та критичні стани Клінічна смерть
- •Позалікарняні пологи
- •Післяпологові маткові кровотечі
- •Обструкція дихальних шляхів стороннім тілом
- •Гостра патологія дихальної системи Гострий стенозуючий ларинготрахеобронхіт (гслтб)
- •Нижній бронхообструктивний синдром
- •Бронхіальна астма
- •Бронхоастматичний статус
- •Геморагічний шок
- •Опіковий шок
- •Анафілактичний шок
- •Алергічний набряк Квінке
- •Інфекційно-токсичний шок
- •Серцево-судинна патологія Гостра серцева недостатність
- •Надшлуночкова тахікардія
- •Шлуночкова тахікардія
- •Брадикардії і брадиаритмії
- •Фібриляція шлуночків
- •Невідкладні стани екзогенного генезу Утоплення
- •Великі і глибокі опіки
- •Термоінгаляційні поразки органів дихання
- •Отруєння продуктами горіння
- •Електротравми Ураження електричним струмом
- •Ураження атмосферною електрикою
- •Електричні опіки
- •Теплова травма
- •Холодова травма
- •Гостра патологія центральної нервової системи Судомний синдром у педіатрії
- •Лихоманка, синдром гіперпірексії
- •Менінгіт, енцефаліт
- •Епілепсія
- •Коматозні стани
- •Характеристика рівня порушень свідомості
- •Постгіпоксична кома
- •Кетоацидозна діабетична кома
- •Гіперосмолярна неацидотична кома
- •Гіперлактацидемічна кома
- •Надниркова кома
- •Мікседематозна кома
- •Гострі дитячі інфекційні захворювання Гострі респіраторні вірусні захворювання
- •Вітряна віспа
- •Скарлатина
- •Гострі кишкові інфекції Дизентерія
- •Сальмонельоз
- •Ешеріхіози
- •Харчові токсикоінфеції
- •Гострий вірусний гепатит
- •Токсикоз з ексикозом
- •Нейротоксикоз
- •Гамолітико-уремічний синдром (гус)
- •Синдром рея
- •Ботулізм
- •Дифтерія
- •Правець
- •Неконтрольовані психоемоційні порушення
- •Ургентні захворювання органів черевної порожнини Особливості перебігу гострих хірургічних захворювань і травм органів черевної порожнини у дітей
- •Гострий апендицит
- •Гострий холецистит
- •Гострий панкреатит
- •Гостра кишкова непрохідність
- •Защемлена грижа
- •Перитоніт
- •Травматичні ушкодження Важка черепно-мозкова травма
- •Скелетна травма
- •Ушкодження грудної клітки й органів грудної порожнини
- •Пневмо- або гемоторакс
- •Тампонада серця
- •Травми органів черевної порожнини
- •Закрита травма живота з ушкодженням порожнистих органів
- •Закрита травма живота з внутрішньою кровотечею
- •Закриті ушкодження органів заочеревинного простору
- •Відкриті травми живота
- •Ушкодження таза і органів таза
- •Ушкодження хребта
- •Травматичний токсикоз
- •Синдром "затоптування" дітей
- •Політравма
Правець
Діагностичні критерії
1. Правець - гостре інфекційне захворювання, характеризується токсичною поразкою нервової системи, виявляється тонічними судомами. Збудником захворювання є анаеробна спороутворююча паличка Clostridiun tetani.
2. "Вхідними воротами" є рани або інші ушкодження шкіри і слизових оболонок, у тому числі опіки, відмороження, потертості, кримінальні аборти, пупочна ранка у немовлят.
3. Важкість захворювання і його прогноз визначає тривалість інкубаційного періоду, найбільша летальність спостерігається при тривалості інкубації до 9 діб.
4. Для генералізованого правця характерна "класична" тріада: тризм жувальної мускулатури, "сардонічна посмішка" і дисфагія.
5. Патологічний процес захоплює м'язи спини, живота і кінцівок. З'являється ригідність паталогічних м'язів, хворобливі судорожні приступи стають більш інтенсивними, виникають не тільки у відповідь на найменші зовнішні подразники, але й спонтанно. У термінальній стадії захворювання хворий знаходиться в стані опістотонуса - вигнуте положення тулуба з опорою на потилицю і п'яти.
6. Під час тетанічних судом можуть відбуватися розриви м'язів і компресійні переломи хребта.
7. Розвиваються глибокі дихальні розлади і серцево-судинна декомпенсація. На висоті судорожного приступу виникає смертельна зупинка дихання (асфіктичний криз).
8. Свідомість цілком збережена і порушується тільки в термінальній стадії захворювання.
Медична допомога
1. Заходом вищої терміновості є ефективна противосудомна терапія:
• при правці I (легкий) і II(середній) ступеня важкості з інкубаційним періодом більш 2 тижнів судоми купіруються помірними дозами бензодеазепінів (седуксен, реланіум, діазепам, сибазон) у дозі 0,2 - 0,3 мг/кг внутрім'язово;
• при правці III (важкий) ступеня з інкубаційним періодом 9 - 14 днів необхідні максимально великі дози бензодіазепінів (седуксен, реланіум, диазепам, сибазон) у дозі 0,3 - 0,8 мг/кг внутрівенно, при неефективності - 1 % тіопентал в дозі 3 - 5 мг/кг внутрівенно;
• при правці IV (вкрай важкий) ступеня з інкубаційним періодом до 7 - 8 днів єдиним ефективним засобом є міорелаксанти і ШВЛ.
2. Визначальною для противосудомної терапії є частота і сила приступів, ступінь ОДН, стан гемодінаміки.
3. У середньо тяжких і тяжких випадках після попередньої премедикації 0,1 % атропіну сульфат 0,1 мл/рік життя (не більше 0,5 мл) внутрівенно, необхідна ендотрахіальна інтудація і переведення на ШВЛ, при неможливості - ургентна крикоконікотомія.
4. Максимально відгородити хворого від зовнішніх подразників, усі маніпуляції робити під наркозом!
5. Термінова госпіталізація до інфекційного відділення, а при порушеннях подиху - до ВІТ.
Неконтрольовані психоемоційні порушення
Діагностичні критерії
1. Необхідно розрізняти психогенні шокові реакції і гостро виникаючі реактивні психози, у тому числі, у стресових ситуаціях.
2. Психогенні шокові реакції (ПШР) виникають раптово на сильні стресові подразники, перебіг їх короткочасний.
3. ПШР протікають у формі психогенного ступору (ПС) і психогенних ефективних реакцій (ПАР). Для ПС характерно: рухова загальмованість до повної зупинки рухів. На обличчі яскраво виражена маска страху. Відсутність реакції на явну небезпеку, відсутність контакту з оточуючими.
4. Для ПАР характерно: виражена ефективність страху, рухове порушення, некориговані поведінкові реакції.
Медична допомога
1. В залежності від форми ПШР або ПАР хворі повинні бути ізольовані від впливу стресу.
2. При агресивності або психомоторному порушенні робиться м'яка фіксація хворих.
3. Для купіровання психомоторного порушення вводяться бензодіазепіни (седуксен, реланіум, дизепам, сибазон) у дозі 0,3 - 0,5 мг/кг внутрівенно, при неефективності тіопентал 1 % в дозі 3 - 5 мг/кг внутрівенно.
4. Госпіталізація до спеціалізованого відділення.
____________