Бронхіальна астма

Діагностичні критерії

1. Скарги на наявність приступів задишки або задухи, поява свистячих хрипів, кашлю, спонтанне припинення приступів або купірування після медикаментозної терапії, зв'язок з факторами ризику.

2. В анамнезі - алергійні захворювання дитини або батьків, з'ясувати частоту виникнення приступів, з чим вони пов'язані, чи застосовувалися якісь медикаменти для купірування приступу.

3. Клінічна картина: змушене положення, включення допоміжної мускулатури в акті дихання, експіраторна задишка, сухі свистячі хрипи, що чутні на відстані або при аускультації.

4. При наявності пікфлуометра - реєструється виражена бронхообструкція, швидкість і обсяг форсованого видиху (ПСВ або ОФВ1) знижуються більш 20 % від належного нормативного показника (див. номограму в додатку).

5. Оцінка ступеня важкості загострення (або приступу) БА виробляється в такий спосіб:

• легкий ступінь важкості - задишка або задуха при фізичному навантаженні з ЧВД на 20 - 25 % вище вікової норми, помірна кількість сухих хрипів (звичайно наприкінці видиху), помірна тахікардія, фізична активність збережена або помірно знижена, ПСВ менш 80 % від індивідуальної норми або кращих значень;

• середньої важкості - задишка або задуха при розмові з ЧВД на 20 - 25 % вище вікової норми, участь допоміжної мускулатури в акті дихання, розсіяні сухі хрипи, виражена тахікардія, фізична активність обмежена, ПСВ 60 - 80 % від індивідуальної норми або кращих значень, ефективність бета-2-агоністів знижена, потреба в них зросла в порівнянні з індивідуальною нормою;

• важка - задишка або задуха в спокої з ЧВД більш 45 % від вікової норми, виражена участь допоміжної мускулатури в акті дихання, втягнення яремної ямки, розповсюджені сухі хрипи, виражена тахікардія, фізична активність різко обмежена, ПСВ менш 60 % від індивідуальної норми або кращих значень, бета-2-агонісги малоефективні, потрібно багаторазове їхнє застосування;

• украй важка з погрозою зупинки дихання - задишка або задуха в спокої з ЧВД більш 50 % від вікової норми, виражена участь допоміжної мускулатури в акті дихання, втягнення яремної ямки, парадоксальний торакоабдомінальний подих, відсутність хрипів в легенях, брадикардія, фізична активність різко обмежена, ПСВ оцінити неможливо.

Медична допомога

1. При легкому ступені - відволікаючі процедури (розстібнути одяг, доступ свіжого повітря), інгаляція 100 % киснем, амброксол (лазолван) 2,5 - 5,0 мл внутрішньо, інгаляція селективних бета-2-агоністів короткої дії (сальбутамол, вентолін) через мілкодисперсний інгалятор 2,5 - 5,0 мг, при недостатньому ефекті - беродуал або комбівент у дозі 0,5 мл (10 кап.) дітям до 6 років, 1 мл (20 кап.) - дітям старше 6 років.

2. При приступі середньої тяжкості - інгаляція 100 % киснем, амброксол (лазолван) 2,5 - 5,0 мл внутрішньо, інгаляція мілкодисперсних аерозолей бета-2-агоністов через інгалятор (або спейсер), при відсутності ефекту - беродуал або комбівент у дозі 0,5 мл (10 кап.) дітям до 6 років, 1 мл (20 кап.) - дітям старше 6 років або 2,4 % еуфіліну 1 - 3 мг/кг внутрівенно, преднізолон 1 - 3 мг/кг внутрівенно.

3. При важкому приступі - інгаляція 100 % киснем, інгаляція комбінованих холінолітиків, при відсутності ефекту - інгаляційні глікокортикостероїди. Лазолван 0,5 - 2,0 мл внутрім'язово або внутрівенно повільно, внутрівенно 0,9 % розчин натрію хлориду 5 - 10 мл/кг/год.

4. Госпіталізація в пульмонологічне відділення, при важкому плині - до ВІТ.