- •Анафілактичний шок
- •Респіраторний дістресс-синдром дорослих (рдсд)
- •Гостре порушення церебрального гомеостазу
- •Астматичний стан
- •Геморагічний шок
- •Гіповолемічннй шок з переважною втратою плазматичного об'єму крові
- •Гострий набряк легень
- •Стеноз підзв'язкового простору у дітей
- •Діференціально-діагностичні відміни гострого стенозу і епіглотиту
- •Інфекційно-токсичний шок у дітей
- •Інтенсивна терапія в умовах неспеціалізованих відділень, або на дошпитальному етапі
- •Інтенсивна терапія в умовах відділення інтенсивної терапії
- •Протоколи надання невідкладної медичної допомоги дітям на дошпитальному етапі
- •Скорочення
- •Термінальні та критичні стани Клінічна смерть
- •Позалікарняні пологи
- •Післяпологові маткові кровотечі
- •Обструкція дихальних шляхів стороннім тілом
- •Гостра патологія дихальної системи Гострий стенозуючий ларинготрахеобронхіт (гслтб)
- •Нижній бронхообструктивний синдром
- •Бронхіальна астма
- •Бронхоастматичний статус
- •Геморагічний шок
- •Опіковий шок
- •Анафілактичний шок
- •Алергічний набряк Квінке
- •Інфекційно-токсичний шок
- •Серцево-судинна патологія Гостра серцева недостатність
- •Надшлуночкова тахікардія
- •Шлуночкова тахікардія
- •Брадикардії і брадиаритмії
- •Фібриляція шлуночків
- •Невідкладні стани екзогенного генезу Утоплення
- •Великі і глибокі опіки
- •Термоінгаляційні поразки органів дихання
- •Отруєння продуктами горіння
- •Електротравми Ураження електричним струмом
- •Ураження атмосферною електрикою
- •Електричні опіки
- •Теплова травма
- •Холодова травма
- •Гостра патологія центральної нервової системи Судомний синдром у педіатрії
- •Лихоманка, синдром гіперпірексії
- •Менінгіт, енцефаліт
- •Епілепсія
- •Коматозні стани
- •Характеристика рівня порушень свідомості
- •Постгіпоксична кома
- •Кетоацидозна діабетична кома
- •Гіперосмолярна неацидотична кома
- •Гіперлактацидемічна кома
- •Надниркова кома
- •Мікседематозна кома
- •Гострі дитячі інфекційні захворювання Гострі респіраторні вірусні захворювання
- •Вітряна віспа
- •Скарлатина
- •Гострі кишкові інфекції Дизентерія
- •Сальмонельоз
- •Ешеріхіози
- •Харчові токсикоінфеції
- •Гострий вірусний гепатит
- •Токсикоз з ексикозом
- •Нейротоксикоз
- •Гамолітико-уремічний синдром (гус)
- •Синдром рея
- •Ботулізм
- •Дифтерія
- •Правець
- •Неконтрольовані психоемоційні порушення
- •Ургентні захворювання органів черевної порожнини Особливості перебігу гострих хірургічних захворювань і травм органів черевної порожнини у дітей
- •Гострий апендицит
- •Гострий холецистит
- •Гострий панкреатит
- •Гостра кишкова непрохідність
- •Защемлена грижа
- •Перитоніт
- •Травматичні ушкодження Важка черепно-мозкова травма
- •Скелетна травма
- •Ушкодження грудної клітки й органів грудної порожнини
- •Пневмо- або гемоторакс
- •Тампонада серця
- •Травми органів черевної порожнини
- •Закрита травма живота з ушкодженням порожнистих органів
- •Закрита травма живота з внутрішньою кровотечею
- •Закриті ушкодження органів заочеревинного простору
- •Відкриті травми живота
- •Ушкодження таза і органів таза
- •Ушкодження хребта
- •Травматичний токсикоз
- •Синдром "затоптування" дітей
- •Політравма
Вітряна віспа
Діагностичні критерії
1. Вітряна віспа - висококонгагіозне захворювання, викликане вірусом простого герпесу 3-го типу, що протікає з характерною бульбашковою висипкою.
2. Джерелом зараження є хворий на вітряну віспу, рідше - оперізуючим герпесом, шлях передачі - повітряний і повітряно-крапельний.
3. Інкубаційний період триває 2 - 3 тижні, але клініка може розвиватися на 12 день після інфікування.
4. З'являється висипка на обличчі, на волосистій частині голови, на тулубі, рідше - на слизових оболонках; сип має вигляд дрібних п'ятнисто-папульозних елементів, що швидко (протягом декількох годин) перетворюються в пухирці з прозорим, потім мутним вмістом, висипка супроводжується сверблячкою.
5. Висипання супроводжується підвищенням температури, погіршенням самопочуття, зниженням апетиту, головним болем.
6. Загальна тривалість висипання коливається від 2 - 3 до 7 - 8 днів. Розрізняють легкі, середньої тяжкості і важкі форми хвороби.
Медична допомога
1. Лікування робиться вдома педіатром-інфекціоністом.
2. Госпіталізація показана у випадку важких ускладнень.
3. Кожен випадок захворювання невідкладно передається до СЕС за місцем проживання (перебування) хворої дитини.
Скарлатина
Діагностичні критерії
1. Скарлатина - стрептококова інфекція, що супроводжується лихоманкою, тонзилітом, регіонарним лімфаденітом та точечною екзантемою.
2. Джерелом інфекції є хворий на скарлатину з перших годин захворювання. Шлях передачі - повітряно-крапельний.
3. Інкубаційний період має тривалість від 1 до 12 днів (частіше 2 - 7 днів), але іноді може коротшати до декількох годин.
4. Характерною рисою скарлатини є швидке виникнення всіх основних ознак хвороби:
- інтоксикація виявляється підвищенням температури, погіршенням самопочуття, головним болем, відмовою від їжі, нерідко виникає блювота;
- з перших годин хвороби виникають скарги на біль у горлі, з'являється гіперемія мигдалин, м'якого піднебіння, точкова червона енантема на м'якому і твердому піднебінні, іноді з петехеальними елементами: при важких формах хвороби ангіна може бути лакунарно-фолікулярною або некротичною; відзначається збільшення і болісність регіональних лімфатичних вузлів;
- на 1 - 2-гу добу захворювання майже одночасно по всьому тілу з'являється висипка, що найчастіше виражена в пахових і ліктьових згинах, унизу живота, на бічних поверхнях грудної клітки й у пахвових западинах, у підколінних ямках; сип має вигляд мілкоточечних елементів, густо розташованих на гіперемійованій шкірі ("шагренева шкіра");
- характерні для скарлатини білий носогубний трикутник, що яскраво виділяється на фоні гіперемійованій шкірі обличчя, темно-червоний колір шкірних складок, де виявляються точкові крововиливи (петехії);
- зазначена симптоматика досягає максимуму на 2 - 3-тю добу захворювання і поступово зникає протягом декількох діб.
5. По клінічному перебігу розрізняють типові, атипові і рудиментарні (найлегкі) форми: по важкості стану - легкі, середньої важкості і важкі (токсична, септична і токсично-септична) форми.
Медична допомога
1. Госпіталізації підлягають діти з важкими й ускладненими формами скарлатини.
2. При синдромі гіперпірексії - парацетамол 10 - 15 мг/кг або ібупрофен (дітям старше 3 місяців) 5 - 10 мг/кг внутрішньо, або ацелізин 0,1 - 0,2 мл/рік життя або 50 % розчин анальгіну в дозі 0,1 мл рік життя внутрім'язово або внутрівенно.
3. Про усі випадки захворювання невідкладно інформується СЕС за місцем проживання (перебування) хворої дитини.