Закрита травма живота з внутрішньою кровотечею

Діагностичні критерії

1. Джерелом кровотечі є частіше язво-ерозивні поразки слизової оболонки шлунка, ушкодження паренхіматозних органів і судин брижі

2. Загальний стан важкий, обумовлений явищами наростаючого геморагічного шоку.

3. Живіт помірно роздутий, м'який, при пальпації визначається розлита хворобливість, при перкусії - притуплення в пологих частинах живота.

4. Симптом Щоткіна-Блюмберга різко позитивний.

Закриті ушкодження органів заочеревинного простору

Діагностичні критерії

1. Виникають при ушкодженнях нирок, підшлункової залози, дванадцятипалої кишки.

2. Стан важкий, обумовлений явищами травматичного або гіповолемічного шоку.

3. Живіт м'який, помірно роздутий.

4. Напруга м'язів передньої черевної стінки і симптоми подразнення очеревини відсутні.

5. Позитивні симптоми Піттса-Беленса-Томайєра (зсув границь перкуторної тупості при повороті хворого на протилежний бік) і Джойса (відсутність границь перкуторної тупості).

Відкриті травми живота

Діагностичні критерії

1. Поранення черевної стінки можуть бути різних розмірів проникаючі і непроникаючі в черевну порожнину, з ушкодженням і без ушкодження внутрішніх органів.

2. Безумовною ознакою проникаючого поранення черевної порожнини є випадіння сальника або інших органів.

3. Клінічна картина і важкість стану залежать від характеру поранення і його ускладань, симптоми яких описані у вищенаведених розділах.

Медична допомога

1. При закритих ушкодженнях органів черевної порожнини: інгаляційний закисно-кисневий наркоз (при відсутності ознак кровотечі) або внутрішньовенна анестезія кетаміном 3 - 5 мг/кг з діазепамом або седуксеном 0,2 - 0,3 мг/кг. Наркотичні і ненаркотичні анальгетики не використовувати.

2. При відкритій травмі живота - внутрішньовенна анестезія кетаміном 3 - 5 мг/кг із діазепамом або седуксеном 0,2 - 0,3 мг/кг, при випадінні внутрішніх органів - їх не вправляти, накрити стерильною серветкою або простирадлом, змоченими теплим стерильним розчином фурациліну або 0,9 % розчину натрію хлориду.

3. При явищах абдомінального шоку - протишокова терапія.

4. Госпіталізація до хірургічного відділення.

Ушкодження таза і органів таза

Діагностичні критерії

1. Розрізняють ізольовані переломи (лонної, сідничних, підвздошних кісток) і численні переломи кісток таза.

2. Численні переломи супроводжуються масивною крововтратою в заочеревинний простір і тазову клітковину з явищами шоку різного ступеня.

3. При переломах кісток тазу найчастішими ускладненнями є розриви сечового міхура і сечівника, у жінок - геніталій.

4. Пальпація лонннх кісток і гребенів підвздошних кісток болюсна, позитивний симптом "прилиплої п'яти" на стороні ушкодження, абсолютними ознаками (дефект в області лона при розривах симфізу, явний зсув вгору однієї з частин таза, укорочення стегна, "зникнення" великого вертіла.

5. При позаочеревному розриві сечовою міхура відзначається різка болісність, обмежене сечовипускання або повна затримка сечі; сечовий міхур при пальпації і перкусії над лоном не визначається; при катетеризації (гумовим катетером) виділяється незначна кількість кров'янистої сечі.

6. При внутріочеревинному розриві сечового міхура спостерігається різкій біль внизу живота, що супроводжується явищами подразнення очеревини; при катетеризації виділення сечі немає.

7. При розриві уретри (практично спостерігається тільки у чоловіків) відзначається гостра затримка сечі, над лоном пальпується збільшений і напружений сечовий міхур, катетеризація сечового міхура не вдається.

Медична допомога

1. Інгаляційний закисно-кисневий наркоз (при відсутності ознак кровотечі) або внутрішньовенна анестезія кетаміном - 3 - 5 мг/кг з діазепамом або седуксеном 0,2 - 0,3 мг/кг.

2. Іммобілізація в "положенні жаби" на твердій поверхні.

3. При неможливості катетеризації переповненого сечового міхура - черезшкірна надлобкова пункція.

4. Госпіталізація до урологічного або хірургічного відділення.