Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
26.09.07 практикум соціологія.doc
Скачиваний:
10
Добавлен:
18.11.2019
Размер:
2.18 Mб
Скачать

Запитання для роздумів

1. Чому девіантна поведінка переростає, згідно тексту Б.Я.Петеліна, згодом в делінквентну поведінку?

2. З тексту ми бачимо, що криміногенні групи досить організовані, що мають жорстку дисципліну. Як Ви вважаєте, чому?

Завдання 10.

Прочитайте фрагмент тексту та дайте відповідь на запитання для роздумів.

Е.Гіденс.

Концепція культури, як і концепція суспільства, є основною в соціології. Культура містить цінності, створені окремими соціальними групами, норми, яких вони дотримуються в житті, та матеріальні речі, які виробляють люди. У якості цінностей виступають абстрактні ідеали, тоді як норми є певними принципами або правилами, які люди повинні виконувати упродовж свого життя. Норми відображають дозволене і недозволене в соціальному житті.

Вживаючи термін “культура”, ми говоримо про неї як про еквівалент “вищого продукту розуму”: про мистецтво та його види, літературу і т.п. Культура пронизує увесь життєвий шлях людини. Вона включає й те, як люди одягаються, працюють, релігійні церемоніали, відпочинок і ті речі, які виробляються людьми – заводи, машини, комп’ютери, книги, дорогоцінності і тощо.

Хоча поняття культури та суспільства відрізняються одне від одного, проте між ними є багато спільного. Культура характеризує спосіб життя членів якогось певного суспільства, їхні звичаї і традиції, поруч з тими речами, які вони виробляють. Суспільство є системою взаємовідносин, що об’єднує індивідів, які мають спільну культуру. Культура не існує поза суспільством, а суспільство немислиме без культури. Без внутрішньої культури не може бути й нічого людського в широкому значенні цього слова. Якби в суспільстві не було культури, ми не могли б спілкуватися один з одним, не мали б самосвідомості, а наші здібності до інтелектуальної діяльності були б обмеженими.

Е.Гіденс. Соціологія. – К., 1999. – С.34.

Запитання для роздумів

  1. Як Ви розумієте вислів Е.Гіденса: «Якби в суспільстві не було культури, ми не могли б спілкуватись один з одним»?

  2. У чому полягає зміст концепції культури Е.Гіденса?

  3. Чи згодні Ви з думкою автора про те, що «культура концептуально відрізняється від суспільства». Поясніть свою позицію.

Завдання 11.

Прочитайте фрагмент тексту та дайте відповідь на запитання для роздумів.

С.Б.Кримський. Контури духовності: нові контексти ідентифікації

Духовність не тотожна духовному життю суспільства. Вона виступає як спосіб самопобудови особистості і пов’язана з індивідуальним вибором свого життєвого шляху, образно кажучи, з “зустріччю із самим собою”. А це завжди тривожна і повна несподіванок подія, що вимагає етичної рефлексії. Ось чому так часто зустрічаються спроби “відхреститися” від проблем духовності та її наслідків. Тим не менш, саме зустріч з самим собою і є цінною проблемою духовності у наш час, коли феномен особистості висувається на авансцену історії. Не ідея людини взагалі, не її рольові структури та людяність самі по собі, а їх відбиття через індивідуальні якості особистості визначає нині, активність гуманістичної свідомості. Загальнолюдськими цінності стають не тому, що вони декларують щось загальне, а через збагачення їх ідеєю особистості. Ось чому ООН декларує за сучасних обставин принцип пріоритету прав особистості у порівнянні з правами народів та націй.

Дедалі наполегливіше в суспільній свідомості стверджується думка про те, що особистість – не одиничне і навіть не особливе, а монадне утворення. Із зростанням щільності соціальних зв’язків у ХХ ст. ефект монадності став надбанням не тільки вождів і пророків (як це було в минулому), а й багатьох людей. Здатність репрезентувати свій час, свій народ, національну культуру, соціум притаманна всім, хоча реалізується не кожною людиною. Принцип плеяди (колективу) доповнюється принципом монади. Такі монадні особистості, як М.Ганді і М.Л.Кінг, Я.Корчак і мати Марія, А.Сахаров та О.Солженіцин означають набагато більше, ніж масові політичні партії. Сама особистість у її монадному здійсненні здобуває функцію авторитету людської спільності.

С.Б.Крымский. Контуры духовности: новые контексты идентификации

// Вопросы философии. – 1992. - № 12.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]