Запитання для роздумів

1. Скажіть, хто і чому визначав суспільство як організм?

2. Який вклад в соціологію, за версією Ф.Гіддінгса, зробили Л.Гумплович, Е.Дюркгейм, Г.Тард.

Завдання 6.

Прочитайте фрагмент з тексту та дайте відповідь на запитання для роздумів.

П. Сорокін. Стисла історія соціології і характеристика найголовніших напрямків в сфері соціологічної думки

Соціологія просунулась далеко вперед у порівнянні з тим, чим вона була в часи Конта. Однак, й що досі немає ще єдиної, прийнятої усіма системи соціології, досі між соціологами існують серйозні розходження щодо низки важливих питань; інакше кажучи, і до нашого часу в галузі соціологічної думки існує не один, а багато напрямків, що по-різному розуміють і завдання соціології, і питання, які вона вивчає, і способи пояснення соціальних явищ та ін. Але розбіжності - річ нормальна не лише для молодих наук, що починають своє існування, але й для наук розвинених, що чітко окреслені і обчислюють своє існування сотнями років. «Із зіткнення думок народжується істина». В результаті, в процесі боротьби різних соціологічних шкіл народжуються спільні пункти згоди, встановлюються загальнообов'язкові теми, зростає «науковий корпус» соціології. Класифікація авторів на ті чи інші групи - річ умовна. Найбільш доцільним нижче наведене групування соціологів в окремі течії. В залежності від того, які явища визнаються тим чи іншим соціологом фундаментальними для соціальних явищ, можна розрізнити такі основні школи: 1) біологічну; 2) психологічну; 3) автономно-соціологічну.

Біологічна школа, частково в особі Спенсера, а особливо в особі Лілієнфельда, Йоффе та ін., стверджує, що соціальні явища за своєю сутністю є явищами біологічними. Що суспільство - це організм, що соціальні процеси тотожні біологічним процесам, що, нарешті, перші слід пояснювати принципами і законами біології.

Психологічна школа в соціології висуває інші положення. Вона, в особі Тарда, Уорда, Болдіна і багатьох інших соціологів, наполягає на психічній природі суспільних явищ.

Нарешті, соціологічна школа розходиться з обома попередніми напрямкам. В особі Дюркгейма, Леві-Брюле, Де-Роберті, Зіммеля та інших, вона висуває гіпотези повної автономності соціології і своєрідності соціальних явищ. Так, в основі соціальних явищ лежать явища біологічні, говорить ця школа, але з цього не випливає, що соціальні явища є простим видом явищ життя. Адже в основі явищ життя лежать процеси фізико-хімічні. Але з цього не випливає, що життєві явища тотожні останнім.

П. Сорокин. Общедоступный учебник по социологии. - М., 1992.

Запитання для роздумів

1. Які соціологічні школи мав на увазі П.Сорокін у наведеному вище тексті, і які основні представники та положення цих шкіл?

2. Чому П.Сорокін вважає, що в соціології існує не один, а багато напрямків, які по-різному поясняють соціальні явища? Чи згодні Ви з цією думкою? Поясніть.

Завдання 7.

Прочитайте фрагмент з тексту та дайте відповідь на запитання для роздумів.

Американська соціологія (За ред. Т. Парсонса)

Загалом соціологи відмовились від колишніх суперечок щодо пріоритету тих або інших чинників у процесах соціальних змін. Так, питання про придатність теорії економічного детермінізму нині втратило значення реально важливої проблеми. В принципі, всі чинники, що впливають на поведінку людей, починаючи від фізичного середовища і біологічного складу населення через психологічні, економічні, правові та інші інтрасоцієтальні чинники і завершуючи чинниками культурної системи, заслуговують на детальне дослідження в якості чинників соціальних змін. При цьому багато що залежить не лише від конкретного випадку, але й від характеру проблеми зміни, що розглядається.

Свої перші кроки соціологія робила під великим впливом еволюційних ідей – згадаємо хоча б цілком відмінні один від одного підходи О.Конта і Г.Спенсера. Потім, протягом приблизно усієї першої половини нашого століття соціологи, за винятком М.Вебера, відкидали ці ідеї, що були безпосередньо пов’язані із загальною атмосферою, що панувала в антропології. Останнім часом окреслилось однозначне відродження інтересу до еволюційних ідей. Цьому відродженню багато у чому сприяли подальший розвиток і зміцнення зв’язків між біологічними і соціальними науками, все переконливо свідчило про те, що їх неподільна єдність як „наук про життя” носить фундаментальний характер. Цей поновлений інтерес до еволюції тісно пов’язаний із швидким зростанням за останній час обсягу порівняльних досліджень.

Американская социология (Под. ред. Т.Парсонса).- М., 1972.