Головні елементи соціального контролю

Соціальні санкції – оперативні засоби соціального контролю, що виконують функції інтеграції суспільства, соціальних груп, соціалізації членів.

Види санкцій (Р.Лап’єр):

- фізичні (покарання індивіда за порушення групових норм);

- економічні (грошова винагорода, штраф тощо);

- адміністративні (звільнення з посади, пониження по службі, арешт, тощо).

Метою соціального контролю – є конформізм. Хоча метою соціалізації конформізм не може бути, бо соціалізація повинна закінчитись внутрішнім погодженням з загальноприйнятими нормами.

Конформізм – зовнішнє погодження із загальноприйнятим, хоча внутрішньо індивід може бути незгодним, але нікому про це не говорить.

Засвоєння соціальних норм – основа соціалізації. Додержання цих норм визначає культурний рівень суспільства. На превеликий жаль, не існує такого щасливого суспільства, в якому всі його члени поводили б себе у відповідності до загальних нормативних вимог.

Відхилення від загальноприйнятих норм називається в соціології девіантною поведінкою. Серйозне порушення закону, що несе за собою карне покарання, називається делінквентною поведінкою.

Різниця між девіантною та делінквентною поведінкою, головним чином, у силі відхилень. Девіація – це незначне відхилення, яке не приймається суспільством, але в той самий час оцінюється ним як не дуже загрозливе. Інша справа – делінквентна поведінка. Вона розглядається суспільством як та, що несе суспільству безпосередню загрозу для нього.

В усі часи суспільство намагалось придушувати, ліквідовувати небажанні форми людської життєдіяльності та її носіїв. Методи і засоби визначались соціально-економічними відносинами, суспільною думкою, інтересами правлячої еліти. Проблеми соціального «зла» завжди цікавили вчених.

Біля витоків соціології девіантної поведінки стояв французький вчений Е.Дюркгейм (1858-1917) – засновник французької соціологічної школи. Він ввів поняття соціальної аномії і визначив її як стан суспільства, коли старі норми і цінності вже не відповідають реальним відношенням, а нові ще не утвердились.

Трактування соціальної аномії різними вченими

Е.Фром	Втрата почуття приналежності до суспільства і своєї соціальної групи. Зазнавати втрату особистої ідентичності і особистих цінностей, відчуженість і самотність. Людина в такому стані відчужується від суспільства, втрачає потребу встановлювати контакти і досягати соціального успіху
Т.Парсонс	Дезінтеграційний стан суспільства, в якому поведінка людей не відповідає вимогам соціальних інститутів. Основний негативний результат аномії – зниження інтегрованості суспільства, зростання почуття небезпеки та кількості психічних відхилень
Р.Мертон	Аномія – будь-яка девіантна поведінка. В кожному суспільстві мета знаходиться в певному відношенні до засобів її досягнення. Мета може бути як суспільно схваленою, так і несхваленою