Успішний бізнес – варіант № 4. Чоловік, що забиває цвяхи

Л. Чигирь "Муж", забивающий гвозди / Бизнес № 5 от 02.02.2004

На думку Владислава Тарановича, директора київської компанії "Центр 1000 послуг" (м. Київ; з 1998 р.; 82 особи), на ринку комплексних побутових послуг конкуренція не спостерігається. Компанія із шестирічним стажем роботи на ринку організувала відділ "Домашній майстер", тому що вчасно помітила виникнення інтересу до викликів майстра додому. Як і те, що основний замовник домашніх робіт зовсім не бідує, а тому його цікавить не стільки вартість послуг, скільки кваліфікація майстра й уміння правильно поводитися з клієнтом.

Перше враження, як відомо, найсильніше. Тому, переконавшись у надійності "швидкої госпдопомоги", замовник і надалі віддаватиме перевагу "своїм фахівцям". Фірм, що використали подібний алгоритм для власного "розкручування", у столиці не більше десяти. Отже, ніша не заповнена. До того ж особливий дозвіл на надання побутових послуг не потрібний.

Цей вид послуг орієнтований на жінок, оскільки ініціаторами створення фірм, що надають побутові послуги, є саме бізнес-леді –справжні господині в оселі.

Маркетинг

Засновники київської фірми "Домодел" надають послуги "Чоловік напрокат". Наталія Литвин і Світлана Чернавіна розповіли, що перш, ніж вкласти гроші у новий бізнес, вони провели маркетингове дослідження. Була визначена цільова аудиторія – платоспроможні леді (близько 30% – незаміжні), які здатні викласти за якісну послугу 50–200 грн. Якщо 10% сімей із середнім достатком замовлять "чоловіка напрокат", фірма може розраховувати на річний оборот в 1 млн грн і більше. За прогнозами директора фірми Віталія Руднева рентабельність компанії може становити 20–30%.

Витрати

На думку операторів, початкові інвестиції у подібний бізнес можуть становити від 1 тис. дол. Слід урахувати, що мінімальні вкла­дення не дозволять "з’явитися перед клієнтом достойно". Поважаючі себе фірми повинні орендувати офіс, купити комп’ютер із спеціаль­ною програмою, придбати багатоканальний зв’язок та іншу орг­техніку. Це дозволить здійснювати контроль за якістю роботи фахів­ців і, до речі, за їх зовнішнім виглядом, формувати корпо­ративний дух. З урахуванням необхідності "озброєння" і "екіпіровки" майстра (мінімальний набір необхідних інструментів, без урахування дорогих електродрилів і перфораторів, коштуватиме 300 грн, уніформа з фірмовим знаком компанії – ще 150 грн) стартові витрати збільшаться до 4 тис. дол.

Реклама

За словами Світлани Черновіної, рекламну кампанію слід проводити з урахуванням специфіки цільової аудиторії, яка віддає перевагу комп’ютеру, а не друкованим ЗМІ, і стреси любить знімати за допомогою шопінгу. Тому розсилання інформації про послуги фірми вони спочатку провели на електронні адреси. "Але набагато ефективнішою – відзначила співзасновник фірми Наталія Литвин, – виявилася роздача буклетів біля супермаркетів і в інших людних місцях. Акцію проводили студенти в яскравих накидках з написом "Чоловік напрокат".

Добре працюють і оголошення, розклеєні в районі елітних новобудов, де послуги домашнього майстра користуються найбіль­шим попитом. У середньому, реклама "поглинає" приблизно 20% бюджету фірми.

Персонал

Окрім набутих універсальних навичок на професійному рівні – столярних, слюсарних та ін. претенденти на роль майстра – "золоті руки" мають бути акуратними, порядними і доброзичливими.

"Ланцюгова реакція" відгуків клієнтів про добросовісного і коректного фахівця і є найкращою рекламою.

Набрати відповідний персонал – справа непроста. Кадрове питання вирішується традиційним шляхом – розміщенням відпо­відних оголошень у газетах. Потім кандидати складають залік з теорії усунення побутових неполадок і проходять психологічний відбір. Добре підходять на роль "чоловіка" колишні військові – люди дисципліновані, пунктуальні та не схильні до "вживання" на роботі. У чому автор переконалася особисто, провівши "споживацьку експертизу".

Розповідь споживачки

"Чоловіка" я викликала, щоб повісити куплену недавно люстру і відремонтувати безнадійно зіпсовану розетку. Якраз у суботній полу­день, як і обіцяв диспетчер, у двері подзвонили. Чоловіків виявилося двоє – Олексій та Ігор, серйозні, інтелігентні на вигляд. Отже задуману мною "провокацію" виставити "могорич" відразу довелося відмінити.

– Чому удвох ? – поцікавилася я. – Замовлення було на одного.

– Люстра – справа серйозна. Освітлювальні прилади важкі та дорогі, – пояснили чоловіки, одягаючи фірмові спецівки і фірмове змінне взуття.

– Ну що ж, – поглядаючи на годинник (оплата ж погодинна), сказала я, – нова люстра в коробці, а стара — на стелі. Зараз принесу драбину.

– Ви, – обережно торкаючись мого плеча і назвавши на ім’я та по батькові (звідки знає?), сказав один із майстрів, – зачекайте. Драбину я сам принесу, жінкам шкідливо носити важке.

Працювали майстри – чудово. Навіть зібрали і винесли за собою сміття. Тут би їх і відпустити, але у мене виникли ще деякі побутові проблеми. Я показала Ігорю вишитого на полотні зайчика і попросила підказати, як його помістити в рамочку і повісити на стіну. Чоловіки терпляче і дохідливо пояснили мені, як і що потрібно зробити, а потім вручили квитанцію (50 грн за 1 годину роботи плюс 15 безкоштовних хвилин), доповіли в офіс про виконане замовлення, переодягнулися і, ввічливо попрощавшись, пішли. Загалом, мені сподобалося.

Наведені приклади свідчать, що цей бізнес – надзвичайно привабливий, різноманітний. Бізнес-ідей дуже багато. Їх потрібно вчасно та вміло використати.