Бізнес-середовище в Україні

Стислий звіт про головні результати дослідження стану підприємництва, отримані у ході опитування Міжнародною фінансовою корпорацією у 2003 році підприємств в обласних центрах, Києві та Сімферополі.

www.vlasnasprava. іnfo 

Підприємницьке середовище в Україні

Хоча у період з 2000 по 2001 рік у підприємницькому середовищі в Україні відбулися загальні позитивні зміни, проте 2002 року у багатьох випадках вони не були кардинальними, ситуація повернулась до попереднього стану. Цього року опитані підприємства оцінили більшість аспектів підприємницького середовища як більш проблемні порівняно з 2001 роком. Частка підприємств, що були стурбовані зменшенням політичної стабільності, посиленням недобросовісної конкуренції, зростанням корупції та втручанням держави у діяльність підприємств, збільшилася за рік більше ніж на 10 відсоткових пунктів.

Підприємства вважають оподаткування основною переш­кодою для бізнесу: 70% підприємств зазначили, що податкова сис­тема є перешкодою для зростання та розвитку. Окрім того, більше половини підприємств вважають нестабільність законодавства, порушення умов конкуренції іншими учасниками ринку, зменшення політичної стабільності та корупцію великими перешкодами для бізнесу.

Тиск з боку кримінальних елементів українські підприємства поставили на останнє місце серед можливих перешкод для своєї діяльності. Ці результати збігаються із результатами попередніх досліджень: протягом останніх трьох років підприємства постійно вважали кримінальний тиск найменшою серед потенційних перешкод для бізнесу.

Більшість підприємств відносно задоволені роботою цент­ральних органів влади, проте і надалі дотримуються більш критичної думки стосовно підприємницького клімату та дій органів влади на місцях. Менше третини підприємств вважають, що дії місцевих органів влади не перешкоджають бізнесу. Чверть – вважає підприємницьке середовище у своєму місті сприятливим для інвестицій та розвитку бізнесу, тоді як менше 20% підприємств вважає, що місцеві органи влади намагаються забезпечити рівні умови для підприємців.

Загалом, результати дослідження показують, що малі та середні підприємства (МСП) на відміну від великих, менше задоволені підприємницьким середовищем на місцях.

Банки та фінансування

2002 року потребу в зовнішньому фінансуванні відзначили 39% респондентів. За результатами опитування ця потреба залежить від розміру підприємства: серед малих підприємств на необхідність зовнішнього фінансування вказала третина, а серед великих – майже дві третини підприємств.

Хоча чимало підприємств не потребували зовнішнього фінан­сування взагалі, одержання банківських кредитів становило велику проблему для тих, кому таке джерело фінансування було потрібне. Більшість респондентів назвала занадто високі відсоткові ставки та вимоги застави головними перешкодами для одержання банківського фінансування в Україні.

Лише 17% підприємств, що брали участь в опитуванні, одер­жали банківські кредити 2002 року. Майже половина підпри­ємств, які потребували зовнішнього фінансування, не звернулися до банків за кредитами.

Зовнішні джерела фінансування, що залучались підприєм­ствами, істотно відрізнялися залежно від розмірів підприємства: малі підприємства зверталися переважно до приватних заощаджень, натомість великі намагалися одержати кредити з банку. Серед джерел фінансування, залучених 2002 року малими та середніми підприєм­ствами (МСП), які потребували зовнішнього фінансування, банківські кредити згадувалися менше, ніж у 20% відповідей.

Кредити на період три роки й більше становили менше 5% одержаних 2002 року кредитів.

2002 року кожному четвертому підприємству, яке подавало заявку на банківський кредит, було відмовлено; серед малих під­приємств цей рівень був вищим,

Відмовлено кожному третьому підприємству. Головною причи­ною відмови у кредитуванні був недостатній обсяг застави (42% випадків).