- •1.Поняття про статистику як науку, історія її розвитку.
- •2.Предмет, метод та основні завдання статистики.
- •3. Організація статистичного обліку в Україні.
- •4.Статистична сукупність, основні статистичні категорії.
- •5. Суть статистичного спостереження, етапи.
- •6. Організаційні форми статистичного спостереження
- •7. План і програма статистичного спостереження
- •8 Види і способи статистичного спостереження
- •10.Суть статистичного зведення і групування.
- •11.Основні завдання і види групувань.
- •12.Основні питання методології статистичних групувань.
- •13. Відносні величини,їх види
- •14)Абсолютні величини та їхнє значення в статистиці.
- •15)Взаємозв*язок абсолютних та відносних величин
- •16)Статистична середня
- •17 Види середніх величин, методика їхнього обчислення
- •18 Сутність середньої арифметичної.
- •19 Сутність середньої гармонійної.
- •20 Розкрити сутність порядкових середніх(мода та медіана)
- •21 Ряди розподілу, їх характеристика.
- •22 Графічне зображення рядів розподілу.
- •23 Сутність варіації та характеристика варіації.
- •25.Аналітичні показники рядів динаміки.
- •26 Визначення тенденцій розвитку рядів динаміки.
- •27 Аналіз коливань та сталості динамічних рядів.
- •28 Поняття про індекси та їхнє значення в статистиці.
- •29.Види індексів
- •30.Методика обчислення індексів.
- •31.Поняття вибіркового спостереження.
- •32.Способи формування вибіркового спостереження.
- •33 Види рядів динаміки
- •34.Аналітичні показники рядів динаміки
- •35 Визначення тенденцій розвитку
- •36 Аналіз коливань та сталості динамічних рядів
- •37 Поняття про індекси та їхнє значення в статистиці
- •38 Види індексів.
- •39Методика обчислення індексів
- •40 Аналіз динаміки середнього рівня інтенсивного показника
- •41Поняття вибіркового спостереження.
- •42 Способи формування вибіркового спостереження.
- •43Помилки вибіркових спостережень та визначення необхідної чисельності вибірки
- •44 Поняття статистичного графіка, його складові.
- •45 Статистичні графіки та їх види
- •46 Графіки динаміки.
- •47 Графіки рядів розподілу.
- •48 Статистичні таблиці та порядок їхнього складання.
1.Поняття про статистику як науку, історія її розвитку.
Статистика – це суспільна наука, яка вивчає кількісну сторону суспільних явищ і процесів у нерозривному зв’язку з їх якісною стороною в конкретних умовах місця і часу.
У витоків статистичної науки стояли дві школи – німецька описова і англійська школа політичних арифметиків.
Представники описової школи прагнули:
Систематизувати існуючі способи опису держав;
Створити теорію таких описів, розробити їх детальну схему;
Вести опис лише в словесній формі, без цифр та без динаміки, тобто без відображення особливостей розвитку держави в той чи інший період, а тільки лише на момент спостереження.
Видатними представниками описової школи були Г.Конриг (1606 – 1661), Г Ахенваль (1719 - 1772), А.Бюшинг (1724 - 1793) та ін.Представники іншої школи – політичні арифметики – ставили метою вивчати суспільні явища за допомогою числових характеристик. Тим самим вони збільшили кількість статистичних методів, сприяли виникненню статистики як теорії статистичного обліку. Це був принципово новий етап розвитку статистичної науки, так як від опису явищ та процесів статистика перейшла до їх вимірювання та дослідження, до розробки гіпотез подальшого розвитку. Політичні арифметики вважали, що основне призначення статистики полягає в вивченні масових суспільних явищ; вони усвідомлювали, що закономірність може проявитися лише при досить великому обсязі сукупності, що аналізується. Школа політичних арифметиків мала два напрями: демографічний – Д.Граунт (1620 - 1674), Е.Галлей (1656 - 1742) – і статистико-економічний – голова школи У.Петті (1623 - 1687).
В XIX ст. отримало розвиток вчення бельгійського статистика А.Кетле, основоположника вчення про середні величини.
В ХХ ст. розвиткові статистики сприяли роботи представників англійської математичної школи.
Статистика, вірніше її методи дослідження, широко використовуються в різних науках. Як і будь-яка наука статистика має свій предмет дослідження. То ж предметом статистики є вивчення кількісної сторони якісно визначених масових соціально-економічних явищ та процесів, їхньої структури та розподіл, розміщення в просторі, рух в часі, та виявляє кількісні залежності, тенденції та закономірності, причому в конкретних умовах місця та часу.
Статистика як наука досліджує не окремі факти, а масові соціально-економічні явища та процеси, що є множиною окремих факторів, які мають як індивідуальні, так і загальні ознаки.
2.Предмет, метод та основні завдання статистики.
Предметом статистики є розміри та кількісне співвідношення масових суспільних явищ, закономірності їх розвитку та формування. Об’єктом дослідження статистики є економіка, політика, соціально-культурні явища та процеси.
Методологічною основою статистики є статистичне дослідження, яке складається з 3х етапів:
1)статистичне спостереження – це безпосередній збір даних для дослідження будь-якого явища, процесу.
2) статистичне зведення та групування даних.
3)статистичний аналіз – дані спостереження, зведення та групування підлягають подальшому опрацюванню та аналізу для виявлення конкретного прояву закономірності і взаємозв’язку у фактах.
Основні завдання статистики:
1)збирання, розробка та узагальнення статистичної інформації про явища і процеси, що відбуваються в житті країни.
2)всебічний аналіз статистичної інформації.
3)забезпечення вірогідності та об’єктивності статистичної інформації.
4)розробка та впровадження нової статистичної методології, що ґрунтується на результатах наукових досліджень, міжнародних стандартах та рекомендаціях.