- •1.Поняття про статистику як науку, історія її розвитку.
- •2.Предмет, метод та основні завдання статистики.
- •3. Організація статистичного обліку в Україні.
- •4.Статистична сукупність, основні статистичні категорії.
- •5. Суть статистичного спостереження, етапи.
- •6. Організаційні форми статистичного спостереження
- •7. План і програма статистичного спостереження
- •8 Види і способи статистичного спостереження
- •10.Суть статистичного зведення і групування.
- •11.Основні завдання і види групувань.
- •12.Основні питання методології статистичних групувань.
- •13. Відносні величини,їх види
- •14)Абсолютні величини та їхнє значення в статистиці.
- •15)Взаємозв*язок абсолютних та відносних величин
- •16)Статистична середня
- •17 Види середніх величин, методика їхнього обчислення
- •18 Сутність середньої арифметичної.
- •19 Сутність середньої гармонійної.
- •20 Розкрити сутність порядкових середніх(мода та медіана)
- •21 Ряди розподілу, їх характеристика.
- •22 Графічне зображення рядів розподілу.
- •23 Сутність варіації та характеристика варіації.
- •25.Аналітичні показники рядів динаміки.
- •26 Визначення тенденцій розвитку рядів динаміки.
- •27 Аналіз коливань та сталості динамічних рядів.
- •28 Поняття про індекси та їхнє значення в статистиці.
- •29.Види індексів
- •30.Методика обчислення індексів.
- •31.Поняття вибіркового спостереження.
- •32.Способи формування вибіркового спостереження.
- •33 Види рядів динаміки
- •34.Аналітичні показники рядів динаміки
- •35 Визначення тенденцій розвитку
- •36 Аналіз коливань та сталості динамічних рядів
- •37 Поняття про індекси та їхнє значення в статистиці
- •38 Види індексів.
- •39Методика обчислення індексів
- •40 Аналіз динаміки середнього рівня інтенсивного показника
- •41Поняття вибіркового спостереження.
- •42 Способи формування вибіркового спостереження.
- •43Помилки вибіркових спостережень та визначення необхідної чисельності вибірки
- •44 Поняття статистичного графіка, його складові.
- •45 Статистичні графіки та їх види
- •46 Графіки динаміки.
- •47 Графіки рядів розподілу.
- •48 Статистичні таблиці та порядок їхнього складання.
14)Абсолютні величини та їхнє значення в статистиці.
Абсолютні величини – це показники, які виражають розміри суспільно-економічних явищ і процесів в конкретних умовах місця і часу. Дістають їх методами статичного спостереження і зведення вихідної інформації. Абсолютні величини широко використовують у підприємницькій діяльності, для аналізу й прогнозування. На базі абсолютних величин складають господарські угоди, визначають обсяги попиту на окремі види виробів та їх виробництво.
Абсолютні величини є джерелом формування статистичної інформації, за допомогою їх оцінюють усі боки суспільного життя. В умовах формування ринкових відносин треба мати точну інформацію про ступінь збалансованості попиту покупців на конкретні товари з можливостями їх виробництва.
За способом вираження розмірів досліджуваних явищ абсолютні величини поділяються на індивідуальні і загальні (підсумкові).
Індивідуальні абсолютні величини характеризують кількісні ознаки в окремих одиниць, наприклад, рівень виробітку окремого робітника за конкретний період.
Підсумкові абсолютні величини характеризують розмір ознаки сукупності, одержаної від додавання значень ознак окремих одиниць сукупності.
Так, підсумовування посівної площі сільськогосподарських підприємств за даними річної звітності дає змогу знайти показник абсолютного її розміру в межах райоїгу, області тощо. Отже, внаслідок зведення звітних даних промислових підприємств дістають сумарні абсолютні дані про чисельність робітників, суми виплаченої заробітної плати, про кількість і вартість виробленої продукції в розрізі окремих галузей і разом по народному господарству.
Абсолютні статистичні величини — завжди іменовані, вони мають певну розмірність, певні одиниці. Одиниці величин —важливий елемент статистичного дослідження. Вони можуть бути простими, складними (наприклад, квт-год. спожитої електроенергії) та умовними (7000 — калорійне паливо).
а Залежно від різних причин і завдань аналізу застосовують такі одиниці величин: натуральні, умовно-натуральні, вартісні.
Натуральні одиниці здебільшого відповідають природним або споживчим властивостям предмета і виражаються у фізичних одиницях ваги, довжини тощо. Так, виробництво цукру в тоннах, рідких продуктів — у літрах, в декалітрах, взуття — у парах.
Коли облік за однією з одиниць не дає достатньої уяви про явище, його можна обліковувати у двох одиницях. Так, шкіра обліковується в квадратних дециметрах і вагових одиницях, скло — у квадратних метрах і за вагою тощо.
Одиницю величини можна виражати і сумою добутків двох різних вимірників. Так, робота вантажного транспорту обліковується у тонно-кілометрах, які є добутком маси перевезених тонн вантажів на відстань у кілометрах.
У разі виробництва однорідної, але неоднакової продукції її можна перераховувати в умовно-натуральних одиницях. Суть цього полягає в тому, що один з продуктів приймають за одиницю, решту прирівнюють до нього на підставі обчислених коефіцієнтів. Наприклад, якщо вагонобудівний завод виготовив 2000 чотиривісних вагонів і 4000 двовісних, то загальну кількість вагонів потрібно перерахувати у двовісні (200*2 + 4000 = 8000), оскільки один чотирипривісний вагон дорівнює за своєю місткістю двом двовісним.
Однак умовно-натуральні одиниці мають обмежене застосування, оскільки дають змогу лише підсумовувати однорідну продукцію. Для різнойменної продукції загальний обсяг виробництва (реалізації) ті визначають у вартісному (грошовому) вираженні. Облік продукції в такий спосіб застосовують для обчислення наслідків виробництва і й вимірювання вартості продукції. А це необхідно, оскільки сукупний суспільний продукт, валовий внутрішній продукт і валовий національний продукт визначають у вартісному вираженні.