15)Взаємозв*язок абсолютних та відносних величин

Явища суспільного життя надзвичайно складні і багатогранні. Будь-який узагальнюючий показник спроможний відтворити лише одну грань предмета пізнання. Розмір соціально-економічних явищ і їх кількісні співвідношення змінюються залежно від часу і місця з неоднаковою швидкістю і в різних напрямках. Це зумовлює необхідність комплексного підходу до вивчення конкретних суспільних явищ, а отже, і диференційованого використання в економічному аналізі абсолютних і відносних величин. Така умова випливає безпосередньо з характеру взаємозв'язку абсолютних і відносних величин. Взаємозв'язок між даними величинами заклечається в тому, що відносні величини є похідними від абсолютних величин, виражають співвідношення між ними, а тому змінюються в залежності від зміни абсолютних величин.

Кількісне вираження відносних величин залежить не тільки від числової відмінності між порівнюваними абсолютними величинами, але й від розміру бази порівняння, чим вона менша, тим більша відносна величина і навпаки. Тому одна і та ж абсолютна величина, в залежності від бази порівняння, може бути виражена різною відносною величиною. Або однаковому проценту можуть відповідати різні абсолютні значення ознак. Якщо брати у відриві абсолютні і відносні величини, то вони не дадуть ясного і чіткого уявлення про досліджувані явища і процеси.

Таким чином, тільки в поєднанні і взаємному доповненню одних одними, абсолютні і відносні величини дають можливість повніше і глибше проаналізувати явища суспільного життя, їх особливості й закономірності.

Відносні величини у взаємозв'язку з абсолютними величинами виступають як важливий засіб інформації і аналізу різних сторін соціально-економічних явищ і процесів, що є найважливішим принципом їх використання. Абсолютні показники необхідні для планування правової діяльності і керування нею. Але їх потрібно доповнювати відносними величинами, що значно збагатить і поглибить аналіз явищ, які відбуваються у сфері правової діяльності.

16)Статистична середня

1. Стат. Середня її сутність та властивості

У статистиці середня величина є найбільш розповсюдженою формулою узагальнюючого показника, оскільки він дає кількісну характеристику масових соціально – економічних явищ.

Характерний типовий рівень ознаки формується під впливом систематичних факторів,а віддалення індивідуальних значень від типового рівня зумовлені дією випадкових факторів, які по-різному впливають на окремі одиниці сукупності.

Середня величина відображає те загальне,що є характерним для усіх одиниць сукупності.

Середня величина – це узагальнюючий показник, який характеризує типовий рівень варіаційної ознаки в розрахунок на одиницю однорідної сукупності.

За допомогою середніх величин вирішують наступні завдання:

1. характеристика досягнутого рівня розвитку явища.

2. Проведення порівняльного аналізу, характеристика розвитку явища у часі або просторі.

3. Вивчення взаємозв’язку між явищами.

Умови застосування:

• сукупність має бути якісною, однорідною

• сукупність має бути досить великою.

Умовні позначення:

• варіата (числове значення розмірів ознак)

• кількість повторень варіати

• середня величина

Властивості середніх величин:

1)добуток середньої на суму частот = сумі добутків варіанти на частоту;

2)якщо від кожної варіанти відняти (додати) будь-яке число А,то значення середньої відповідно зменшиться (збільшиться) на число А;

3)якщо кожну варіанту помножити (поділити) на будь-яке число В,то значення середньої відповідно збільшиться (зменшиться) у В разів;

4)якщо всі частоти помножити або поділити на будь-яке число С,то значення середньої не зміниться;

5)сума відхилень варіанти від їх середньої завжди= 0.