- •1.Поняття про статистику як науку, історія її розвитку.
- •2.Предмет, метод та основні завдання статистики.
- •3. Організація статистичного обліку в Україні.
- •4.Статистична сукупність, основні статистичні категорії.
- •5. Суть статистичного спостереження, етапи.
- •6. Організаційні форми статистичного спостереження
- •7. План і програма статистичного спостереження
- •8 Види і способи статистичного спостереження
- •10.Суть статистичного зведення і групування.
- •11.Основні завдання і види групувань.
- •12.Основні питання методології статистичних групувань.
- •13. Відносні величини,їх види
- •14)Абсолютні величини та їхнє значення в статистиці.
- •15)Взаємозв*язок абсолютних та відносних величин
- •16)Статистична середня
- •17 Види середніх величин, методика їхнього обчислення
- •18 Сутність середньої арифметичної.
- •19 Сутність середньої гармонійної.
- •20 Розкрити сутність порядкових середніх(мода та медіана)
- •21 Ряди розподілу, їх характеристика.
- •22 Графічне зображення рядів розподілу.
- •23 Сутність варіації та характеристика варіації.
- •25.Аналітичні показники рядів динаміки.
- •26 Визначення тенденцій розвитку рядів динаміки.
- •27 Аналіз коливань та сталості динамічних рядів.
- •28 Поняття про індекси та їхнє значення в статистиці.
- •29.Види індексів
- •30.Методика обчислення індексів.
- •31.Поняття вибіркового спостереження.
- •32.Способи формування вибіркового спостереження.
- •33 Види рядів динаміки
- •34.Аналітичні показники рядів динаміки
- •35 Визначення тенденцій розвитку
- •36 Аналіз коливань та сталості динамічних рядів
- •37 Поняття про індекси та їхнє значення в статистиці
- •38 Види індексів.
- •39Методика обчислення індексів
- •40 Аналіз динаміки середнього рівня інтенсивного показника
- •41Поняття вибіркового спостереження.
- •42 Способи формування вибіркового спостереження.
- •43Помилки вибіркових спостережень та визначення необхідної чисельності вибірки
- •44 Поняття статистичного графіка, його складові.
- •45 Статистичні графіки та їх види
- •46 Графіки динаміки.
- •47 Графіки рядів розподілу.
- •48 Статистичні таблиці та порядок їхнього складання.
15)Взаємозв*язок абсолютних та відносних величин
Явища суспільного життя надзвичайно складні і багатогранні. Будь-який узагальнюючий показник спроможний відтворити лише одну грань предмета пізнання. Розмір соціально-економічних явищ і їх кількісні співвідношення змінюються залежно від часу і місця з неоднаковою швидкістю і в різних напрямках. Це зумовлює необхідність комплексного підходу до вивчення конкретних суспільних явищ, а отже, і диференційованого використання в економічному аналізі абсолютних і відносних величин. Така умова випливає безпосередньо з характеру взаємозв'язку абсолютних і відносних величин. Взаємозв'язок між даними величинами заклечається в тому, що відносні величини є похідними від абсолютних величин, виражають співвідношення між ними, а тому змінюються в залежності від зміни абсолютних величин.
Кількісне вираження відносних величин залежить не тільки від числової відмінності між порівнюваними абсолютними величинами, але й від розміру бази порівняння, чим вона менша, тим більша відносна величина і навпаки. Тому одна і та ж абсолютна величина, в залежності від бази порівняння, може бути виражена різною відносною величиною. Або однаковому проценту можуть відповідати різні абсолютні значення ознак. Якщо брати у відриві абсолютні і відносні величини, то вони не дадуть ясного і чіткого уявлення про досліджувані явища і процеси.
Таким чином, тільки в поєднанні і взаємному доповненню одних одними, абсолютні і відносні величини дають можливість повніше і глибше проаналізувати явища суспільного життя, їх особливості й закономірності.
Відносні величини у взаємозв'язку з абсолютними величинами виступають як важливий засіб інформації і аналізу різних сторін соціально-економічних явищ і процесів, що є найважливішим принципом їх використання. Абсолютні показники необхідні для планування правової діяльності і керування нею. Але їх потрібно доповнювати відносними величинами, що значно збагатить і поглибить аналіз явищ, які відбуваються у сфері правової діяльності.
16)Статистична середня
Стат. Середня її сутність та властивості
У статистиці середня величина є найбільш розповсюдженою формулою узагальнюючого показника, оскільки він дає кількісну характеристику масових соціально – економічних явищ.
Характерний типовий рівень ознаки формується під впливом систематичних факторів,а віддалення індивідуальних значень від типового рівня зумовлені дією випадкових факторів, які по-різному впливають на окремі одиниці сукупності.
Середня величина відображає те загальне,що є характерним для усіх одиниць сукупності.
Середня величина – це узагальнюючий показник, який характеризує типовий рівень варіаційної ознаки в розрахунок на одиницю однорідної сукупності.
За допомогою середніх величин вирішують наступні завдання:
характеристика досягнутого рівня розвитку явища.
Проведення порівняльного аналізу, характеристика розвитку явища у часі або просторі.
Вивчення взаємозв’язку між явищами.
Умови застосування:
сукупність має бути якісною, однорідною
сукупність має бути досить великою.
Умовні позначення:
варіата (числове значення розмірів ознак)
кількість повторень варіати
середня величина
Властивості середніх величин:
1)добуток середньої на суму частот = сумі добутків варіанти на частоту;
2)якщо від кожної варіанти відняти (додати) будь-яке число А,то значення середньої відповідно зменшиться (збільшиться) на число А;
3)якщо кожну варіанту помножити (поділити) на будь-яке число В,то значення середньої відповідно збільшиться (зменшиться) у В разів;
4)якщо всі частоти помножити або поділити на будь-яке число С,то значення середньої не зміниться;
5)сума відхилень варіанти від їх середньої завжди= 0.