- •Автор-укладач:
- •XX століття.
- •Змістовий модуль 4.
- •Тема 7. Європейська дипломатія
- •Змістовий модуль 5.
- •Тема 8. Міжнародні відносини в 1930-і роки
- •Тема 9. Становлення біполярної структури міжнародних
- •Змістовий модуль 6.
- •Тема 10. Розрядка міжнародної напруженості.
- •Тема 11. Особливості розвитку регіональних
- •Змістовий модуль 7.
- •Тема 12. Завершення епохи біполярності у
- •Змістовий модуль 8.
- •Тема 13. Міжнародні відносини в умовах
- •Частина друга. Сша на тлі міжнародних відносин (1990-2009 рр.)
- •Тема 14. Регіональні особливості міжнародних
- •Передмова.
- •Опис навчальної дисципліни та нормативна база.
- •Програма навчальної дисципліни. Змістовий модуль 1.
- •Змістовий модуль 2.
- •Змістовий модуль 3.
- •Змістовий модуль 4.
- •Змістовий модуль 5.
- •Тема 9. Становлення біполярної структури міжнародних відносин. Розгортання ”холодної війни” (1945 – кінець 50-х років).
- •Змістовий модуль 6.
- •Тема 10. Розрядка міжнародної напруженості. Глобальні та регіональні аспекти (1960-70-тіроки).
- •Тема 11. Особливості розвитку регіональних систем міжнародних відносин (1945 – 70-ті роки).
- •Змістовий модуль 7.
- •Тема 12. Завершення епохи біполярності у міжнародних відносинах (1980 – початок 1990-х років).
- •Змістовий модуль 8.
- •Тема 13. Міжнародні відносини в умовах постбіполярності (1990-ті роки).
- •Тема 14. Регіональні особливості міжнародних відносин в 1990-ті – 2000-ні роки. Сучасний стан і перспективи розвитку системи міжнародних відносин.
- •Самостійна робота.
- •Робота з першоджерелами та посібниками.
- •Робота над темою.
- •Індивідуальне навчально-дослідне завдання.
- •Тема 1. Поняття, предмет та категорії
- •1. Системний підхід до вивчення міжнародних відносин
- •Тема 2. Дипломатія як основний предмет
- •2. Віденська система договорів та Версальсько-вашингтонська система
- •Змістовий модуль 2.
- •Тема 3. Розвиток і діяльність міжнародних
- •3. Створення Ліги націй та її діяльність
- •5. Підготовка та укладення Північно-Атлантичного договору
- •6. Утворення нато, основний зміст Північноатлантичного договору
- •7. Нато як один з найголовніших компонентів біполярної системи мв (50-80 рр. Хх ст.)
- •8. Створення овд
- •Змістовий модуль 3.
- •Тема 4. Європейська дипломатія на початку
- •XX століття.
- •9. Назрівання першої світової війни
- •10. Причини першої світової війни
- •11. Характер та цілі першої світової війни
- •Тема 5. Дипломатія в роки Першої
- •12. Завершення першої світової війни та її наслідки
- •13. Версальська система міжнародних відносин. Концептуальні підходи держав-переможниць до розробки мирних договорів з Німеччиною та її союзниками на Паризькій мирній конференції
- •Змістовий модуль 4.
- •Тема 6. Міжнародні відносини
- •14. Українське питання на Паризькій мирній конференції
- •15. Основні проблеми міжнародних відносин після першої світової війни (мирне врегулювання, німецьке питання)
- •16. Декрет про мир і мирна програма Вільсона (14 пунктів)
- •17. Мандатна система
- •18. Російське питання на Паризькій мирній конференції
- •19. Україна в міжнародних відносинах у період 1917-1920 рр.
- •Тема 7. Європейська дипломатія
- •20. Вашингтонська конференція та її рішення
- •21. Генуезька, гаазька та лозаннська конференції
- •22. Рапалльський договір
- •23. Перша криза Версальської системи та її врегулювання (репарації, Рурська криза, план Дауеса, план Юнга)
- •24. Конференція в Локарно
- •25. Підготовка та підписання пакту Бріана-Келлога
- •Змістовий модуль 5.
- •Тема 8. Міжнародні відносини в 1930-і роки
- •26. Зміст і мета політики колективної безпеки в Європі у 1933-1935 рр.
- •27. Проект "Східного пакту"
- •28. Укладення договорів про взаємодопомогу між срср і Францією, срср і Чехословаччиною
- •29. Італо-ефіопська війна (позиція держав, Ліги Націй)
- •30. Політика невтручання в іспанські справи. Криза Ліги Націй. Становлення блоку агресорів
- •31. Поширення японської агресії в Китаї та розпад Вашингтонської системи
- •32. Аншлюс Австрії, його наслідки та позиція великих держав
- •33. Мюнхенська угода
- •34. Англо-франко-радянські переговори щодо пакту про взаємодопомогу
- •35. Пакт Рібентропа-Молотова та його наслідки
- •36. Початок Другої світової війни
- •37. Політичний зміст Другої світової війни
- •38. Капітуляція Франції та її міжнародні наслідки
- •39. Напад Німеччини та її союзників на срср та позиція урядів Великобританії та сша
- •40. Передумови та початок створення антигітлерівської коаліції
- •41. Атлантична хартія
- •42. Вступ сша у Другу світову війну
- •43. Московська конференція мзс 1943 року
- •44. Тегеранська конференція
- •45. Ялтинська конференція, її основні рішення
- •46. Потсдамська система міжнародних відносин
- •47. Геополітичні наслідки Другої світової війни
- •Тема 9. Становлення біполярної структури міжнародних
- •48. Головні характеристики міжнародних відносин в повоєнний період
- •49. Докорінні зміни у повоєнному світовому устрої після Другої світової війни
- •50. Початок “холодної війни”
- •51. Створення Ліги арабських держав
- •52. Особливості повоєнного врегулювання в Європі
- •53. Етапи мирного врегулювання з колишніми союзниками Німеччини в Європі
- •54. План Баруха (14 червня 1946 р.)
- •55. Пакт Ріо-де-Жанейро (1947 р.)
- •56. Дунайська конференція 1948 р.
- •57. Крах мандатної системи на Близькому Сході
- •58. Утворення Організації американських держав
- •59. Принципи та етапи післявоєнного врегулювання з Японією
- •60. Ідеологічні чинники «холодної війни»
- •61. «Доктрина Трумена»
- •62. «План Маршала»
- •63. Створення анзюс
- •64. Багдадський пакт (сенто)
- •65. Утворення сеато
- •66. Державний договір з Австрією
- •67. Утворення двох німецьких держав
- •68. Агресія сша проти Гватемали
- •69. Громадянська війна в Китаї та проголошення кнр
- •70. Війна в Кореї та її наслідки
- •71. Конференція у Сан-Франциско 1951 року
- •72. Втручання Франції в Індокитаї та його наслідки
- •73. Паризька угода 1954 року
- •74. Бандунзька конференція (1955 р.)
- •75. Суецька криза 1956 року
- •76. Угорська криза 1956 року та реакція світового співтовариства
- •77. Тайванська криза 1958 року
- •Змістовий модуль 6.
- •Тема 10. Розрядка міжнародної напруженості.
- •78. Карибська криза
- •79. Становлення дипломатичних відносин між срср та фрн
- •80. Доктрина Хальштейна
- •81. Заключний етап нбсє у Гельсінкі
- •82. «Нова східна політика» фрн
- •83. Радянсько-югославський конфлікт
- •84. Втручання країн овд у справи Чехословаччини. Доктрина Брежнєва
- •85. Американська агресія у в'єтнамі. Паризька угода
- •86. Проблема Кашміру. Індо-пакистанський конфлікт
- •87. Утворення держави Ізраїль. Арабо-ізраїльська війна 1948 рр. Та арабо-ізраїльське протистояння
- •88. Американо-китайські відносини в 50-х – на початку 70-х років хх ст.
- •89. Індо-китайський збройний конфлікт 1962 року
- •90. Конгзька криза (1960-1964 рр.)
- •91. Вихід Франції з військової організації нато (лютий 1966 р.)
- •92. Декларація про надання незалежності колоніальним країнам і народам (14 грудня 1960 р.)
- •93. Доктрина “гнучкого реагування”
- •94. Доктрина “стримування”
- •Тема 11. Особливості розвитку регіональних
- •95. Дипломатія країн Близького і Середнього Сходу
- •96. Шестиденна війна та її наслідки
- •97. Кемп-девідський процес та його наслідки
- •98. Договір Тлателолко (14 лютого 1967 р.)
- •99. Ірано-Іракська війна
- •100. Еволюція єес в 60-70-х рр. Хх ст.
- •Змістовий модуль 7.
- •Тема 12. Завершення епохи біполярності у
- •101. Об'єднання Німеччини
- •102. Квітнева революція в Афганістані і радянська агресія в дра
- •103. Проблема безпеки Перської затоки в мв
- •104. Політична ситуація на Близькому Сході (90-ті рр. Хх ст.)
- •105. Трансформація країн нато наприкінці 80-х – 90х рр. Хх ст. Розширення нато на схід
- •106. Західноєвропейська інтеграція
- •107. Новий етап західноєвропейської інтеграції в другій половині 1980-х років
- •108. Підписання Маастрихтського договору. Утворення єс
- •109. Нове політичне мислення: причини виникнення, основні положення. Вплив повороту в радянській зовнішній політиці на міжнародні відносини (80-ті рр. Хх ст.)
- •110. Нові незалежні держави (снд)
- •Змістовий модуль 8.
- •Тема 13. Міжнародні відносини в умовах
- •111. Сучасна міжнародна система (полі та монополярність в світі)
- •112. Міжурядова конференція єс 1996-1997 рр.
- •1) Питання економічного та валютного союзу єс (“зона євро”).
- •2) Питання розширення єс.
- •3) Надання єс військового виміру.
- •113. Амстердамський договір
- •114. Основні напрямки зовнішньої політики України
- •Частина друга. Сша на тлі міжнародних відносин
- •Тема 14. Регіональні особливості міжнародних відносин
- •115. Загальна характеристика міжнародних відносин в 1990-2009 рр.
- •Фото 1 Мал. 1
- •Мапа Саудівської Аравії
- •Фото 2. Фото 3.
- •Миха́йло Сергі́йович Горбачо́в Джордж Герберт Вокер Буш
- •Фото 14. Фото 15.
- •Євге́н Макси́мович Хав'є́р Сола́на
- •Фото 16. Фото 17.
- •Джордж Ро́бертсон Андерс Фог Расмуссен
- •Фото 22 Фото 23
- •Вежі wtc до теракту Манхеттен в день теракту
- •Фото 24 Мал. 3
- •Прапор Аль-Каїди
- •Фото 25 Мал. 4
- •Цзян Цземінь Карикатура на Цзян Цземіня
- •Південна Азія Центральна Азія
- •Фото 29 Фото 30
- •Прапор Хізбалли Райони шиїтської більшості, де Хізбалла має значну підтримку
- •Фото 33 Фото 34
- •Російсько-грузинська війна
- •Російсько-грузинська війна
- •Список використаної літератури. Монографії, навчальні посібники.
- •Ресурси Інтернет.
- •Загальний список рекомендованої літератури.
- •Зарубіжна література. Збірники документів.
- •Науково-дослідна і методична література.
- •Перелік публікацій в періодичних виданнях.
- •Монографії.
- •Статті в періодичних виданнях.
- •Вільям Джефферсон «Білл» Клінтон
- •Ко́лін Лю́тер Па́велл
- •Д жордж Во́кер Буш
- •Кондолі́за Райс
- •Б ара́к Хусе́йн Оба́ма II
- •Г і́лларі Діа́на Ро́дем Клі́нтон
- •Велика Британія (Сполучене Королівство).
- •Баронеса (1992) Ма́ргарет Те́тчер
- •Д жон Ме́йджор
- •Е ́нтоні Чарльз Лі́нтон Блер
- •Єльцин Борис Миколайович
- •Азербайджан. Г ейдар Алірза огли Алієв
- •Візити високопосадовців сша в Україну.
- •54030 М. Миколаїв, вул. Адміральська, 20
87. Утворення держави Ізраїль. Арабо-ізраїльська війна 1948 рр. Та арабо-ізраїльське протистояння
До листопада 1945 р. становище в Палестині різко загострилося. Воно характеризувалося посиленням англо-єврейського й арабо-єврейського протистояння. В ситуації, що склалася, уряд Великобританії змушений був піти на створення англо-американської комісії з палестинської проблеми. Тоді Великобританія у квітні 1947 р. винесла палестинську проблему на обговорення ООН. При цьому вона розраховувала використати механізм голосування ООН на свою користь і продовжити мандат на Палестину.
Питання про створення незалежної єврейської держави було порушено на другій сесії Генеральної Асамблеї ООН. Саме на цій сесії розпочалося протистояння з палестинської проблеми США та СРСР з одного боку і Великобританії з іншого. Спеціальний комітет у справах Палестини схвалив 25 квітня 1947 р. план її поділу, більшістю голосів прийнятий другою сесією ГА ООН, що проходила у Нью-Йорку з 16 вересня по 29 листопада 1947 р. 29 листопада 1947 р. було прийнято резолюцію 181/П, за яку проголосували 33 країни, включаючи СРСР і США, проти – 13 (усі арабські країни, Афганістан, Туреччина, Пакистан, Індія, Куба та Греція), 10 утрималися, включаючи Великобританію.
У відповідності з резолюцією на колишній підмандатній території Палестини мали утворитися дві держави – єврейська (площа 14,1 тис. кв. км – 56 % території Палестини, населення 1 008 800 чоловік) і арабська (площа 11,1 тис. кв. км – 43 % території Палестини, населення 758 520 чоловік). В окрему міжнародну зону виділялося місто Єрусалим та його околиці (1 % території Палестини, населення 205230 чоловік). Згідно з цією ж резолюцією скасовувався англійський мандат на Палестину. Таким чином, в історично арабському регіоні мала постати єврейська держава. Отже, на території Палестини мали утворитися дві держави: Ізраїль і Палестина. Така перспектива задовольняла зовнішньополітичні інтереси як США, так і СРСР. СРСР прагнув закріпитися у багатому на нафту регіоні, і «плацдармом» для цього мав стати Ізраїль. Проголошено конституювання незалежної Держави Ізраїль та створено його перший тимчасовий уряд на чолі з Бен-Гуріоном. Тим часом арабські країни готувалися до війни. Ще в грудні 1947 р. з метою протидії розподілу Палестини створена Армія визволення Палестини, три тисячі бійців якої були направлені в Палестину в січні 1948 р.
Уряди Єгипту, Сирії, Лівану, Йорданії, Саудівської Аравії та Ємену оголосили війну Ізраїлю. Розпочалася перша арабо-ізраїльська (палестинська) війна. Ізраїль спирався на підтримку світового співтовариства, яка дістала відображення в наданні йому військової допомоги, в тому числі Сполученими Штатами і СРСР. Ізраїль завдав арабам ряд поразок і захопив значну частину територій, виділених ООН для створення арабської палестинської держави, частину Єрусалима. Західний берег річки Йордан і східна частина Єрусалима були анексовані Йорданією. Сектор Таза відійшов під контроль Єгипту.
Війна завершилася в лютому-липні 1949 р. укладенням Ізраїлем угод про перемир'я з Єгиптом (24 лютого), Йорданією (3 квітня), Сирією (20 липня).
Таким чином, головним наслідком першої арабо-ізраїльської війни стало виникнення проблеми близькосхідного врегулювання – однієї з ключових проблем післявоєнних міжнародних відносин. Внаслідок арабо-ізраїльської війни 1948-1949 рр. понад 900 тис. палестинців стали біженцями. Всі спроби посередницької комісії ОН добитися хоча б часткової репатріації біженців, що відповідало рішенням ГА ООН, не мали успіху. Наприкінці 1951 р. посередницька комісія склала свої повноваження. Згідно з рішенням ООН було створено спеціальне Агентство Об'єднаних Націй з надання допомоги біженцям та їхнього працевлаштування (ЮНРВА).
Отже, в кінці 40-х – на початку 50-х років СРСР став на шлях відкритої підтримки арабських країн в їх конфлікті з Ізраїлем. Це призвело до 50-річного протистояння на Близькому Сході і кровопролитних війн між євреями та арабами (війна на Синаї 1956 p.; Шестиденна війна 1967 p.; Війна Судного дня 1973 p.; військові дії Ізраїлю в Лівані проти військових формувань Організації Об'єднання Палестини та Сирії 1982 p.). Конфлікт на Близькому Сході став складовою частиною глобального протистояння двох військових блоків – НАТО та Варшавського договору. Війна Судного дня (жовтень 1973 р.) ледве не призвела до ядерного конфлікту між СРСР та США. У вересні 1978 р. на зустрічі президентів Єгипту та Ізраїлю в Кемп-Девіді, резиденції президента США Д.Картера, було підготовлено історичну угоду між двома країнами про початок мирних переговорів. 26 березня 1979 р. у Вашингтоні Ізраїль та Єгипет підписали мирний договір. Президенту Єгипту А.Садату та прем'єр-міністру Ізраїлю М. Бегіну була присуджено Нобелівську премію за досягнення миру та припинення ворожнечі між двома державами. Спроба укласти подібний договір з Ліваном (1983 р.) була невдалою. Влітку 1994 р. подібний договір Ізраїль підписав з Йорданією.
Але гострою залишається палестинська проблема. Під час арабо- ізраїльських війн за межами Палестини опинились 900 тис. палестинських біженців. В той же час на території сучасного Ізраїлю проживає значне палестинське населення, яке користується всіма політичними та економічними правами громадян цієї держави. В результаті переговорів між урядом Ізраїлю та лідером ООП Ясером Арафатом з середини 90-х років почала створюватись Палестинська автономія (м. Газа, Ієрихон та ін.), де влада належить палестинській адміністрації. Цей процес іде складно й суперечливо. Пов'язано це з багатьма факторами:
- з обох сторін залишається взаємна недовіра, щодо планів мирного урегулювання;
- екстремістські угруповання "Хамаз", "Хезболлах", "Ісламський джихад" та інші ведуть активну терористичну діяльність проти Ізраїлю, часто це відбувається з території Палестинської автономії (терористи здебільшого вбивають мирних жителів, влаштовують вибухи в транспорті, інших громадських місцях);
- фактично не відмовились від планів збройного протистояння проти Ізраїлю Сирія, Ірак, Іран, деякі інші арабські держави, які активно підтримують діяльність терористичних угруповань;
- не приймають миру й ізраїльські радикали, які вбили прем'єр-міністра Ізраїлю Іцхака Рабіна - ініціатора арабо-ізраїльського діалогу.
Ситуація на Близькому Сході залишається важкою і суперечливою. В будь який час може відбутись ескалація протистояння, наслідки якої неможливо передбачити.