§ 2. Державне регулювання інвестиційної діяльності

Державне регулювання інвестиційної діяльності здійснюєть­ся з метою реалізації економічної, науково-технічної і соціаль­ної політики. Воно визначається показниками економічного і соціального розвитку України, державними і регіональними про­грамами розвитку народного господарства, державним і місце­вими бюджетами, передбачуваними в них обсягами державного фінансування інвестиційної діяльності.

Крім загальних засобів і механізмів регулювання господар­ської діяльності, що їх застосовує держава для реалізації еко­номічної політики, виконання цільових економічних та інших програм і програм економічного і соціального розвитку відпо­відно до ст. 12 ГК, державне регулювання інвестиційної діяль­ності здійснюється в таких формах:

а) управління державними інвестиціями;

б) регулювання умов інвестиційної діяльності;

в) контроль за здійсненням інвестиційної діяльності усіма інвесторами та учасниками інвестиційної діяльності.

Управління державними інвестиціями здійснюється респуб­ліканськими і місцевими органами державної влади й управ­ління та включає планування, визначення умов і виконання конкретних дій по інвестуванню бюджетних і позабюджетних коштів.

Регулювання умов інвестиційної діяльності здійснюється шляхом:

подання фінансової допомоги у вигляді дотацій, субсидій, субвенцій, бюджетних позик на розвиток окремих регіонів, га­лузей, виробництв;

державних норм та стандартів;

заходів щодо розвитку та захисту економічної конкуренції;

роздержавлення і приватизації власності;

визначення умов користування землею, водою та іншими природними ресурсами;

політики ціноутворення;

проведення державної експертизи інвестиційних програм та проектів будівництва; інших заходів.

§ 3. Правові форми реалізації інвестиційної діяльності

Сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і дер­жави щодо реалізації інвестицій (інвестиційна діяльність) мо­же здійснюватися в різних правових формах.

Основною правовою формою (правовим документом), яка регулює взаємовідносини між суб’єктами інвестиційної діяль­ності, є договір (угода).

Укладання договорів, вибір партнерів, визначення зобов’я­зань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України, є виключною компетен­цією суб’єктів інвестиційної діяльності. Втручання державних органів та посадових осіб у реалізацію договірних відносин між суб’єктами інвестиційної діяльності зверх своєї компетенції не допускається.

Чинне законодавство не встановлює, якими саме господар­ськими договорами регулюються взаємовідносини між україн­ськими суб’єктами інвестиційної діяльності.

Більш детально ці відносини врегульовані законом щодо іноземних інвестицій. Так, згідно із ст. 23 Закону України «Про режим іноземного інвестування» іноземні інвестори мають пра­во укладати договори (контракти) про спільну інвестиційну ді­яльність (виробничу кооперацію, спільне виробництво тощо), не пов’язану із створенням юридичної особи, відповідно до законо­давства України.

Вважаємо, що є всі підстави відносити до інвестиційних за своїм характером договорів: а) власне інвестиційні договори;

б) засновницькі договори, в яких засновники визначають, зокре­ма, умови передачі майна створюваному суб’єкту господарюван­ня, порядок розподілу прибутків і збитків тощо; в) угоди про розподіл продукції¹.

Договори (контракти) про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора підлягають реєстрації у терміни та в порядку, що встановлені Кабінетом Міністрів України¹.

Однією із форм реалізації державних інвестицій є державне замовлення на виконання робіт у капітальному будівництві (ч. 1 ст. 14 Закону України «Про інвестиційну діяльність»).

Державне замовлення розміщується, як правило, на конкурс­ній основі з урахуванням економічної вигідності цих замовлень для підприємств та організацій.

Загальні правові та економічні засади формування, розмі­щення і виконання на договірній (контрактній) основі замовлень держави на виконання робіт у капітальному будівництві для за­доволення державних потреб встановлені Законом України від 22 грудня 1995 р. «Про державне замовлення для задоволення пріоритетних потреб держави».

Прийняття в експлуатацію об’єктів державного замовлен­ня провадиться в порядку, визначеному постановою Кабіне­ту Міністрів України від 22 вересня 2004 р. № 1243 «Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів»¹.