§ 2. Державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності

Відповідно до статті 6 Закону «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» державне регулювання бухгалтерського об­ліку та фінансової звітності в Україні здійснюється з метою:

створення єдиних правил ведення бухгалтерського облі­ку та складання фінансової звітності, які є обов’язковими для всіх підприємств та гарантують і захищають інтереси користу­вачів;

удосконалення бухгалтерського обліку та фінансової звіт­ності.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів Украї­ни, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгал­терського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фі­нансової звітності в банках встановлюється Національним бан­ком України відповідно до Закону та національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку¹.

Порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фі­нансової звітності про виконання бюджетів та госпрозрахунко­вих операцій бюджетних установ установлюється Державним казначейством України відповідно до законодавства².

Порядок ведення бухгалтерського обліку фінансово-госпо­дарської діяльності інвестора, пов’язаної з виконанням робіт (по­слуг), передбачених угодою про розподіл продукції, визначаєть­ся такою угодою відповідно до вимог законодавства України.

Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, у межах своєї компетенції, відповідно до галузевих особливостей розробляють на базі національних положень (стандартів) бух­

галтерського обліку методичні рекомендації щодо їх застосу- вання¹.

Методологічна рада з бухгалтерського обліку діє як дорад­чий орган при Міністерстві фінансів України з метою:

організації розробки та розгляду проектів національних по­ложень (стандартів) бухгалтерського обліку, інших норматив­но-правових актів щодо ведення бухгалтерського обліку та скла­дання фінансової звітності;

удосконалення організаційних форм і методів бухгалтер­ського обліку в Україні;

методологічного забезпечення впровадження сучасної тех­нології збору та обробки обліково-економічної інформації;

розробки рекомендацій щодо вдосконалення системи підго­товки, перепідготовки та підвищення кваліфікації бухгалтерів.

Методологічна рада з бухгалтерського обліку утворюєть­ся з висококваліфікованих науковців, спеціалістів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, підприємств, представників громадських організацій бухгалтерів та аудито­рів України.

Методологічна рада з бухгалтерського обліку діє на підставі Положення про Методологічну раду з бухгалтерського обліку. Положення про Методологічну раду з бухгалтерського обліку та її персональний склад затверджені наказом Міністерства фінан­сів України від 29 жовтня 1997 р. № 230.

§ 3. Фінансова звітність суб'єктів господарювання

Фінансова звітність — бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період (ст. 1 За­кону «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність»).

Загальні вимоги до фінансової звітності визначені ст. 11 За­кону «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність». Відпо­відно до цієї статті на основі даних бухгалтерського обліку під­приємства зобов’язані складати фінансову звітність. Фінансову звітність підписують керівник та бухгалтер підприємства.

Фінансова звітність підприємства (крім бюджетних установ, представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності та суб’єктів малого підприємництва, визнаних такими відповідно до чинного законодавства) включає: баланс,

звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів.

а) баланс — це звіт про фінансове становище підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов’язання і влас­ний капітал.

Активи підприємства — це ресурси, контрольовані підпри­ємством в результаті минулих подій, використання яких, як очі­кується, призведе до отримання економічних вигод в майбут­ньому.

Зобов’язання — заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Власний капітал — частина в активах підприємства, що за­лишається після вирахування його зобов’язань.

Зміст статей балансу визначено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затвердженим наказом Мін­фіну України від 31 березня 1999 р. № 87.

Це статті згруповані у відповідні розділи:

Актив

1. Необоротні активи (включає статті):

«Нематеріальні активи»

«Незавершене будівництво»

«Основні засоби»

«Довгострокові фінансові інвестиції»

«Довгострокова дебіторська заборгованість»

«Відстрочені податкові активи»

«Інші необоротні активи»

2. Оборотні активи

3. Витрати майбутніх періодів Пасив

1. Власний капітал

2. Забезпечення майбутніх витрат і платежів

3. Довгострокові зобов’язання

4. Поточні зобов’язання

5. Доходи майбутніх періодів.

б) звіт про фїнансовї результати (за Законом «Про ауди­торську діяльність» — звіт про прибутки і збитки) — складаєть­ся відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського облі­ку 3 «Звіт про фінансові результати», затвердженого наказом Мінфіну України від 31 березня 1999 р. № 87.

З метою визначення чистого прибутку або збитку звітного періоду у Звіті про фінансові результати наводять доходи і ви­трати.

Доходи — це збільшення економічних вигод у вигляді над­ходження активів або зменшення зобов’язань, які призводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за ра­хунок внесків власників) за звітний період.

Так, у статті «Доход (виручка) від реалізації продукції (то­варів, робіт, послуг)» відображається загальний доход (вируч­ка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг, тобто без вирахування наданих знижок, повернення проданих товарів та непрямих податків (податку на додану вартість, акцизного збо­ру тощо). Організації, основною діяльністю яких є торгівля цін­ними паперами, у цій статті відображають вартість, за якою реа­лізовано цінні папери, та суму винагороди за виконання інших операцій, пов’язаних з розміщенням, купівлею і продажем цін­них паперів.

Витрати — це зменшення економічних вигод у вигляді ви­буття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до змен­шення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками) за звітний період.

Знаючи доходи і витрати, можна визначити прибутки і збит­ки суб’єкта господарювання.

Прибуток — це сума, на яку доходи перевищують пов’язані з ними витрати.

Збиток — це перевищення суми витрат над сумою доходу, для отримання якого були здійснені ці витрати.

в) звіт про рух грошових коштів підприємств, організацій та інших юридичних осіб (далі — підприємства) усіх форм влас­ності (крім банків і бюджетних установ), метою якого є надання користувачам фінансової звітності повної, правдивої і неупере- дженої інформації про зміни, що відбулися в грошових коштах підприємства і їх еквівалентах за звітний період. Порядок скла­дання цього звіту визначено Положенням (стандартом) бухгал­терського обліку 4 «Звіт про рух грошових коштів», затвердже­ним наказом Мінфіну України від 31 березня 1999 р.

г) звіт про власний капітал, метою складання якого є роз­криття інформації про зміни у складі власного капіталу підпри­ємства протягом звітного періоду. Порядок складання цього зві­ту визначено Положенням (стандартом) бухгалтерського облі­ку 5 «Звіт про власний капітал», затвердженим наказом Мінфіну України від 31 березня 1999 р.

Звіт про рух грошових коштів і звіт про власний капітал мо­жуть бути віднесені до іншої звітності в межах відомостей, які не становлять комерційну таємницю і визначені законодавством для надання користувачам та публікації про яку йдеться в За­коні «Про аудиторську діяльність».

Для суб’єктів малого підприємництва і представництв іно­земних суб’єктів господарської діяльності національними поло­женнями (стандартами) встановлюється скорочена за показни­ками фінансова звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати.

Форми фінансової звітності підприємств (крім банків) і по­рядок їх заповнення встановлюються Міністерством фінансів України за погодженням з Державним комітетом статистики України.

Форми фінансової звітності банків і порядок їх заповнення встановлюються Національним банком України за погоджен­ням з Державним комітетом статистики України.

Форми фінансової звітності бюджетних установ, органів Дер­жавного казначейства України з виконання бюджетів усіх рів­нів і кошторисів видатків та порядок їх заповнення встановлю­ються Державним казначейством України.

Відповідно до ст. 12 Закону підприємства, що мають дочірні підприємства, крім фінансових звітів про власні господарські операції, зобов’язані складати та подавати консолідовану фінан­сову звітність.

Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, до сфери управління яких належать підприємства, засновані на дер­жавній власності, та органи, які здійснюють управління майном

підприємств, заснованих на комунальній власності, крім влас­них звітів, складають та подають зведену фінансову звітність що­до всіх підприємств, що належать до сфери їх управління.

Зазначені органи також окремо складають зведену фінансо­ву звітність щодо господарських товариств, акції (частки, паї) яких перебувають відповідно у державній та комунальній влас­ності.

Об’єднання підприємств крім власної звітності складають і подають зведену фінансову звітність щодо всіх підприємств, які входять до їх складу, якщо це передбачено установчими доку­ментами об’єднань підприємств відповідно до законодавства.

Звітним періодом для складання фінансової звітності є ка­лендарний рік. Проміжна звітність складається щокварталь­но наростаючим підсумком з початку звітного року в складі балансу та звіту про фінансові результати. Баланс підприєм­ства складається за станом на кінець останнього дня кварталу (року).

Перший звітний період новоствореного підприємства може бути менш як 12 місяців, але не більш як 15 місяців.

Звітним періодом підприємства, що ліквідується, є період з початку звітного року до дати прийняття рішення про його лік­відацію.

Порядок подання та оприлюднення фінансової звітності вста­новлено статтею 14 Закону «Про бухгалтерський облік та фінан­сову звітність»

Підприємства зобов’язані подавати квартальну та річну фі­нансову звітність органам, до сфери управління яких вони на­лежать, трудовим колективам на їх вимогу, власникам (заснов­никам) відповідно до установчих документів, якщо інше не пе­редбачено цим Законом. Органам виконавчої влади та іншим користувачам фінансова звітність подається відповідно до за­конодавства. Термін подання фінансової звітності встановлю­ється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Порядку подання фінансової звітності, затвер­дженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 р. № 419¹ фінансова звітність подається органам, до сфери управління яких належать підприємства, трудовим колективам на їх вимогу, власникам (засновникам) відповідно до установ-

чих документів, а також згідно із законодавством — іншим орга­нам та користувачам, зокрема органам державної статистики, та щодо використання бюджетних асигнувань, одержаних з дер­жавного бюджету, — органам Державного казначейства, а щодо використання асигнувань, одержаних з місцевих бюджетів, — відповідно фінансовим відділам райдержадміністрацій, міськ­виконкомів та фінансовим управлінням обласних, Київської і Севастопольської міських держадміністрацій.

Розпорядники бюджетних коштів разом з річною фінан­совою звітністю про виконання кошторисів доходів і видатків подають аудиторський звіт з висновком щодо її достовірності, складений органом державної контрольно-ревізійної служби.

Банки подають фінансову звітність також Національному банку.

Фінансова звітність може подаватися органам державної статистики разом з довідкою про наявність згоди надання ор­ганам державної влади даних з фінансової звітності підприєм­ства, форму якої наведено у додатку. У разі відсутності такої згоди зазначена довідка органам державної статистики не по­дається.

Терміни подання підприємствами фінансової звітності у визначених межах встановлює міністерство або інший орган виконавчої влади, до сфери управління якого належать під­приємства, або органи місцевого самоврядування, які здійсню­ють управління майном підприємств комунальної власності.

Квартальна фінансова звітність (крім зведеної та консолі­дованої) подається підприємствами не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом, а річна — не пізніше 20 лютого наступного за звітним року.

Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади подають зведену фінансову звітність про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів щодо всіх під­приємств, які належать до сфери їх управління, а також зведе­ну фінансову звітність про фінансове становище, результати ді­яльності та рух грошових коштів щодо господарських товариств, акції (частки, паї) яких перебувають у державній власності, Мін­економіки і Мінфіну щокварталу не пізніше 45 днів після закін­чення звітного кварталу та щороку не пізніше 15 квітня наступ­ного за звітним року. Про диференційовані терміни подання цієї фінансової звітності повідомляє Мінфін.

Об’єднання підприємств, утворені на добровільних засадах, подають власну та зведену фінансову звітність, якщо це перед­бачено установчими документами.

Об’єднання підприємств, утворені за рішенням Кабінету Міністрів України або центрального органу виконавчої влади, який здійснює управління майном підприємств, подають крім власної зведену фінансову звітність відповідно Мінфіну та Мі­некономіки або відповідному центральному органу виконавчої влади.

Органи місцевого самоврядування подають зведену фінан­сову звітність про фінансове становище, результати діяльнос­ті та рух грошових коштів щодо всіх підприємств комунальної власності, а також зведену фінансову звітність про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів щодо господарських товариств, акції (частки, паї) яких перебувають у комунальній власності, відповідним місцевим органам вико­навчої влади щокварталу не пізніше 30 днів після закінчення звітного кварталу та щороку не пізніше 10 березня наступного за звітним року. Про диференційовані терміни подання цієї звіт­ності повідомляють місцеві органи виконавчої влади.

Підприємства, що мають дочірні підприємства, крім фінан­сових звітів про власні господарські операції подають консолі­довану фінансову звітність власникам (засновникам) у визна­чені ними терміни, але не пізніше 45 днів після закінчення звіт­ного кварталу та не пізніше 15 квітня наступного за звітним року.

Фінансова звітність підприємств не становить комерційної таємниці, крім випадків, передбачених законодавством.

Відкриті акціонерні товариства, підприємства-емітенти об­лігацій, банки, довірчі товариства, валютні та фондові біржі, ін­вестиційні фонди, інвестиційні компанії, кредитні спілки, не­державні пенсійні фонди, страхові компанії та інші фінансові установи зобов’язані не пізніше 1 червня наступного за звітним року оприлюднювати річну фінансову звітність та консолідо­вану звітність шляхом публікації у періодичних виданнях або розповсюдження її у вигляді окремих друкованих видань.

У разі ліквідації підприємства ліквідаційна комісія складає ліквідаційний баланс та у випадках, передбачених законами, публікує його протягом 45 днів.