§ 3. Спеціальний інвестиційний режим на територіях пріоритетного розвитку

Від території СЕЗ слід відрізняти територію пріоритетно­го розвитку (ТПР), тобто територію, на якій склалися неспри­ятливі соціально-економічні умови та на якій запроваджується спеціальний режим інвестиційної діяльності для створення но­вих робочих місць.

Спеціальний режим інвестиційної діяльності, що запроваджу­ється на ТПР, це режим, який передбачає введення податкових, митних та інших пільг, передбачених законом, для суб’єктів під­приємницької діяльності, що реалізують в порядку, визначено­му законом, інвестиційні проекти, схвалені Комітетом з питань територій пріоритетного розвитку.

Низкою законів України встановлені спеціальні режими ін­вестиційної діяльності на ТПР в Автономній Республіці Крим, у Волинській, Житомирській, Луганській, Чернігівській областях.

Наприклад, відповідно до ст. 3 Закону України від 15 липня

1999. р. «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на те­риторіях пріоритетного розвитку в Луганській області»¹ такий режим інвестиційної діяльності запроваджується на територіях пріоритетного розвитку і діє протягом 30 років при реалізації в порядку, визначеному цим Законом, інвестиційних проектів у пріоритетних галузях (підгалузях) виробництва, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.

До територій пріоритетного розвитку цим Законом віднесе­но у своїх адміністративно-територіальних межах міста Брянка, Краснодон, Свердловськ, Первомайськ, Стаханов, Красний Луч, а також Антрацитівський, Кремінський та Краснодонський ра­йони Луганської області.

Спеціальний режим інвестиційної діяльності застосовуєть­ся до суб’єктів підприємницької діяльності, які реалізують в по­рядку, визначеному Законом, інвестиційний проект кошторис­ною вартістю, еквівалентною не менше:

500 тис. доларів США — при реалізації інвестиційного про­екту в галузях сільського господарства, обробної промисловості та охорони здоров’я;

700 тис. доларів США — при реалізації інвестиційного про­екту в галузях будівництва та транспорту;

1 млн. доларів США — при реалізації інвестиційного проек­ту в галузях добувної промисловості, виробництва електроенер­гії та коксу, хімічного виробництва і машинобудування.

Органами управління територіями пріоритетного розвитку відповідно до ст. 6 Закону є:

• Комітет з питань територій пріоритетного розвитку;

• органи місцевого самоврядування.

Органи місцевого самоврядування територій, на яких запро­ваджується спеціальний режим інвестиційної діяльності, здійс­нюють свої повноваження відповідно до законодавства України

з урахуванням особливостей, визначених Законом.

Крім того, до повноважень органу місцевого самоврядуван­ня також належить:

укладення договору (контракту) з суб’єктом підприємниць­кої діяльності щодо умов реалізації інвестиційного проекту, за­твердженого Комітетом з питань територій пріоритетного роз­витку, у визначеному Законом порядку.

Згідно з ст. 7 Закону Комітет з питань територій пріоритет­ного розвитку (далі — Комітет) є спеціально уповноваженим органом управління спеціальним режимом інвестиційної діяль­ності, що запроваджується відповідно до Закону на територіях пріоритетного розвитку в Луганській області.

Комітет створюється Луганською обласною радою.

До повноважень Комітету належать:

розроблення та забезпечення реалізації стратегії та поточ­них програм розвитку територій пріоритетного розвитку;

розгляд і затвердження інвестиційних проектів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

видача свідоцтва про затвердження інвестиційного проекту; здійснення в межах своїх повноважень згідно з Законом від­повідного контролю за реалізацією інвестиційних проектів суб’єк­тами підприємницької діяльності на територіях пріоритетного розвитку;

підготовка відповідним органам місцевого самоврядування пропозицій щодо встановлення ставок орендної плати, плати за комунальні послуги, тарифів та інших платежів; організація підготовки та перепідготовки кадрів; регулювання залучення до роботи на територіях пріоритет­ного розвитку іноземних працівників;

прийняття у межах своєї компетенції рішень, обов’язкових до виконання на територіях пріоритетного розвитку при реалі­зації інвестиційних проектів;

розгляд у досудовому порядку спорів, що виникають між ор­ганами місцевого самоврядування та суб’єктами підприємниць­кої діяльності при реалізації інвестиційних проектів;

реалізація інших повноважень, передбачених Законом.

На територіях пріоритетного розвитку можуть провадитися всі види підприємницької діяльності, за винятком заборонених законами України.

Спеціальний правовий режим підприємницької діяльності, встановлений на територіях пріоритетного розвитку, поширю­ється на суб’єктів підприємницької діяльності виключно під час реалізації ними на цих територіях інвестиційних проектів, затвер­джених у встановленому цим Законом порядку.

Затвердження Комітетом інвестиційного проекту та вида­ча свідоцтва про його затвердження є підставою для укладення відповідним органом місцевого самоврядування договору (конт­ракту) з суб’єктом підприємницької діяльності щодо умов реа­лізації інвестиційного проекту, укладення договорів оренди зем­лі, приміщень тощо. Порядок укладення договору (контракту) визначається Луганською обласною радою.

У разі невиконання або неналежного виконання суб’єктом підприємницької діяльності умов договору (контракту), укла-

деного з органом місцевого самоврядування, такий суб’єкт під­приємницької діяльності несе майнову та іншу відповідальність, передбачену законодавством України та відповідним договором (контрактом).

У разі порушення суб’єктом підприємницької діяльності зако­нодавства України, установчих документів, договору (контрак­ту) з органом місцевого самоврядування щодо умов реалізації затвердженого у встановленому цим Законом порядку інвести­ційного проекту Комітет може внести пропозиції органу місце­вого самоврядування про розірвання у встановленому законо­давством порядку договору (контракту), укладеного з суб’єктом підприємницької діяльності.

У разі порушення суб’єктом підприємницької діяльності зако­нодавства України, установчих документів, договору (контрак­ту) з органом місцевого самоврядування щодо умов реалізації затвердженого у встановленому цим Законом порядку інвести­ційного проекту орган місцевого самоврядування може прийня­ти рішення про розірвання у встановленому законодавством по­рядку укладеного з ним договору (контракту), а також внести пропозиції Комітету про скасування виданого ним свідоцтва про затвердження інвестиційного проекту.

Рішення про скасування свідоцтва про затвердження інвес­тиційного проекту та розірвання договору (контракту) з орга­ном місцевого самоврядування можуть бути оскаржені в судо­вому порядку.

До суб’єктів підприємницької діяльності під час реалізації ними інвестиційних проектів, затверджених у встановленому Законом порядку, застосовується запроваджений Законом спе­ціальний правовий режим підприємницької діяльності та нада­ються передбачені Законом пільги щодо сплати ввізного мита, податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств, збору до Державного інноваційного фонду України, до держав­ного фонду сприяння зайнятості населення та плати за землю.

Звільняються на період реалізації інвестиційного проекту, але не більше ніж на 5 років, від сплати ввізного мита суб’єк­ти підприємницької діяльності, які ввозять на митну територію України сировину, матеріали, устаткування та обладнання (крім підакцизних товарів) для реалізації інвестиційного проекту у по­рядку, встановленому Законом.

Звільняються на період реалізації інвестиційного проекту, але не більше ніж на 5 років, від оподаткування податком на до­дану вартість операції з ввезення на митну територію України устаткування та обладнання для реалізації інвестиційного про­екту у порядку, встановленому Законом.

Перелік та обсяги ввезення на митну територію України за­значених сировини, матеріалів, устаткування (обладнання) є не­від’ємною частиною інвестиційного проекту.

Під терміном устаткування (обладнання) слід розуміти ма­шини (крім транспортних засобів), механізми, прилади, пристрої, призначені для використання у технологічному процесі, що здійс­нюється під час реалізації інвестиційного проекту.

У разі нецільового використання, відчуження зазначених си­ровини, матеріалів, устаткування та обладнання до закінчення строку реалізації інвестиційного проекту ввізне мито та пода­ток на додану вартість справляються у встановленому законом порядку.

Звільняється на три роки від оподаткування прибуток ново- створеного, перепрофільованого, реструктуризованого підпри­ємства, що реалізує у встановленому Законом порядку інвести­ційний проект.

Прибуток таких підприємств, одержаний від реалізації інве­стиційного проекту з четвертого по шостий рік включно, опода­тковується за ставкою у розмірі 50 відсотків діючої ставки опо­даткування. Ця норма застосовується з моменту одержання за­значеними підприємствами першого прибутку.

Порядок обчислення прибутку, одержаного від реалізації інвестиційного проекту, визначається Державною податковою адміністрацією України.

У разі коли протягом звітного (податкового) періоду відбу­вається часткове або повне відчуження інвестиції суб’єкт під­приємницької діяльності, який одержав інвестицію, зобов’яза­ний сплатити у повному обсязі податок з прибутку, одержаного у такому звітному (податковому) періоді.

До валового доходу підприємства, нарахованого з метою оподаткування, не включається одержана згідно з інвестицій­ним проектом, що реалізується у встановленому цим Законом порядку, сума інвестицій у вигляді:

коштів;

матеріальних цінностей;

нематеріальних активів, включаючи легалізовані на терито­рії України авторські права, права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг, ноу-хау тощо, ва­ртість яких у конвертованій валюті підтверджено згідно з зако­нами (процедурами) країни інвестора або міжнародними торго­вельними звичаями, а також експертною оцінкою в Україні.

Звільняються від сплати зборів до Державного інновацій­ного фонду України та до державного фонду сприяння зайня­тості населення на період до 2009 року новостворені, у тому чи­слі у процесі реорганізації, підприємства, що реалізують у вста­новленому цим Законом порядку інвестиційні проекти, в яких чисельність працівників, вивільнених внаслідок ліквідації, ре­організації гірничодобувних та інших підприємств, становить у звітному податковому періоді не менш як 50 відсотків середньо­спискової чисельності працюючих.

Звільняються від плати за землю на період освоєння земель­ної ділянки (планування території, будівництва об’єктів інфра­структури тощо), але не більш як на 5 років, суб’єкти підприєм­ницької діяльності, які реалізують у встановленому Законом по­рядку інвестиційні проекти.