Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
0860967_F0A4B_sherbina_v_s_gospodarske_pravo.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
15.11.2019
Размер:
3.8 Mб
Скачать

§ 2. Форми та зміст аудиторських послуг. Види аудиту

Відповідно до ст. 3 Закону «Про аудиторську діяльність» аудиторська діяльність включає практичне виконання аудитор­ських перевірок (аудит) та надання інших аудиторських послуг.

Аудиторська перевірка (аудит) — це перевірка даних бухгал­терського обліку і показників фінансової звітності суб’єкта гос­подарювання з метою висловлення незалежної думки аудито­ра про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, положень (стандартів) бухгалтерсько­го обліку або інших правил (внутрішніх положень суб’єктів гос­подарювання) згідно із вимогами користувачів.

3 наведеного визначення випливають наступні ознаки аудиту:

  1. аудит — це перевірка, тобто обстеження і вивчення окре­мих ділянок фінансово-господарської діяльності суб’єктів гос­подарювання або їх структурних підрозділів;

  2. об’єктом аудиту є бухгалтерська звітність, облік, первин­ні документи та інша інформація щодо фінансово-господарсь­кої діяльності суб’єктів господарювання.

Бухгалтерська звітність — це звітність, що складається на підставі даних бухгалтерського обліку для задоволення потреб певних користувачів (наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Положень (стандартів) бухгалтерського обліку» від 31 березня 1999 р. № 87);

  1. метою аудиту є визначення достовірності звітності, облі­ку суб’єктів господарювання, його повноти і відповідності чин­ному законодавству та стандартів бухгалтерського обліку.

Достовірність бухгалтерської звітності — це такий ступінь точності відомостей бухгалтерської звітності, який дає змогу компетентному користувачу робити на її (звітності) підставі правильні висновки щодо результатів діяльності суб’єктів гос­подарювання і приймати відповідні рішення. Основою досто­вірності бухгалтерської звітності є відсутність суттєвих пору­шень встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку і складання звітності.

Аудитори (аудиторські фірми) можуть надавати інші ауди­торські послуги, пов’язані з їх професійною діяльністю, зокрема:

а) з ведення та відновлення бухгалтерського обліку;

б) у формі консультацій з питань бухгалтерського обліку та фінансової звітності;

в) експертизи і оцінки стану фінансово-господарської діяль­ності;

г) інших видів економіко-правового забезпечення господар­ської діяльності суб’єктів господарювання.

Перелік послуг, які можуть надавати аудитори (аудиторські фірми), затверджений рішенням Аудиторської палати України від 27 вересня 2007 р. Цей перелік, зокрема, включає:

  • аудит історичної фінансової інформації, зокрема фінан­сової звітності;

  • огляд історичної фінансової інформації, зокрема фінансо­вої звітності;

  • завдання з надання впевненості, що не є аудитом чи огля­дом історичної фінансової інформації;

  • завдання з виконання погоджених процедур стосовно фі­нансової інформації;

  • завдання з підготовки фінансової інформації;

  • ведення бухгалтерського обліку;

  • складання фінансових звітів;

  • відновлення бухгалтерського обліку;

  • консультації з питань бухгалтерського обліку та фінансо­вої звітності;

  • консультації з питань системи внутрішнього контролю;

  • консультації з питань оподаткування, у тому числі з орга­нізації податкового обліку та податкової звітності;

  • складання податкових декларацій та звітів;

  • консультації з питань застосування інформаційних техно­логій;

  • консультації з інших питань управління та ведення бізне­су тощо.

Види аудиту. Аудиторські перевірки можуть бути класифі­ковані за різними критеріями: залежно від підстав проведення аудиту, від суб’єктів проведення аудиту, від виду діяльності су­б’єкта господарювання, щодо якого проводиться аудит, тощо.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 363 ГК та ч. 5 ст. 3 Закону «Про аудиторську діяльність» аудит може проводитись з ініціативи суб’єктів господарювання (його можна назвати ініціативним аудитом), а також у випадках, передбачених чинним законодав­ством (обов’язковий аудит).

Iнiцiативний аудит проводиться в будь-який час і в тих об­сягах, що будуть визначені рішенням органу управління суб’єк- та господарювання—юридичної особи, або рішенням громадяни- на-підприємця.

Обов’язковий аудит відповідно до ст. 8 Закону «Про аудитор­ську діяльність» проводиться:

  • по-перше, для підтвердження достовірності та повноти річ­ної фінансової звітності відкритих акціонерних товариств, підпри- ємств—емітентів облігацій, професійних учасників ринку цінних паперів, фінансових установ та інших суб’єктів господарюван­ня, звітність яких відповідно до законодавства України підлягає офіційному оприлюдненню, за винятком установ та організацій, що повністю утримуються за рахунок державного бюджету;

  • по-друге, для перевірки фінансового стану засновників банків, підприємств з іноземними інвестиціями, відкритих ак­ціонерних товариств (крім фізичних осіб), страхових і холдин­гових компаній, інститутів спільного інвестування, довірчих то­вариств та інших фінансових посередників;

  • по-третє, для емітентів цінних паперів при отриманні лі­цензії на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів.

Проведення аудиту є обов’язковим також в інших випадках, передбачених законами України.

Зовнішній і внутрішній аудит. Під терміном «зовнішній аудит» розуміється власне аудит, що здійснюється аудитором (аудитор­ською фірмою).

Внутрішній аудит — це організована суб’єктом господарю­вання в інтересах його власників і врегульована його локальни­ми актами система контролю за дотриманням встановленого по­рядку ведення бухгалтерського обліку і звітності.

Такий контроль здійснюється аудиторською службою суб’єк­та господарювання або іншим незалежним внутрішнім підрозді­лом зазначеного суб’єкта і включає, зокрема, нагляд і перевірку:

  • дотримання вимог законодавства;

  • точності і повноти документації бухгалтерського обліку;

  • своєчасності підготовки бухгалтерської документації;

  • забезпечення збереження майна тощо.

Залежно від виду діяльності чи особливостей правового ста­тусу суб’єкта господарювання, щодо якого здійснюється ауди­торська перевірка, можна виділити такі спеціальні види аудиту:

  • аудит підприємства, що приватизується;

  • аудит ВАТ та підприємств—емітентів облігацій;

  • аудит банків;

  • аудит страхових компаній;

  • аудит холдингових компаній;

  • аудит інститутів спільного інвестування тощо.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]