12, Конгломерат (від лат. Соп§1отегаіи8 - нагромаджений, ущільнений)

Інтеграція підприємств різних галузей

[-., .. .„ Ч Збереження юридичної самостійності компаній, що І об'єднуються

Децентралізація управління

1

Економічні методи управління

До структури конгломерату входять також крупні фінансові та інвестиціні компанії

Рис. 23. Особливості конгломератів

Як приклади конгломератів можна навести, зокрема, МіїзиЬізпі, Напзоп. Компанія Напзоп, наприклад, спеціалізується на закупівлі технологічно простих підприємств у стабільних секторах ринку. Напзоп досягає зниження витрат виробництва в компанії, яка поглинається і суворо контролює роботу управляючих, стежачи за тим, щоб вони укладалися у відведений бюджет.

39

13. Стратегічний альянс (альянс від франц, аШапсе, від аШег - з 'єднувати.

Стратегічний альянс - це угода про кооперацію двох або більше незалежних фірм для досягнення певних стратегічних цілей.

Стратегічний альянс є перспективною формою інтеграції компаній та ефективним шляхом реалізації глобальної стратегії.

До основних особливостей стратегічних альянсів відносяться (рис. 24).

Альянс, як правило не є юридичною особою

Компанії можуть бути учасниками багатьох альянсів

X

В

я й

м

їй

Ш

н

Найменш обмежені в законодавчому порядку способи проникнення на ринок

Об'єднання, яке засноване на укладенні

середньострокових або довгострокових двосторонніх

або багатосторонніх угод

До альянсу можуть вступати не тільки постачальники і клієнти, але і конкуренти

У рамках альянсу здійснюється спільна координація

й

О

стратегічного планування і управління учасниками

діяльності

в

05

О

в

Стратегічні альянси досить рухомі, вільні для партнерів, орієнтуються на майбутнє

Альянси створюються на визначений термін, вони розпадаються, коли необхідність в об'єднанні зникає

Альянси впливають на конкуренцію завдяки

об'єднанню компаній проти загальних конкурентів,

які не входять до альянсу

Виділяють чотири типи стратегічних альянсів: альянси зі слабкою кооперацією; альянси для реалізації інвестиційних проектів; альянси з акціонерною участю в існуючих підприємствах; альянси зі створенням нових компаній (спільних підприємств).

країнах з розвиненою ринковою

Кількість альянсів в економікою постійно зростає.

Основними мотивами згідно з якими компанії вступають в альянси є: (рис. 25).

			Спільна розробка і виробництво технічно складних виробів (засоби комунікації, комп'ютерів та Ін.)
ОСНОВНІ МОТИВИ ВСТУПУ КОМПАНІЙ В АЛЬЯНСИ
			Передача технологій, знань, ноу-хау, проведення спільних досліджень, навчання персоналу
			Отримання доступу на ринок, де вже існують ринкові структури, що вже склалися
			Зниження ризику в діяльності
			Зниження рівня невизначеності та посилення стабільності розвитку
			Об'єднання зусиль у виробництві компонентів або збору кінцевої продукції
			Спільне використання виробничих потужностей
			Досягнення економії на масштабах виробництва

Альянси створюються на основі горизонтальної

міжфірмової кооперації, а також між компаніями,

що зайняті у суміжних сферах діяльності

Рис. 24. Основні особливості стратегічних альянсів 40

Рис. 25. Основні мотиви вступу компаній в альянси

Треба мати на увазі, що крупні компанії світу створюють безліч різноманітних альянсів. Наприклад, компанія ТозЬіЬа створила стратегічний альянс до якого входять: альянс зі шведською компанією

41

Егісзіоп, одним із найкрупніших у світі виробником телекомунікаційного обладнання, з метою розробки нового обладнання засобів зв'язку; партнерство з 8ші Місгозузіетз, лідером з виробництва мікропроцесорів для робочих станцій, з метою розробки перспективних модифікацій станцій для 8ші і використання обладнання компанії 5Іт в продукції ТозпіЬа з контролю енергосистем, дорожнього руху і автоматизованого моніторингу виробничих процесів; стратегічний альянс з компаніями ІВМ і 8іетепз з метою розробки і виробництва чипів пам'яті ВКАМ ємністю до 16 Гб для використання у великих комп'ютерах; спільний проект з підрозділами компанії Тіте ^Уагпег з розробки нової інтерактивної кабельної телевізійної технології.

Прикладами стратегічних альянсів можуть також бути і угоди між 1ВМ і МіІзиЬізпі, альянс між ІВМ і Арріе. Але слід також мати на увазі і те, що обов'язковими умовами ефективного альянсу є довгострокове планування, координація політики, що зміцнюють довіру партнерів і прагнення до співробітництва вищого і середнього менеджменту компаній-союзників.

14. Офшорна компанія.

Офшорні компанії створюються в офщорних зонах. Офшорні зони деякі країни створюють з метою залучення Іноземних інвестицій і створення сприятливого підприємницького клімату. Для цього компаніям, які засновуються в офшорних зонах, уряд цих країн надає ряд пільг, наприклад податкових, можливість ведення спрощеної форми бухгалтерського обліку і звіту тощо. Таким компаніям практично надана необмежена свобода в розпорядженні заробленими засобами. Вони можуть здійснювати будь-які торговельні і фінансові операції по всьому світі без обмежень. До них застосовується спрощений митний режим і зведений до мінімуму режим реєстрації.

Уряди країн, де діють офшорні зони, як правило, надають такі пільги: 1) Низький рівень податків і спрощена схема їх нарахування і сплати; 2) Можливість укладення торгових контрактів на пільгових умовах; 3) Спрощений порядок списання витрат, що пов'язані з укладенням угод; 4) Анонімність власників, що значно спрощує видачу різних дозволів і ліцензій та ін.

Сьогодні найбільш розповсюджені офшорні компанії в таких країнах, як Швейцарія, Ліхтенштейн, Ліберія, Вергінські острови, Ірландія, Багами та ін.

Офшорні компанії можуть мати різноманітну структуру і статутні види діяльності, що не заборонені законодавством відповідних країн.

Аналогом офшорних зон є вільні економічні зони, які ще тільки в стадії створення в нашій країні та деяких інших країнах СНД (Білорусь, Росія).

Країни, що мають офшорні зони, як правило, пов'язані з усіма міжнародними фінансовими центрами, мають солідні консалтингові та адвокатські контори, трастові організації, які взмозі виконати будь-які доручення клієнтів. Важливим фактором для вітчизняних підприємців є те, що в ряді країн створення офшорних компаній не потребує залучення додаткових інвестицій, що значно полегшує діяльність підприємців.