Розділ 15 використання архівної інформації. Архівна евристика. Архівний маркетинг

ДО ОСНОВНИХ напрямів діяльності держав­них архівів'належить створення умов для всебічного викорис­тання відомостей, що містяться в документах НАФ. Прийняття Верховною Радою в другій половині 1990-х років законів Ук­раїни "Про інформацію", "Про Національний архівний фонд та архівні установи", "Про державну таємницю", "Про охорону ав­торських і суміжних прав", "Про Національну програму інфор­матизації", Конституції України створило міцне підґрунтя для впровадження нових інформаційних відносин, у тому числі в га­лузі архівної справи. Фактично відбулася своєрідна революція -ліквідація обмежень, встановлених з політичних та ідеологічних міркувань, створення можливості вільного доступу громадян до ретроспективної інформації, яку зберігають державні архіви.

Першим проявом демократизації архівної справи в Україні, наближення її до світових стандартів доступу і використання інформаційних ресурсів стало масове розсекречування архівних документів. Упродовж 1989-1995 рр. було розсекречено понад 10 тис фондів (близько 1 млн справ) усіх центральних та облас­них державних архівів. Серед них документи державних і пар­тійних органів влади, фонди періоду Української революції 1917-1921 рр., нацистської окупації 1941-1944 рр., урядування інших держав (Австро-Угорщини, Чехо-Словаччини, Польщі, Росії, Румунії) на українській території. Для дослідників від­крилися фонди об'єднань та партій української еміграції, ка­рально-репресивних органів царської Росії, СРСР. Вперше доступними стали архівні документи, що віддзеркалюють події найдраматичніших періодів історії України: колективізації, голодоморів 1932-1933,1947 рр., депортацій, масових репресій 1930-1940-х рр., особові фонди видатних діячів України - жертв тоталітарного режиму.

Інший прояв нових підходів - різке зростання кількості звер­нень громадян до архівів. Завдяки демократичним процесам ре­абілітації незаконно засуджених громадян, вдосконалення со­ціального захисту учасників Другої світової війни та бойових дій, компенсацій насильно вивезеним на роботи до Німеччини, депортованим народам та окремим громадянам тільки в продовж 1991-2001 рр. надано понад 2,5 млн довідок. Тенденцію до зро­стання має кількість дослідників, які працюють у читальних залах архівів. Упродовж 1990-х років вона склала понад 136 тис. осіб.

На початку XXI ст. змінилася проблематика використання НАФ, що виявилося в дослідженні раніше заборонених або "не перспективних", "не актуальних" тем. Зріс інтерес до документів і фондів, які раніше належали до категорії утильних: банків, при­ватних підприємств, страхових компаній, нотаріатів, приватних повірених, що діяли до 1917-1920 рр. Поряд з розширенням тематики звернень за архівною інформацією значних змін заз­нала "географія" запитів. Так, залучення архівної інформації ви­магали міждержавні угоди з Молдовою, Росією, Румунією, особ­ливо з питань делімітації державного кордону.

Підвищення інтересу до архівної інформації ініціювали й самі архіви, оприлюднюючи раніше закриті відомості на докумен­тальних виставках, радіо і телебаченні, газетних шпальтах, у ме­режі Інтернет. Активніше включення до процесу поширення ретроспективної документної інформації серед членів суспільст­ва стимулював XIV Міжнародний конгрес архівів у Севільї (2000), який констатував необхідність рівних прав і можли­востей "у користування документальною спадщиною" всіх громадян.

Все це вимагало від архівістів пильної уваги до потреб вико­ристання архівної інформації як працівниками архівів, так і нау­ковцями, зацікавленими особами та пересічними громадянами, що спонукає до пошуків ініціативних форм використання доку­ментної інформації, наполегливості у доведенні до споживачів відомостей про потрібні їм архівні документи.