Лiтература.

1. Конспект лекцiй.

2. Биологическая химия /Воронина Л.Н. и др.- Х.:Основа, 1999. – 640 с.

3. Губський Ю.I. Бiологiчна хiмiя. – Київ-Тернопiль: Укрмедкнига, 2000 – 507 с.

4. Гонський Я.І., Максимчук Т.П. – Біохімія людини: - Тернопіль, Укрмедкнига, 2001.

ЗАНЯТТЯ № 10.

Тема: Окисне фосфорилювання.

Актуальнiсть теми: Окисне фосфорилювання – синтез АТФ за рахунок енергії, що вивільняється у процесі переносу електронів і протонів по дихальному ланцюгу. Порушення спряження тканинного дихання і окисного фосфорилювання призводить до зниження енергозабезпечення клітин, розвитку ряду патологій. Ряд токсичних речовин та лікувальних середників впливають на ці процеси.

Навчальнi цiлi:

Знати: механізми спряження тканинного дихання і фосфорилювання в мітохондріях; мікросомальне і вільнорадикальне окислення.

Вмiти: вміти давати клініко-діагностичну оцінку результатам досліджень різних форм біологічного окислення.

Самостiйна позааудиторна робота:

1. На схемі дихального ланцюга показати пункти спряження із синтезом АТФ.

2. Зобразити схематично виникнення електрохімічного потенціалу та дію АТФ-синтетази.

3. Пояснити механізм дії роз’єднувачів тканинного дихання і окисного фосфорилювання.

Контрольнi питання:

1. Роль мітохондрій у синтезі АТФ. Спряження тканинного дихання і окисного фосфорилювання

2. Основні положення хеміосмотичної теорії Мітчела. Механізм утворення електрохімічного потенціалу.

3. Структура і механізм каталітичної дії АТФ-синтази.

4. Коефіцієнт фосфорилювання.

5. Регуляція тканинного дихання і окисного фосфорилювання. Енергетичний заряд клітини.

6. Роз’єднання тканинного дихання і окисного фосфорилювання.

7. Гіпоенергетичні стани.

Самостiйна аудиторна робота:

1. Описати експерименти, якими підтверджена хеміосмотична теорія Мітчела.

2. Вкажіть, яким чином АТФ, АДФ і Фн переносяться через внутрішню мембрану мітохондрій.

3. Чому дорівнює коефіцієнт фосфорилювання при транспорті електронів до О₂ від:

А) НАДН+Н⁺;

Б) ФАДН₂?

Пояснити різницю.

4. Дати визначення поняттю «дихальний контроль».

5. Опишіть механізм дії роз’єднювачів ТД і ОФ. Як змінюється температура тіла під впливом цих речовин? Чому?

6. Вкажіть ефекти різних сполук на ТД і ОФ в таблиці:

Сполуки	ТД	ОФ
Антиміцин А Ціаніди Олігоміцин Ротенон СО 2,4-динітрофенол тироксин

Лiтература.

1. Конспект лекцiй.

2. Биологическая химия /Воронина Л.Н. и др.- Х.:Основа, 1999. – 640 с.

3. Губський Ю.I. Бiологiчна хiмiя. – Київ-Тернопiль: Укрмедкнига, 2000 – 507 с.

4. Гонський Я.І., Максимчук Т.П. – Біохімія людини.

5. Гонський Я.І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. – Біохімія людини.Підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 744с.

Заняття №11.

Тема: Травлення вуглеводів. Обмін глікогену. Визначення вмісту глюкози в крові.

Актуальнiсть теми: Основні вуглеводи їжі – крохмаль, глікоген, сахароза, лактоза – в ШКТ розщеплюються під дією глікозидаз до моносахаридів, що всмоктуються в кишечнику. Знання процесів розщеплення вуглеводів у ШКТ і внутрішньоклітинного метаболізму необхідні для розуміння регуляції обміну вуглеводів і підтримання енергетичного гомеостазу.

Навчальнi цiлi:

Знати: процеси травлення і всмоктування вуглеводів у ШКТ в нормі та механізми їх спадкових і набутих порушень; обмін глікогену.

Вмiти: визначати концентрацію глюкози в крові і давати клініко-діагностичну оцінку отриманим результатам.