Навчальнi цiлi:

Знати: класифікацію ліпідів, хімічну будову, властивості і біологічну роль окремих груп ліпідів; процеси травлення і всмоктування ліпідів.

Вмiти: визначити вплив жовчі на активність ліпази.

Самостiйна позааудиторна робота:

1. Написати рівняння реакцій гідролізу в кишечнику:

а)триацилгліцерину, що містить залишки пальмітинової, олеїнової і стеаринової кислот;

б) фосфатидилхоліну (лецитину);

в) ефіру холестерину і лінолевої кислоти. Назвати відповідні ферменти.

2. Написати формули глікохолевої і тауродезоксихолевої кислот. Назвати функції жовчних кислот.

3. Підготувати вихідні дані для оформлення протоколу лабораторної роботи.

Контрольнi питання:

1. Загальна біологічна характеристика і класифікація ліпідів.

2. Хімічна структура, властивості та біологічна роль:

а)насичених і ненасичених жирних кислот;

б)нейтральних жирів (триацилгліцеринів);

в)стеринів і стеридів;

г)фосфоліпідів;

д)гліколіпідів.

3. Структура, фізико-хімічні властивості та функції жовчних кислот.

4. Травлення ліпідів у ШКТ.

5. Всмоктування продуктів травлення ліпідів.

6. Ресинтез ліпідів у клітинах кишечника та їх транспорт до тканин.

7. Порушення процесів травлення і всмоктування ліпідів.

8. Ліпіди та їх похідні як фармпрепарати.

Самостійна аудиторна робота:

1. Заповніть таблицю: «Травлення і всмоктування продуктів ліполізу»

Група ліпідів	Фермент ШКТ	Активатори ферментів	Продукти розщеплення	Всмоктування продуктів розщеплення

2. Складіть схему ресинтезу жирів у тонкому кишечнику.

3. Як здійснюється транспорт ліпідів від кишечника до тканин?

4. Виконати лабораторну роботу, оформити i захистити протокол.

Вплив жовчі на активність ліпази.

Ліпаза - фермент із груповою специфічністю, який діє на різноманітні жири при рН 9,0. Ліпаза гідролітично розщеплює харчові жири і в першу чергу ефірний зв”язок в a-положенні.

Принцип методу. Активність ліпази оцінюють за утворенням в результаті гідролізу жиру жирних кислот, кількість яких визначають титруванням лугом в присутності фенолфталеїну. Гідроліз жирів зручніше всього спостерігати на прикладі витяжки з підшлункової залози (джерело ліпази) і молока як субстрату, жир якого знаходиться в емульгованому стані і швидно розщеплюється на гліцерин і жирні кислоти. Якщо в пробу долити жовч, то ліпаза активується і гідроліз жиру протікає швидше.

Хід роботи. В дві пробірки або колбочки наливають по 10 мл молока та по 1 мл 5% розчину витяжки з підшлункової залози. В 1 пробірку доливають 1 мл води, а в другу - 1 мл жовчі. Вміст пробірок добре перемішують. З кожної пробірки відбирають по 1 мл суміші в інші пробірки, добавляють 1 - 2 краплі 0,5% р-ну фенолфталеїну і відразу ж титрують 0,05н р-ном їдкого натрію до появи слабо рожевого забарвлення, яке не зникає протягом 30 секунд. Потім обидві пробірки із залишком суміші вміщують у водяну баню або термостат при 38^оС. Через кожні 10 - 15 хвилин з них відбирають по 1 мл суміші і проводять титрування, як і попереднього разу. Роблять 4 - 5 таких визначень. Результати визначення виражають в мілілітрах 0,05н розчину лугу, що затрачається на титрування, і будують графік, де на осі ординат відкладають кількість розчину лугу, що пішов на нейтралізацію жирних кислот (в мл), а на осі абсцис - час у хвилинах. На графіку отримують дві криві, що відображають процес гідролізу жиру під дією фермента ліпази від часу і в залежності від наявності чи відсутності жовчі.