1. Якісне та кількісне визначення глюкози в сечі.

З сечею здорової людини за добу виділяється до 0,02% глюкози, яка не визначається звичайними методами. Тому можна вважати, що практично з сечею глюкоза не виділяється. Це явище тісно пов’язане з існуванням ниркового порогу. Нирковий поріг - це та максимальна концентрація глюкози, яка повністю реабсорбується в ниркових канальцях назад в кров. В нормі нирковий поріг становить 8-10 ммоль/л. Поява глюкози в сечі називається глюкозурією. Причинами, які приводять до її появи в сечі можуть бути: а) гіперглікемії, рівень яких перевищує нирковий поріг; б) захворювання нирок, що пов’язані з порушенням реабсорбції глюкози у ниркових канальцях. Якісні реакції грунтуються на редукуючих властивостях альдегідної групи глюкози. Як окислювач беруть речовини, які при відновленні утворюють забарвлені розчини. Вони називаються пробами Фелінга, Тромера, Ніландера та ін. Ці реакції неспецифічні, тому що ряд фізіологічних та патологічних інгредієнтів (креатин) і деякі лікарські речовини (антипірин, камфора, ПАСК, антибіотики та ін.) мають також відновлюючі властивості.

1.1. Реакція Тромера.

Принцип методу. Реакція грунтується на відновленні окисної міді у закисну.

Хід роботи. В пробірку наливають 1-2 мл сечі і доливають рівний об’єм їдкого натру. По краплях додають розчин мідного купоросу до появи незникаючої каламуті гідроокису міді. Обережно нагрівають верхню частину вмісту пробірки. Поява жовтого забарвлення гідрату закису міді, яке переходить в червоно-цеглясте (закис міді), вказує на позитивну реакцію Тромера.

1.2. Реакція Фелінга.

Принцип методу з реактивом Фелінга такий самий, як і при реакції Тромера. Перевагою рекції Фелінга є те, що мідь при надлишку реактиву не утворює окису міді. Реакція зупиняється на стадії утворення закису міді червоного кольору, що дозволяє чітко визначити кінець реакції.

Хід роботи. До 1-2 мл сечі додають рівний об’єм реактива Фелінга та нагрівають. У випадку наявності глюкози в сечі спостерігають утворення осаду червоно-цеглястого кольору закису міді.

1.3. Уніфікований метод визначення глюкози в сечі за допомогою індикаторних смужок “Глюкотест”.

Принцип методу. Метод грунтується на специфічному окисленні глюкози ферментом глюкозооксидазою до глюконової кислоти в присутності молекулярного кисню. Зміна забарвлення барвника свідчить про наявність глюкози в сечі.

Реактивний папірець “Глюкотест”- це смужка паперу 0,5х0,5 см, який має поперечну смужку світло-жовтого кольору насичену розчином ферментів (глюкозооксидазою, пероксидазою), о-толідином, цитратним буфером, желатиною та жовтим барвником аураміном. Аурамін змінює своє забарвлення від жовтого до темно-синього при наявності в сечі глюкози більше 2%. З допомогою глюкотесту можна виявити глюкозу в сечі і визначити її концентрацію. Цей метод має високу субстратну специфічність і дозволяє виявити в сечі концентрацію глюкози від 0,03 до 0,5 % та вище.

Хід роботи. Смужку “глюкотесту” занурюють у свіжозібрану досліджувану сечу. Після цього швидко її виймають і на 2 хв залишають на пластмасовій пластинці. Потім порівнюють змінене забарвлення кольорової смужки на папері з кольоровою шкалою, яка є в комплекті. Вміст глюкози в сечі визначають по найбільш співпадаючому зі шкалою кольору смужки.