- •Заняття №1 Тема: Вступ до бiохiмiї. Амінокислотний склад білків I пептидів, їх біологічні функції.
- •Самостiйна позааудиторна робота:
- •Контрольнi питання:
- •Самостiйна аудиторна робота:
- •Складіть таблицю: « Амінокислоти та пептиди як лікарські засоби»
- •1. Кольорові реакції на амінокислоти і білки.
- •Лiтература.
- •Заняття №2 Тема: Cтруктура та фiзико-хiмiчнi властивостi бiлкiв. Прості білки. Методи виділення та очищення білків.
- •Самостiйна позааудиторна робота:
- •Контрольнi питання:
- •Самостiйна аудиторна робота:
- •3. Виконати лабораторнi роботи, оформити I захистити протокол.
- •1. Незворотнє осадження (денатурація) білків.
- •1.1. Осадження концентрованими кислотами.
- •1.2. Денатурація білків під впливом високої температури.
- •1.3. Розділення альбумінів і глобулінів методом висолювання.
- •Самостiйна позааудиторна робота:
- •Контрольнi питання:
- •Самостiйна аудиторна робота:
- •4. Виконати лабораторнi роботи, оформити I захистити протокол.
- •1. Виділення казеїногену з молока і його гідроліз.
- •2. Бензидинова проба на гем гемоглобіну.
- •Лiтература.
- •Заняття №4 Тема: Будова, властивостi і класифікація ферментiв.
- •Самостiйна позааудиторна робота:
- •Пiдготувати вихiднi данi для оформлення протоколу лабораторної роботи. Контрольнi питання:
- •Самостiйна аудиторна робота.
- •Виконати лабораторнi роботи, оформити I захистити протокол.
- •1. Визначеня активності амілази слини і її термолабільність.
- •Лiтература.
- •Заняття №5 Тема: Механізм дії ферментів.
- •Самостiйна позааудиторна робота:
- •«Вплив активаторів та інгібіторів на активність амілази слини»
- •Лiтература.
- •Заняття №6 Заняття №7
- •Самостiйна позааудиторна робота:
- •Контрольнi питання:
- •Самостiйна аудиторна робота.
- •Лiтература.
- •Заняття №8 заняття № 9. Тема: Біологічне окислення. Тканинне дихання.
- •Самостiйна позааудиторна робота:
- •Контрольнi питання:
- •Самостiйна аудиторна робота.
- •Лiтература.
- •Самостiйна позааудиторна робота:
- •Контрольнi питання:
- •Самостiйна аудиторна робота:
- •Лiтература.
- •Заняття №11.
- •Самостiйна позааудиторна робота:
- •Контрольнi питання:
- •Самостійна аудиторна робота
- •Лiтература.
- •Заняття №12.
- •Самостiйна позааудиторна робота:
- •Контрольнi питання:
- •Самостiйна робота на заняттi.
- •1. Визначення молочної кислоти в м’язевій тканині (реакція Уффельмана).
- •Лiтература.
- •Заняття № 13.
- •Навчальнi цiлi:
- •Самостiйна позааудиторна робота:
- •Контрольнi питання:
- •Самостійна аудиторна робота
- •Лiтература.
- •Заняття №14 Тема: Глюконеогенез. Пентозофосфатний шлях. Патологія вуглеводного обміну.
- •Самостiйна позааудиторна робота:
- •Контрольнi питання:
- •Самостiйна авдиторна робота на заняттi.
- •1. Якісне та кількісне визначення глюкози в сечі.
- •1.1. Реакція Тромера.
- •1.2. Реакція Фелінга.
- •1.3. Уніфікований метод визначення глюкози в сечі за допомогою індикаторних смужок “Глюкотест”.
- •1.4. Кількісне визначення вмісту глюкози в сечі методом Альтгаузена.
- •Шкала альтгаузена
- •2. Вплив цукрового навантаження на рівень цукру в крові.
- •Лiтература.
- •Заняття №15
- •Навчальнi цiлi:
- •Самостiйна позааудиторна робота:
- •Контрольнi питання:
- •Самостійна аудиторна робота:
- •Лiтература.
- •Заняття №16
- •Самостiйна позааудиторна робота:
- •Контрольнi питання:
- •Самостiйна аудиторна робота:
- •Лiтература.
Лiтература.
Конспект лекцiй.
Биологическая химия /Воронина Л.Н. и др.- Х.:Основа, 1999. – 640 с.
Губський Ю.I. Бiологiчна хiмiя. – Київ-Тернопiль: Укрмедкнига, 2000 – 507 с.
Гонський Я.І., Максимчук Т.П. – Біохімія людини.
Гонський Я.І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. – Біохімія людини.Підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 744с
Заняття №6 Заняття №7
Тема: Медична ензимологія. Методи визначення активності ферментів.
Актуальнiсть теми: Знання медичної ензимології, що розглядає роль ферментів у розвитку хвороб, їх діагностиці і лікуванні та методи кількісного визначення активності ферментів, необхідні для практичної фармації зокрема фармакотерапії, фарманалізу, синтезу фармпрепаратів тощо.
Навчальнi цiлi:
Знати: причини виникнення ензимопатологій, використання ферментів з діагностичною та лікувальною метою; методи кількісного аналізу ферментних фармпрепаратів.
Вмiти: визначати активність ферментів з клініко-діагностичною метою та для контролю якості ферментативних препаратів.
Самостiйна позааудиторна робота:
Навести приклади з ензимопатології, ензимодіагностики і ензимотерапії.
Підготувати вихідні дані для оформлення протоколу лабораторної роботи.
Контрольнi питання:
Ензимопатології, ензимопатії.
Ензимодіагностика.
Розподіл ферментів у організмі. Органоспецифічні ферменти. Ізоферменти.
Ензимотерапія. Ферменти, як фармпрепарати.
Коферменти та інгібітори ферментів як лікарські середники.
Імобілізовані ферменти, використання у медичній і фармацевтичній практиці.
Методи кількісного визначення активності ферментів. Одиниці активності.
Самостiйна аудиторна робота.
Назвіть специфічні ферменти для: печінки, міокарду, шлунку, підшлункової залози.
Дайте відповіді на запитання:
У хворого після опіків залишились колоїдні рубці. Який ферментативний препарат застосовується для їх розсмоктування? А)стрептоліаза, б)галактозидаза, в)нігедаза, г)гіалуронідаза(лідаза), д)аспарагіназа.
У хворого діагностований гострий панкреатит. Визначення якого з перерахованих ферментів в крові може бути діагностичним критерієм? А)ЛДГ, б)альдолази, в)амілази, г)креатинкінази, д)аланінамінопептидази.
Назвіть відомі вам ферментативні лікарські препарати та їх використання.
Виконати лабораторну роботу, оформити i захистити протокол.
Визначення активності амілази (діастази) сечі методом Вольгемута.
Принцип методу: Метод грунтується на визначення мінімальної кількості ферменту, яка здатна розщепити певну кількість субстрату. Умовно за одиницю активності амілази сечі приймають кількість мілілітрів 0,1% розчину крохмалю, яку може розщепити 1 мл нерозведеної сечі при температурі 45С за 15 хвилин. В нормі дорівнює 16-64 одиниць.
Хід роботи: У 8 пробірок наливають по1 мл 0,85 % хлористого натрію. У першу пробірку додають 1 мл сечі, перемішують і переносять 1 мл суміші у другу пробірку. Так само перемішують вміст другої пробірки і переносять 1 мл суміші у третю пробірку і так далі. Отримують ряд розведень, де концентрація ферменту в кожній наступній пробірці в 2 рази менша, ніж у попередній. З останньої пробірки 1 мл суміші виливають для зрівняння об’ємів.
Далі у кожну пробірку наливають по 2 мл розчину крохмалю, добре перемішують і ставлять на 15 хв. у водяну баню при температурі 45С. Після цього пробірки охолоджують проточною водою і в кожній проробляють реакцію з йодом. Відмічають останню пробірку з жовтим забарвленням, де гідроліз крохмалю пройшов повністю і розраховують активність амілази сечі.
Наприклад: 1/8 мл сечі розщепила 2 мл 0,1 % розчину крохмалю
1 мл сечі ----------------- “Х”
Активність амілази Х = (128) / 1= 16 мл 0,1% розчину крохмалю.
Отже, Д (діастаза) 45/ 15 хв = 16 од.
Клініко-діагностичне значення. Визначення активності -амілази сечі широко використовєтся в клінічній практиці з метою діагностики захворювань підшлункової залози. При гострих панкреатитах амілазна активність сечі і сироватки крові зростає в 10-30 разів, особливо в першу добу, потім поступово повертається до норми. При нирковій недостатності амілаза в сечі відсутня.