Рекомендована література

[1-6], [18-22]

Індивідуальне завдання №3

Тема 3. Економічна система та її елементи. Власність як економічна категорія.

1. Постановка завдання

Мета вивчення теми – усвідомити, яким чином організований економічний простір, які відносини можуть виникати між економічними суб'єктами в природних і соціальних умовах їх життя, як вони підпорядковуються і взаємоузгоджуються. Познайомитися із сутністю транзакційних витрат. Розглянути поняття власності, її форми й типи в сучасній економіці. Усвідомити сутність теорії прав власності Коуза.

Досягнення мети передбачає вирішення наступних завдань:

1. Загальне подання про економічну систему.

2. Розвиток економічних систем. Трансакционные витрати і закон їх зростання.

3. Власність як економічна категорія. Теорія прав власності Коуза.

4. Типи і форми власності в сучасній економіці.

Зміст завдань:

Виробничі сили за К.Марксом. Сутність та структура економічних відно­син (технічні, організаційно- та соціально-економічні). Господарський механізм як особлива форма економічних відносин. Закон відповідності економічних відносин рівню та характеру розвитку продуктивних сил. Інституціональний підхід до вивчення економічних систем (сукупність суб'єктів, об'єктів економі­ки та соціально-економічних інститутів). Деякі інші концепції економічних си­стем (німецька національна політекономія, Я.Корнаї, теорії прийняття рішень та господарського порядку). Загальне уявлення про економічну систему.

Сучасний світ як результат історичного процесу зміни соціально-економічних систем: формаційний та цивілізаційний підходи. Еволюція техно­логічних способів виробництва. Закономірності розвитку економічних систем: закон історичних періодів та висновки з нього, нелінійність, нестабільність. Транс-акційні витрати як міра невпорядкованості економічної системи. Закон зростання транс-акційних витрат.

Власність як інститут економічної системи. Понятійне осмислення влас­ності: Аристотель, класична римська юриспруденція, Т.Гоббс, Дж.Локк, А.Сміт, П.-Ж.Прудон, К.Маркс. Власність як економічна та юридична катего­рія. Економічна теорія прав власності Р.Коуза, Г.Демсеця, А.Алчіана. Типи вла­сності (первісна, азійська, антична, феодальна, капіталістична, пост-капіталістична). Базові форми власності за суб'єктом присвоєння (приватна, державна та змішана) та за організаційної формою (індивідуальна, колективна, державна та змішана).

Місце власності в реформуванні економічної системи. Методи зміни фо­рми власності: націоналізація та роздержавлення. Роздержавлення та привати­зація в Україні. Впорядкування та специфікація прав власності як засіб стабілі­зації та оптимізації розвитку економічної системи (теорема Р.Коуза).

Термінологічний словник

Економічна система - комплекс метаподсистем, підсистем, елементів, компонентів і їхніх властивостей, взаємодія яких між собою й зовнішнім середовищем формує якісно нову цілісність, сутність якої розкривається у відповідній структурі, тобто у сукупності економічних законів, що визначають розвиток всієї системи.

Структура економічної системи - стійкий зв'язок, взаємозалежність і взаємозумовленість елементів економічної системи.

Закон необоротності розвитку - глибинною рисою руху економічної системи через всі свої історичні типи є необоротність і позитивність розвитку.

Закон нерівномірності розвитку - внаслідок многофакторности розвитку економічної системи основною характеристикою зовнішнього прояву цього розвитку є його нестабільність і різноманіття історичного процесу.

Транзакційні витрати - витрати, пов'язані з узгодженням дій суб'єктів неупорядкованої економічної системи: з пошуком інформації, укладанням угод, контролем за їх виконанням, розподілом прав і відповідальностей.

Закон зростання транзакційних витрат - при зростанні невпорядкованості і нестабільності відносин у системі транзакційні витрати зростають.

Власність – система внутрішньо необхідних, стійких соціально-економічних відносин між суб'єктами економічної системи з приводу присвоєння благ.

Право власності - санкціоноване державою нормативно-правове закріплення відносин власності.

Присвоєння - спосіб і процес виключення з доступу до благ, у ході якого здійснюється їх перетворення в реальні умови економічної життєдіяльності суб'єктів.

Володіння - необмежена в часі і просторі приналежність об'єкта власності (блага) певному суб'єктові.

Користування - процес застосування і споживання корисних властивостей об'єкта власності, а також створених за його допомогою благ.

Розпорядження - здійснюване власником або уповноваженою їм особою право прийняття рішень з приводу стану і використання об'єкта власності.

Націоналізація - метод зміни форми власності, за яким стримко збільшується питома вага і роль державної форми власності за рахунок приватної.

Роздержавлення - метод зміни форми власності, за яким знижується питома вага і роль державної форми власності.

Теорема Коуза-Стиглера - якщо права власності розподілені повністю і транзакційні витрати дорівнюють нулю, то структура виробництва (розміщення ресурсів) буде залишатися незмінною й ефективною незалежно від перерозподілу прав власності.