Розв’язати ситуаційні задачі

Задача 1. Ринковий попит на працю зображується формулою LD = 35 — W, де LD - об'єм праці в тисячах людино-днів, а W - денна ставка заро­бітної плати. Ринкова пропозиція праці викладається формулою LS = W + 5.

Визначте обсяг безробіття при встановленні державою міні­мальної ставки заробітної плати в 30 умовних одиниць.

Задача 2. Підрахуйте чисельність безробітних і рівень безробіття в базовому і звітному роках за даними наступної таблиці.

Назва показника	Базовий рік	Звітний рік
Трудові ресурси, чол.	85 000	95 000
Зайняті, чол.	80 000	87 500

а) Чим пояснити одночасне збільшення зайнятості і безробіття?

б) Чи можна стверджувати, що у звітному році досягнута повна зайнятість?

Задача 3. Магазину потрібні допоміжні працівники. Попит на їх працю описується рів­нянням L = 10 – 0,2 W. На оголошення про наймання відгукнулися 7 осіб. Двоє з них готові працювати при оплаті праці не менш ніж за 40 грош. од. на годину, двоє - не менш ніж за 25 грош. од., двоє - не менш ніж за 20 грош. од., один - не менше ніж за 15 грошових оди­ниць. Скільки робітників буде працевлаштовано і з яким рівнем оплати?

3. Висновки

Підсумком вивчення даної теми має бути розуміння студентами наступного:

1. Економічні ресурси здатні реалізовувати свій потенціал у взаємозв'язку у виробничому процесі. Разом з тим, основним джерелом нової вартості є використання найманої праці. Відносини найманої праці здійснюються на еквівалентній основі, оскільки підприємець отримує вигоду у процесі присвоєння прибавочного продукту, у той час як вигода працівника складається в отриманні робочого місця й доходу у вигляді заробітної плати.

2. Праця, так само як і інші фактори виробництва приносить дохід, що має назву заробітна плата. При цьому зарплата виступає як винагорода за працю. Вихідним положенням у визначенні сутності заробітної плати є потреби працюючого. З урахуванням рівня суспільного розвитку вони можуть бути зведені до так званого споживчого кошика. Далі відбувається оцінка споживчого кошика з урахуванням факторів вартості робочої сили. Ця оцінка поділяється на міру праці (відпрацьовані годинники, дні, зроблені вироби) - отримуємо ціну праці. Слідом ураховуються фактичні витрати й результати праці конкретного працівника, і встановлюється фактичний розмір грошової винагороди. Зрештою, на ринку працівник перетворює цю винагороду в те, що становить частину фонду життєвих засобів поряд з доходами від підсобних господарств, рентою, відсотком і ін. Таким чином, у заробітній платі присутня й вартість товару робоча сила і оплата по праці.

3. Оплата праці забезпечує нормальне відтворення робочої сили і мотивує працівників для ефективних дій на своєму робочому місці. Розмір оплати праці залежить від складності й умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці і господарської діяльності підприємства.

4. Існують дві основних системи оплати праці: тарифна і безтарифна. У рамках тарифної за критеріями тривалості витраченої праці й обсягу виробленої продукції виділяють дві форми - погодинну і відрядну, у межах яких існують власні підсистеми. Із усієй розмаїтості існуючих форм і систем оплати праці підприємство вибирає ті, які найбільш відповідають конкретним умовам виробництва: характеру виробляємої продукции, технології, рівню управління, ринку збуту, обсягу попиту і ін.