Розв’язати ситуаційні задачі

Задача 1. На виробництво товару А витрачено 3 години, товару Б – 4 години, товару В – 5 годин. Коефіцієнти складності праці співвідносяться як А:Б:В = 2:1:5. Визначте вартість кожного товару, якщо 1 година робочого часу на виробництва товару Б оцінюється в 2 грн.

Задача 2. Виробництво 100 од. товару здійснюють три групи виробників, кожна з яких виготовляє відповідно 50%, 30% й 20% продукції. Витрати часу на виробництво товару становлять відповідно - 10, 8, 6 годин. Визначите вартість товару, якщо 1 година суспільно необхідного робочого часу виражається в 10 грн.

Задача 3. Загальна та гранична корисність товарів А, Б, В (ют.) представлені в таблиці. Заповніть пропуски.

Кількість товару, од.	А		Б		В
	TU	MU	TU	MU	TU	MU
1		20	19		22
2		15	30			10
3		12	38		39
4		8	43		44
5		5	45			3

3. Висновки

Підсумком вивчення даної теми має бути розуміння студентами наступного:

1. Організаційно-економічною формою існування економічної системи виступає форма господарювання. Історично першою формою господарювання з'явилося натуральне господарство, у якому діяльність по виробництву продуктів, необхідних для задоволення потреб, носило замкнутий, самодостатній характер. З ХV століття затверджується нова форма господарювання - товарне виробництво - виробництво (видобуток) благ у ньому здійснюється для обміну.

2. Основним елементом товарного виробництва є товар - благо, що здатно задовольнити потреби, які наявні у кількості, яка обмежена у порівнянні з потребою, і що призначено для обміну. Тоді товар по визначенню має властивості: корисність (споживча вартість), рідкість, здатність обмінюватися на інші товари (мінова вартість).

3. Цінність речей на доклассическом етапі розвитку економічної думки виводилася з їх корисності і уживання. Не заперечувався й вплив на цінність рідкості речі, а також витрат праці на її виробництво і транспортування. При використанні речі для обміну визначалася ціна як грошовий еквівалент її цінності.

4. Класичний етап розвитку теорії вартості ознаменувався висновками про те, що мінова пропорція залежить від відносної кількості праці, яка необхідна для виробництва товару, але не винагородою, що сплачують за цю працю, і не працею, що купують за цей товар; на вартість впливає не тільки праця, яка безпосередньо витрачена на виробництво (жива праця), але і минула (упредметнена) праця у вигляді знарядь праці, будинків, інструментів, матеріалів; вартість - першоджерело всіх доходів.

5. Зміст категорій споживча вартість і мінова вартість у трудовій теорії вартості в К.Маркса обґрунтовується виходячи із подвійного характеру праці, який уречевлений в товарі. Вартість товару є такою, що упредметнена у ньому абстрактною суспільно необхідною працею. Відповідно до закону вартості: всі товари виробляються і обмінюються на основі суспільно необхідної праці. Ціна ж є грошовим вираженням вартості.

6. Теорія граничної корисності підкреслює роль споживчої вартості як головного фактора ціноутворення. Вартість (цінність) визначається мірою економічної корисності благ (тобто ступенем їх обмеженості, напруженості і насичення потреб).