Рекомендована література

[1-6], [18-22]

Індивідуальне завдання №8

Тема 8. Праця як фактор виробництва. Заробітна платня. Ринок праці

1. Постановка завдання

Мета вивчення теми – розглянути відносини з приводу робочої сили як головного елемента продуктивних сил економічної системи. Проаналізувати працю як фактор виробництва і як товар, розглянути ціну праці - зарплату й ринкові відносини з приводу праці.

Досягнення мети передбачає вирішення наступних завдань:

1. Робоча сила і праця. Умови товаризації праці.

2. Теорії заробітної плати. Заробітна плата як ціна праці. Функції заробітної плати.

3. Форми і системи заробітної плати.

Зміст завдань:

Робоча сила та праця як економічні категорії, умови товаризації робочої сили в теорії доданої вартості К.Маркса. Необхідний та додатковий продукт, необхідна та додана вартість, засоби зміни їхніх норм. Властивості робочої сили як товару в умовах розвиненого товарного виробництва.

Заробітна плата як доход на фактор виробництва „праця”. Погляди на сут­ність заробітної плати (А.Сміт, Д.Рікардо, Т.Мальтус, Ф.Лассаль, Ж.-Б.Сей, Г.Кері, Дж.Б.Кларк, М.Туган-Барановський). Сучасні теорії зарплати: колективно-договірна (Ф.Пірсон та ін.), теорія регульованої заробітної плати (Дж.М.Кейнс, Дж.Робінсон), концепція „економікс”. Сутність та функції заробітної плати. Рі­вень, форми та системи оплати праці. Споживчий кошик, прожитковий міні­мум, мінімальна заробітна плата, номінальна та реальна заробітна плата.

Ринок праці, економічні та інституційні чинники його функціонування.

Термінологічний словник

Робоча сила - здатність людини до праці, сукупність його фізичних і духовних сил, завдяки яким він може брати участь у процесі виробництва.

Вартість робочої сили - суспільно необхідні витрати праці для її відтворення; вартості тих предметів споживання, які необхідні для її відновлення і розвитку, включаючи ті блага, які використаються носієм робочої сили для забезпечення життєдіяльності родини й нормального відтворення.

Граничний продукт у грошовому вираженні - збільшення виторгу підприємства в результаті реалізації продукту праці останнього найнятого працівника.

Прибавочна вартість - надлишок вартості, створений працівником понад вартості його робочої сили.

Норма прибавочної вартості - показник використання підприємцем найманої праці - скільки одиниць прибавочного часу (прибавочної вартості) доводиться на 1 ед. необхідного часу (змінного капіталу); показник використання праці капіталом, що характеризує ріст змінного капіталу.

Норма необхідної вартості - показник використання найманою працею підприємця - скільки одиниць часу на виробництво еквівалента засобів існування надає підприємець працівникові за зроблену останнім 1 ед. прибавочної вартості.

Заробітна плата - форма вартості робочої сили, що виражається у вартості засобів її відтворення.

Закон вартості робочої сили - величина ЗПЛ повинна забезпечувати нормальні умови відтворення робочої сили, не бути нижче того рівня, що не дає можливості підтримувати стан постійної працездатності й забезпечувати всім необхідним родину.

Оплата праці - це винагорода, яку розраховано, як правило, у грошовому вираженні, яку за трудовим договором власник або уповноважений їм орган виплачує працівникові за виконану їм роботу.

Основна заробітна плата - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці; установлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робочих й посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата - винагорода за працю понад установленої норми, за трудові успіхи й винахідливість і за особливі умови праці; вона включає доплати, надбавки, гарантійні й компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Тарифна сітка - перелік тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів і тарифних ставок.

Тарифний розряд - визначає ступінь складності роботи й залежно від цього - розмір оплати праці робітника.

Тарифний коефіцієнт - показує, у скільки разів тарифна ставка даного розряду більше тарифної ставки іншого розряду.

Тарифна ставка - визначає розмір оплати праці робітника кожного розряду за одиницю часу.

Пропозиція праці - кількість осіб, що вимагають працевлаштування - визначається кількістю годин робочого часу, яку погоджуються надати носії робочої сили при даному рівні оплати праці.

Попит на працю - платоспроможна потреба підприємців у найманій робочій силі відповідної кваліфікації.