2. Види електротравматизму.

Електротравма – це травма, яка спричинена дією електричного струму, чи електричної дуги.

• Електротравми поділяють на місцеві та загальні.

Згідно зі статистичними даними на:

• місцеві – 20%;

• загальні – 25%;

• змішанні - 55%

Місцеві – характеризується місцевим ушкодженням шкіри, кісток та м’язів, вони проявляються:

Електричні опіки – це ушкодження поверхні тіла під дією електричної дуги.

Електричний знак – це місце входження і виходження електроструму, який має чітко окреслену пляму сірого або блідо – жовтого кольору.

Металізація шкіри – це проникнення в шкіру частинок розплавленого металу внаслідок електричної дуги. Шкіра стає твердою та шорсткою. Залежить від стану нервової системи та всього організму в цілому. При нервовому збудженні, депресії, сп’яніння, захворювання шкіри, серцево – судинної системи та центральної нервової системи.

Механічні ушкодження – це ушкодження, що виникають внаслідок судомних скорочень під дією електроструму. Ушкодження проявляються у вигляді розривів шкіри, кровоносних судин, нервових тканин, а також вивихів суглобів і навіть переломів кісток.

Електрофтальмія – це ураження очей внаслідок дії ультрафіолетових випромінювань електричної дуги.

Електричний удар – збудження живих тканин організму електричним струмом, що супроводжується судомним скороченням м’язів:

І – судомні скорочення м’язів без втрати свідомості;

ІІ - судомні скорочення м’язів зі втратою свідомості, але зі збереженням дихання та роботи серця;

ІІІ – втрати свідомості та порушення серцевої діяльності чи дихання;

ІY – клінічна смерть – перехідний період від життя до смерті, що настає з моменту зупинки серцевої діяльності та легенів і триває 6-8 хв, доки не загинули клітини головного мозку.

3. Класифікація приміщень за ступенем ураження електрострумом.

За ступенем небезпеки ураження електрострумом всі приміщення поділяються на категорії:

Приміщення з підвищеною небезпекою характеризуються наявністю в них однієї з наступних умов: висока відносна вологість повітря перевищує 75%; висока температура більше 35⁰С струмопровідний пил, струмопровідна підлога (металева, земляна, залізобетонна); можливість одночасного торкання до металевих елементів технологічного устаткування чи металоконструкцій будівлі, що з’єднані із землею та металевих частин електроустаткування, які можуть опинитись під напругою. Напруга живлення допускається в таких приміщеннях до 36 В.

Особливо небезпечні – характеризуються наявністю однієї із умов, що створюють особливу небезпеку: дуже високої відносної вологості повітря 100%, хімічно активного середовища, або одночасною наявністю двох чи більше умов, що створюють підвищену небезпеку. Напруга живлення до 12В.

Приміщення без підвищеної небезпеки характеризуються відсутністю умов, що створюють особливу або підвищену небезпеку.

4. Система заходів та засобів безпечної експлуатації електроустановок.

Безпечна експлуатація електроустановок , технічними способами та засобами захисту: організаційними та технічними заходами.

Конструкція електроустановок повинна відповідати умовам їх експлуатації, забезпечувати захист персоналу від можливого доторкання до рухомих та струмопровідних частин; а устаткування – від потрапляння всередину сторонніх предметів та води.

Технічні способи засоби захисту при нормальних режимах роботи електроустановок.

Ізоляція струмопровідних частин забезпечується шляхом покриття їх шаром дієлектрика для захисту людини.

Розрізняють:

Робоча – забезпечує нормальну роботу та захист від ураження струмом.

Додаткова – застосовується додатково до робочої і у випадку її пошкодження забезпечує захист людини від ураження струмом.

Подвійна – складається з робочої і додаткової.

Посилена – покращена робоча ізоляція.

Механічні пошкодження, волога, перегрівання, хімічні впливи зменшують захисні властивості ізоляції. Тому необхідно систематично проводити профілактичні огляди та випробування ізоляції. У приміщеннях з підвищеною небезпекою і особливо небезпечних проводиться 1 раз на 2 роки, та в півріччя 1 раз проводити випробування.

Забезпечення недосяжності неізольованих струмопровідних частин досягається застосуванням захисних огорож, блокувальних пристроїв та розташуванням на недосяжній висоті чи в недосяжному місці.

Захисні огорожі суцільні та сітчасті. Суцільні (корпуси, кожухи, кришки) в електроустановках з напругою до 1000 В, сітчасті – до і вище 1000В.

Блокувальні пристрої за принципом дії поділяються на механічні, електричні і електронні. Зняття напруги із струмопровідних частин при відкриванні огорожі.

Розташування неізольованих струмопровідних частин на недосяжній висоті чи недосяжному місці забезпечує безпеку без захисних огорож та блокувальних пристроїв. Висота підвісу проводів повітряних ліній повинна бути не менше 6 м при лінійній напрузі до 1000В.

Попереджувальна сигналізація інформує про наявність небезпеки ураження. Вона є світловою і звуковою.

Мала напруга застосовується для зменшення небезпеки ураження електричним струмом. До малих напруг належать номінальні напруги, що не перевищують 42В.

Застосування їх у приміщеннях з підвищеною небезпекою напруга 36В, в особливо небезпечних -12В.

Вирівнювання потенціалів – є способом зменшення напруг доторкання та кроку між точками електричного кола. Досягається шляхом штучного підвищення потенціалу опорної поверхні ніг до рівня потенціалу струмопровідної частини. Вертикальні заземлювачі в контурному заземленні розміщуються як по контуру так і в середині знищуваної зони і з’єднуються сталевими смугами.

В зоні розтікання струму, людина може опинитись під напругою доторкання.

Напруга доторкання – це напруга між двома точками електричного кола, до яких одночасно доторкається людина.

Напруга кроку – це напруга між двома точками електричного кола на відстані 0,8м.

Електричний поділ мережі на окремі електрично не з’єднані між собою, ділянки за допомогою роздільних трансформаторів.