Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Охорона праці. Навчальний посібник.doc
Скачиваний:
18
Добавлен:
10.11.2019
Размер:
1.07 Mб
Скачать

5. Нормалізація та визначення параметрів мікроклімату.

Нормалізація проводиться на основі диференційованої оцінки оптимальних та допустимих метеорологічних умов в робочій зоні.

Робоча зона - це простір висотою 2м над рівнем підлоги або майданчика, де постійно або тимчасово перебувають працівники.

Вона залежить від теплової характеристики виробничого приміщення, категорії робіт за ступенем важкості та періоду року.

При нормуванні умови мікроклімату можуть бути оптимальними і допустимими.

Оптимальні - умови, за котрих має місце найвища працездатність і добре самопочуття.

Допустимі – умови, які при систематичному та тривалому впливу на людину можуть викликати зміну теплового стану організму, що швидко минають, нормалізуються і супроводжуються напруженням механізмів терморегуляції в межах фізіологічної адаптації.

Температуру виміряють ртутним або спиртовим термометрами, а в приміщеннях зі значним тепловим випромінюванням використовують парний термометр, що складається з двох термометрів (зачорненого та посрібленого). Для безперервної реєстрації - термографи. Температури вимірюють в кількох точках на висоті 1,3-1,5м від підлоги в різний час. А якщо температура біля підлоги відрізняється помітно від верхньої зони, то вимірюється на рівні ніг 0,2-0,3м від підлоги.

Відносну вологість визначають за допомогою психрометра Августа, гігрометра, аспіраційного психрометра.

Швидкість руху повітря визначається анемометрами крильчастими (0,3-0,5 м/с), чашковими (1-20 м/с), термоанемометром (менше 0,5 м/с).

Нормалізація параметрів мікроклімату досягається заходами та засобами:

- удосконалення технологічних процесів та устаткування;

- раціональне розміщення технологічного обладнання;

- автоматизація та дистанційне управління;

- раціональне опалення, вентиляція та кондиціювання;

- раціоналізація режимів праці та відпочинку;

- застосування теплоізоляції устаткування та захисних екранів;

- використання засобів захисту.

6. Вплив шкідливих речовин на організм людини. Нормування шкідливих речовин та захист.

Шкідливі речовини це такі речовини, що при контакті з організмом людини за умов порушення вимог безпеки можуть призвести до виробничої травми, профзахворювання так і у віддаленні строки життя теперішнього і наступних поколінь.

Вони потрапляють в організм через органи дихання, травлення, шкіру та слизові оболонки. Потрапивши в організм викликають отруєння. Гострі чи хронічні. Ступень отруєння залежить від токсичності речовини, її кількості, часу дії, шляху проникнення, метеорологічних умов та індивідуальних особливостей. Гострі - при одноразовій дії великих доз (чадний газ, метан, сірководень). Хронічні - внаслідок довготривалої дії невеликих концентрацій (свинець, ртуть, марганець). Свинець накопичується в кістках, фтор - в зубах, марганець - в печінці. При хронічному отруєнні накопичується в організмі (матеріальна кумуляція, функціональна кумуляція) - функціональних ефектів.

Шкідливі речовини поділяють: Хімічні

- загальнотоксичні – отруєння;

- подразнювальні (хлор, аміак) – подразнення дихальних шляхів та слизових оболонок;

- сенсибілізуючі (розчинники, лаки) - алергени;

- канцерогенні (аміносполуки, азбест, ароматичні вуглеводні) – онкологічні захворювання;

- мутагенні (свинець, формальдегід, радіоактивні речовини) – зміни спадкової інформації;

- репродуктивна функція (свинець, марганець) – відтворення потомства.

За хімічною дією шкідливі речовини діють переважно на певні органи чи системи (серцеві, кишково-шлункові, печінково-ниркові); за основною дією (задушливі, наркотичні, подразнювальні); за тривалістю дії (летальні, тимчасові, короткочасні).

Виробничий пил - небезпечний виробничий фактор. З пилом стикаються робітники гірничодобувної, машинобудівної, металургійної, текстильної промисловості і сільського господарства.

Пил діє фіброгенно - розростається сполучна тканина.

Вражаюча дія пилу визначається: дисперсністю (розміром частинок пилу); формою; твердістю; волокнистістю; питомою поверхнею. Викликає професійні хвороби - пневмоконіози. Дію пилу підсилюють підвищена температура, вологість, м’язове напруження. Для робітників, які працюють в шкідливих умовах проводять обов’язкові попередні та періодичні медичні огляди 1 раз в 3, 6, 12 та 24 місяці.

Нормування шкідливих речовин базується на граничнодопустимій концентрації. Під нею розуміють таку концентрацію ГДК шкідливих речовин в повітрі робочої зони, яка при щоденній роботі на протязі 8 годин чи іншої тривалості за весь час трудового стажу не може викликати професійних захворювань або розладів в стані здоров’я, що визначаються сучасними методами, як у процесі праці так і у віддалені строки життя.

За величиною ГДК поділяються на 4 класи:

1 надзвичайно небезпечні ГДК менше 0,1 мг/м3 ртуть, свинець;

2 високонебезпечні ГДК 0,1-1,0 мг/м3 феноли, їдкі луги, сірчана кислота, соляна кислота, хлор4;

3 помірнонебезпечні ГДК (1-10мг/м3) толуол, ксилол, спирт метиловий;

4 малонебезпечні ГДК більше 10 мг/м3 аміак, ацетон, гас.

При вмісті в повітрі робочої зони кількох речовин однонаправленої дії необхідно дотримуватись, щоб сумарне ГДК дорівнювало одиниці. Односпрямована дія належить шкідливим речовинам, які близькі за хімічною будовою та характером впливу на організм людини. Неодноспрямована дія відрізняється хімічною будовою та характером впливу. Речовини позначають літерами, що вказують на особливість дії.

О - гостронаправленої дії; К - канцерогенної;

А - алергічної; Ф - фіброгенної

Методи контролю:

експрес-метод - базується на зміні кольору індикаторного порошку;

лабораторні - відбір проб повітря робочої зони і при проведенні фізико-хімічного аналізу (хроматографічного, фотоколориметричного) в лабораторних умовах;

метод неперервної автоматичної реєстрації в повітрі шкідливих речовин з використанням газоаналізаторів.

Періодичність контролю - визначається класом небезпеки шкідливих речовин. Контроль проводять: неперервно, періодично протягом зміни, щоденно, щомісячно, неперервний контроль зі сигналізацією дії речовин.

Захист:

- вилучення шкідливих речовин в технологічних процесах, заміна шкідливих на менш шкідливі;

- удосконалення технологічних процесів та устаткування (застосування замкнених циклів);

- автоматизація і дистанційне управління технологічними процесами;

- герметизація виробничого устаткування;

- нормальне функціонування систем опалення, вентиляції, кондиціювання;

- попередні та періодичні медогляди, профхарчування, дотримання особистої гігієни;

- контроль за вмістом шкідливих речовин в повітрі робочої зони;

- використання засобів індивідуального захисту.

Питання для самоконтролю

1.Які основні положення в галузі гігієни праці?

2.В чому полягають фізіологічні особливості різних видів діяльності?

3.Як здійснюється гігієнічна класифікація праці?

4. Що таке метеорологічні умови?

5. Як відбувається теплообмін людини з навколишнім середовищем?

6. Як впливають параметри мікроклімату на організм людини?

7. Що лежить в основі принців нормування параметрів мікроклімату?

8. Як визначають параметри мікроклімату ?

9. Які загальні заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату?

10. Що таке шкідливі речовини і як вони впливають на організм людини?

11. Що лежить в основі нормування шкідливих речовин?

12. Який здійснюється захист від дії шкідливих речовин?