4. Профілактика туляремії.

Люди сприйнятливі до збудника туляремії. Захворювання частіше зустрічається серед жителів сільської місцевості. Зараження відбувається через воду і продукти, забруднені калом і сечею хворих тварин, при знятті шкур з убитих гризунів, обробці пухової сировини, обслуговуванні хворих тварин. Заражаються люди також при поїданні з немитими руками, вживанні води для пиття, полосканні рота, умиванням із заражених водойм, де живуть криси хворі на туляремію. Зараження наступає при укусі комарами, кліщами, блохами, вошами, які паразитували на хворих тваринах.

У людей хвороба триває від 5-7 – 30 днів. Хвороба проявляється раптовим підвищенням Т до 38-39 С, головною біллю, біллю в м’язах, озноб. Хворі погано сплять, з’являється піт, особливо вночі. Інколи спостерігається кровотечі, сухий кашель. Форми туляремії у людей: виразково-залозиста виникає при укусах частин тіла зараженими туляремією комарами, кліщами, на місці проникнення збудника утворюється вузлик, потім пухирець, який нагноюється і переходить у виразку з нерівним дном; ангінозно-залозиста – при вживанні сирої води і продуктів, забруднених виділеннями хворих тварин, вражаються мигдалики, супроводжується запаленням лімфовузлів, які мають вигляд пухлин-бубонів. Лімфовузли набрякають, збільшуються і нагноюються, в перші дні вони болючі, з часом болючість зменшується. По мірі накопичення гною в бубоні, шкіра витончується і утворюється свищ, а потім довго незаживаючі виразки. Внутрішня форма характеризується враженням органів дихання або шлунково-кишкового тракту, у хворих висока температура, головна біль. При враженні шлунково-кишкового тракту вражаються лімфатичні вузли збільшується селезінка і печінка. Хворі скаржаться на болі в животі. Ця форма хвороби розвивається при аліментарному зараженні.

Для профілактики необхідно берегти зерносховища від гризунів; в населених пунктах систематично прибирати сміття, гній; в місцях випасання худоби і водоймищ слідкувати за прибиранням трупів гризунів, знищення гризунів на фермах, дотримання правил особистої гігієни.

Хворих тварин не допускають до забою на м’ясо. В районах неблагополучних на туляремію всім працівникам м’ясопереробних підприємств роблять щеплення проти туляремії.

5. Профілактика Ку-гарячки.

Ку-гарячка – заразна хвороба людей і тварин, що викликається особливим видом рикетсій. Зараження відбувається аерогенними, аліментарними шляхами і трансмісивно. Зараження відбувається головним чином при прибиранні тваринницьких приміщень, переробці сирих тваринних продуктів (шерсті, волосся), через повітря, яке забруднене рикетсіями, а також при вживанні в їжу сирого молока, м’яса від хворих тварин.

Хвороба проходить у вигляді гострого захворювання, при цьому відмічають нездужання, слабкість, втрата апетиту, біль в скронях і лобі, світлобоязнь, болючість спини і литкових м’язів. Дуже часто супроводжується запаленням легень, при якому відмічають сухий кашель, біль в грудях, виділення мокроти з домішками крові. Ку-гарячка триває 4-5 тижнів і супроводжується ускладненнями: запаленням легень, плевритом, хворобами серця, інколи призводить до смерті.

В неблагополучних господарствах по Ку-гарячці з метою профілактики і ліквідації захворювання проводять такі заходи: клінічний огляд, серологічне дослідження тварин, ізоляція хворих від основного стада, повторне дослідження крові на РЗК хворого або позитивно реагуючого проводять через кожні 25-30 днів, а умовно здорового через 15-20 до отримання двох кратних негативних результатів. Після чого таких тварин вертають в стадо. Перед поверненням тварин в приміщення шкіряний покрив піддають ретельній чистці і обмивають 1% розчином їдкого натру або 2% розчином креоліну. Овець і кіз позитивно реагуючих на Ку-гарячку з отар не виділяють, а всю отару утримують ізольовано від здорових тварин. Все поголів’я неблагополучної отари через кожні 30 днів досліджують на РСК до отримання двох кратних негативних результатів. В приміщеннях де утримують неблагополучних тварин встановлюють ящики з кришками з непроникними стінками і дном для прибирання абортованих і мертвонароджених плодів. Абортовані і мертвонароджені плоди і підстилку спалюють. Предмети догляду дезінфікують один раз на 5 днів, а коли проходить окіт щоденно при вході встановлюють дезбар’єри. Гній, підстилку і залишки корму піддають термічній обробці або спалюють.

Шерсть, козиний пух, каракульські смужки від овець і кіз з неблагополучних отар направляють на фабрики в подвійній тарі з відповідними довідками ветеринарного і санітарного нагляду про неблагополуччя тварин по Ку-гарячці для послідуючої дезинфекції.

В неблагополучних господарствах забороняється вивіз фуражу і підстилки, які були в контакті з хворими тваринами; вивід тварин позитивно реагуючих; забій тварин на м’ясо; вживати в їжу людям і в корм тварин молока в сирому вигляді від овець і кіз або від ізольованих груп. Молоко знезаражують протягом 5 хв.

При виявленні Ку-гарячки під час забою тушу і не змінені органи знешкоджують високою температурою, а змінені органи, виснажені туші або при дегенеративних змінах в скелетних м’язах відправляють на технічну утилізацію.

Особи, які зайняті переробкою тварин хворих або підозрілих щодо хвороби, повинні бути забезпечені спеціальним одягом і взуттям, суворо виконувати заходи особистої гігієни. По закінченню забою тварин, приміщення і обладнання ретельно дезінфікують.

Всі робітники повинні постійно знаходитися під медичним наглядом. Керівники господарства повинні забезпечувати їх спец одягом і взуттям. В кожному тваринницькому приміщенні повинні бути рукомийники з дезрозчином, мило, рушник і аптечка першої допомоги, санітарний журнал для записів вказівок і пропозицій органів охорони здоров’я і ветеринарно-санітарного нагляду.