3. Основні вимоги до виробничого освітлення.

створювати на робочій поверхні освітленість, що відповідає характеру зорової роботи і не нижче встановленої норми;
не повинно чинити засліплювальної дії від самих джерел освітлення та від предметів, що знаходяться в полі зору;
забезпечити достатність, рівномірність та постійність рівня освітленості виробничих приміщень;
не створювати на робочій поверхні різких та глибоких тіней;
повинен бути достатній для розрізнення деталей контраст поверхонь, що освітлюються;
не створювати небезпечних та шкідливих виробничих факторів;
повинно бути надійним , простим в експлуатації, економічним та естетичним.

4. Види виробничого освітлення:

Залежно від джерела світла може бути:

природним – що створюється сонячними променями розсіяними світлом небосхилу;

штучним – створюється електричними джерелами світла;

суміщене – поєднання природного і штучного освітлення

Природне:

- бокове – через світлові отвори в зовнішніх стінах: одностороннє і двостороннє;

- верхнє – через ліхтарі та отвори в дахах;

- комбіноване – поєднання верхнього та бокового.

Недоліки природного освітлення:

не постійне в різні періоди доби та в різну погоду;
нерівномірно розподіляється по S виробничого приміщення;
виникає засліплення при не задовільній його організації.

На рівень освітленості впливають:

світловий клімат;
площа та орієнтація світлових отворів;
ступінь чистоти скла в світлових отворах;
пофарбування стін та стелі приміщення;
глибина приміщення;
наявність предметів з зовні і з середини.

Коефіцієнт природного освітлення – це відношення внутрішньої освітленості до зовнішньої.

КПО = Е_вн./Е_зовн. х 100

Значення фізіологічне:

стимулює процеси в організмі;
теплова, бактерицидна дія;
психологічна дія.

Штучне:

- загальне – світильники розміщуються у верхній зоні не нижче 2,5м над підлогою;

- загальне локалізоване – світильники розміщуються з врахуванням розташування робочих місць;

- місцеве – створюється світильниками, що концентрують світловий потік безпосередньо на робоче місце;

- комбіноване – складається з загального і місцевого, застосовують при роботах високої точності.

За функціональним призначенням:

Робоче – для забезпечення виробничого процесу, обов’язково для виробничих приміщень.

Аварійне – для продовження роботи у випадках, коли раптове відключення може викликати вибух, пожежу, отруєння людей та порушення технологічного процесу. Мінімальна освітленість повинна становити 5% від нормованої, але не менше 2 лк.

Евакуаційне – для забезпечення евакуації людей з приміщень. Його влаштовують в місцях небезпечних для проходу людей, в приміщеннях допоміжних будівель, в проходах, сходових клітках, у виробничих приміщеннях в яких працює більше 50 чоловік. Мінімальна освітленість на підлозі 0,5 лк, на відкритих майданчиках 0,2 лк.

Охоронне – вздовж меж території, яка охороняється в пізній час спеціальним персоналом. Найменша освітленість 0,5 лк.

Чергове – передбачається в неробочий час, використовують частину світильників інших видів освітлення.

Освітлення штучне використовують у всіх виробничих та побутових приміщеннях в темний період доби.

Освітленість робочих поверхонь регламентується СНиП ІІ-4-79 і визначається характеристикою зорової роботи.

Види виробничого освітлення

За джерелом світла

Природне

Суміщене

Штучне