Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Охорона праці. Навчальний посібник.doc
Скачиваний:
18
Добавлен:
10.11.2019
Размер:
1.07 Mб
Скачать

4. Вимоги до водопостачання та каналізації.

Виробничі приміщення повинні бути обладнані системами виробничого, протипожежного та господарсько-питного водопроводів, господарсько-побутовою та виробничою каналізацією.

Норма витрат води на пиття та побутові потреби для цехів з надлишком тепла на одну людину в зміну 45 л, а в інших цехах 25л.

В гарячих цехах повинні бути установки з охолодженою підсоленою газованою водою.

Відстань від робочого місця, що найбільш віддалене 75 м. Не можна з’єднувати мережі господарсько-питного водопроводу з мережами спеціальних виробничих та протипожежних водопроводів, що дають не питну воду.

Всі стічні води спускаються в міську каналізаційну мережу. Зливання в каналізаційну мережу відпрацьованих розчинів кислот, лугів, електролітів допускається лише після нейтралізації та очищення.

Забороняється зливати в каналізаційну мережу толуол, ацетон, бензин, мінеральні мастила та стічні води з великим вмістом жиру. Зливають стічні води тільки після того коли пропускають їх через жироловки цехові і жироловки підприємства.

Питання для самоконтролю

1. Які основні санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємств та планування території?

2. Які вимоги до виробничих будівель та споруд?

3. Які вимоги до допоміжних приміщень?

4. Які основні вимоги до водопостачання та каналізації?

ТЕМА Професійні хвороби та їх профілактика

ПЛАН

  1. Професійні хвороби робітників тваринництва та м’ясопереробних підприємств.

  2. Профілактика сибірки.

  3. Профілактика туберкульозу.

  4. Профілактика туляремії.

  5. Профілактика Ку-гарячки.

  6. Профілактика лептоспірозу.

  7. Профілактика бешихи.

  8. Профілактика сказу.

  9. Профілактика лістеріозу.

  10. Профілактика лейкозу.

  11. Профілактика гнійничкових хвороб.

  12. Профілактика токсикоінфекції.

  13. Профілактика гельмінтозів.

Література

1. Бакшеев П.Д и др. Справочник по охране труда и технике безопасности в животноводстве - К.: Урожай, 1985.- 114-137с.

2. Беляев В.В. Охрана труда на предприятиях мясной и молочной промышленности – М.: Легкая и пищевая промышленность, 1982. - 84-91с.

!Основні терміни і поняття

  1. Професійні захворювання, виробничо – обумовлені захворювання, сибірка, туберкульоз, туляремія, Ку-гарячка, лептоспіроз, бешиха, сказ, лістеріоз, лейкоз, гнійничкові хвороби, токсикоінфекції.

Теоретичні положення

  1. Професійні хвороби робітників тваринництва та м’ясопереробних підприємств.

Захворювання, які викликані дією на робітника шкідливими умовами праці, називаються професійними захворюваннями. Професійне отруєння являється особистим випадком професійного захворювання. Явище, що характеризується сукупністю професійних захворювань, називають професійною захворюваністю. В деяких випадках вплив шкідливих факторів виробничого середовища призводить до виникнення виробничо-обумовленої захворюваності.

Міністерство охорони здоров’я України затвердило Список професійних захворювань, який застосовують при призначені пільгових пенсій, додаткових виплат, а також відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров’я.

В кожному окремому випадку рішення про класифікацію захворювання, як професійного вирішують медичні працівники з врахуванням умов праці захворілого працівника.

До професійних захворювань відносяться не тільки вказані у списку, а й ускладнення й прямі наслідки цих захворювань. Всього у списку перераховано 27 назв хвороб, в тому числі характерних для працівників м’ясної та молочної промисловості.

Серед захворювань з тимчасової непрацездатності найбільш вагому вагу мають виробничо-обумовлені захворювання – грип, катар, ангіна, які частіше зустрічаються в працівників холодильників, відділення приймання молока, експедиції. Недотримання санітарних правил можливе захворювання гострими кишковими інфекціями – дизентерія, черевний тиф, холера, харчові токсикоінфекції – спалах яких особливо небезпечний на харчових підприємствах, як для працюючих так і для населення.

Доволі часто спостерігаються захворювання периферичної нервової системи (радикуліт, неврит, невралгія), м’язово-суглобового апарату (тендовагініти, бурсити, міозити).

До другої групи відносяться різні захворювання шкіряного покрову (дерматити, екземи, ериматозне запалення, а також раньова інфекція (абсцеси, флегмони шкіри, панариції). Найбільш діючі засоби профілактики захворювання периферичної нервової системи і опорно-рухового апарату – це максимальна механізація і автоматизація робочих операцій і технологій, перерви на відпочинок, зарядка та масаж. Щоб попередити захворювання шкіри застосовують різні мазі, пасти на жирній та восковій основі. Мікротравми обробляють дезрозчинами. Для захисту тіла від води, сольових розчинів застосовують фартухи, рукавиці, спецвзуття із стійких матеріалів. Особи, які мають рани на шкірі, підлітки, вагітні жінки до переробки хворих тварин не допускаються.

До числа небезпечних професійних інфекційних захворювань відносяться зооантропонози, що є спільними для тварин і людей, виникають в результаті контакту людей з хворими тваринами, птахами і продуктами їх переробки.

На підприємствах ведуть постійний нагляд і боротьбу з інфекційними хворобами тварин. Із районів, де виявлено випадки захворювання, забороняється вивозити худобу і їхню сировину. Робочі повинні проходити медогляд, робити спеціальні щеплення і суворо дотримуватися правил переробки хворих тварин. Вони повинні використовувати спецодяг, спецвзуття і засоби захисту. Потрібно проводити санітарну обробку приміщень, обладнання, інвентаря, проводити дезінфекцію, дератизацію, дезінсекцію.