Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Охорона праці. Навчальний посібник.doc
Скачиваний:
18
Добавлен:
10.11.2019
Размер:
1.07 Mб
Скачать

4. Методи розрахунку та вимоги до системи штучної вентиляції.

Основне завдання розрахунку системи штучної вентиляції визначити кількість повітря, що необхідно подати і вилучити з приміщення.

Розрахунок вентиляції в цехах, повітрообмін визначають розрахунковим шляхом за конкретними даними:

- шкідливі речовини визначають за кількістю шкідливих газів, парів, пилу, що надходять у робочу зону з метою розбавлення їх припливним повітрям до граничнодопустимих концентрацій;

- з виділенням надлишкового тепла кількість припливного повітря визначається із умови асиміляції цього тепла (різниця внутрішньої і зовнішньої температури);

- зі значним виділенням водяних парів визначається за надлишком вологи;

- де немає шкідливих виділень можна визначати за кратністю повітрообміну – відношення об’єму повітря, що подається (вилучається) за одиницю часу до об’єму приміщення.

Кратність повітрообміну показує скільки разів протягом години необхідно замінити весь об’єм повітря в даному приміщенні і дорівнює 7.

При розрахунку повітрообміну в тваринницьких приміщеннях враховують: кількість тварин, вид, вік, стать, продуктивність, фізіологічний стан, вгодованість.

Вимоги до вентиляції:

- повинна створювати в робочій зоні нормовані метеорологічні умови праці;

- повністю видаляти з приміщення шкідливі гази, пари, пил;

- не вносити в приміщення забруднене повітря;

- не створювати протяги на робочих місцях;

- бути доступною для ремонту та управління;

- не створювати під час експлуатації додаткових незручностей.

5. Системи опалення та їх характеристика.

Система опалення: являє собою комплекс елементів, необхідних для нагрівання приміщень в холодну пору року. До елементів опалення належать: джерело тепла, теплопроводи, нагрівальні проводи. Теплоносії – вода, пара, повітря. Системи опалення поділяють:

Місцевепічне, повітряне, опалення місцевими газовими та електричними пристроями. Застосовується в житлових та побутових приміщеннях.

Центральневодяне, парове, панельне, повітряне, комбіноване.

Водяна та парова система опалення в залежності від тиску можуть бути – низького – тиск пари 70 кПа, температури води до 100 С; високого тиску – тиск пари більше 70 кПа, температури води більше 100 С.

Водяне опалення низького тиску відповідає санітарно-гігієнічним вимогам і широко використовується на багатьох підприємствах. Перевага – рівномірне нагрівання приміщень, централізоване регулювання, відсутність запаху, пару, пилу, підтримання відносної вологості, виключення опіків від нагрівальних приладів, пожежна безпека. Недолік - можливість замерзання.

Парове – недоліки: знижується відносна вологість, органічний пил осідає на нагрівальних приладах, підгорає, викликаючи запах гару, небезпека пожеж і опіків. Не застосовують в приміщеннях пожежо- небезпечних і в приміщеннях з виділенням органічного пилу. З економічної точки зору – на великих підприємствах.

Панельне – застосовують в адміністративно-побутових приміщеннях, тепло діє від будівельних конструкцій, в яких вмонтовані спеціальні нагрівальні прилади. Переваги: рівномірний нагрів та постійність температури і вологості повітря в приміщенні; економія виробничої площі за рахунок відсутності нагрівальних приладів, в літній період використовують для охолодження приміщення. Недолік – високі початкові затрати.

Повітряне: центральна місцева подача теплового повітря від місцевих нагрівальних приладів. Переваги: швидкий тепловий ефект, відсутність нагрівальних приладів, в літній період використовують для охолодження та вентиляції приміщень; Економність - при поєднанні опалення із загальнообмінною вентиляцією.

Питання для самоконтролю

1.Яке призначення вентиляції та яка класифікація системи вентиляції?

2. Охарактеризуйте природну вентиляцію.

3. Охарактеризуйте штучну вентиляцію.

4. Які методи розрахунку та вимоги до системи штучної вентиляції?

6.Охарактеризуйте системи опалення та їх характеристика.

ТАМА Освітлення виробничих приміщень

ПЛАН

  1. Значення виробничого освітлення.

  2. Основні світлотехнічні поняття та одиниці.

  3. Основні вимоги до виробничого освітлення.

  4. Види виробничого освітлення.

  5. Джерела та системи штучного освітлення.

  6. Експлуатація освітлювальних установок.

 Література

Жидецький В.Ц.Основи охорони праці, Львів, Афіша, 2002р. - 114-127с.

!Основні терміни і поняття

Адаптація, акомодація, конвергенція, світловий потік, сила світла, яскравість, освітленість, видимість, види освітлення – виробниче, аварійне, евакуаційне, охоронне, чергове, освітлення - природне, штучне, джерела світла – лампи розжарювання, газорозрядні, світильники.

& Теоретичні положення