Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Охорона праці. Навчальний посібник.doc
Скачиваний:
28
Добавлен:
10.11.2019
Размер:
1.07 Mб
Скачать

9. Профілактика лістеріозу.

Люди часто заражаються лістеріозом аліментарним і аерогенним шляхом, а також через ушкоджену шкіру.

Лістеріоз у людей проходить гостро, надгостро, хронічно, а інколи скрито. Інкубаційний період триває 3-7 діб. У людей частіше відмічають ангінозно-септичну форму, яка супроводжується підвищенням температури, головними болями, ангіною, м’язовими і суглобними болями. При нервовій формі захворювання спостерігають паралічі в результаті враження нервової тканини (менінгіт, менігоенцефаліт). Захворювання людей лістеріозом призводить до смерті. Інколи вражається шкіра у вигляді висипів, захворювання очей, висока температура.

Основними профілактичними заходами є дотримання особистої гігієни і не допускати контакту дітей з хворими домашніми тваринами, вживання молочних продуктів, які не були перевірені ветеринарно-санітарною службою. Необхідно вести боротьбу з гризунами.

При боротьбі з лістеріозом необхідно дотримуватись правил утримання, годівлі тварин, умов зберігання кормів; боротьба з гризунами, кровосисними комахами, кліщами; контроль за якістю концентрованих і грубих кормів, особливо силосу. При виникненні лістеріозу господарство оголошують неблагополучним і проводять карантинні заходи. Всіх тварин клінічно досліджують, проводять термометрію. Хворих з ознаками враження ЦНС направляють на забій. Голову і вражені внутрішні органи від хворих тварин піддають технічній утилізації. Тушу знезаражують високою температурою або переробляють на варені ковбаси або консерви. При забої і обробленні туш від хворих тварин суворо дотримуються правил особистої гігієни. Дезінфекцію проводять гарячим водним 5% розчином карболової кислоти, 10% свіжо гашеним вапном, 3% розчином їдкого натру, хлорним вапном з активністю хлору 2%.

Ветеринарні і медичні спеціалісти мають проводити санітарно-просвітницьку та профілактичну роботу серед населення, працівників тваринницьких господарств, а також осіб, що займаються заготівлею, зберіганням, переробкою та реалізацією сировини.

10. Профілактика лейкозу.

Охоплює комплексні ветеринарно-санітарні, організаційно-господарські та спеціальні протилейкозні заходи. В благополучних господарствах по лейкозу проводять серологічні дослідження тварин з 4-6 місячного В стадах громадської власності дослідження корів на лейкоз проводиться один раз на рік. Бугаїв-плідників у племінних підприємствах досліджують через кожні 6 місяців. Тварин яких завозять для племінних і користувальних цілей досліджують на лейкоз серологічно в період карантинування.

Господарство, в якому за результатами дворазових серологічних досліджень з інтервалом 30-45 діб установлено лейкоз, оголошують неблагополучним щодо лейкозу і вводять карантинні обмеження. У неблагополучному стаді забороняється використання без попереднього знезараження молока для громадського харчування, згодовування його тваринам, продаж державі та на ринках. Не дозволяється реалізація тварин з племінною, користувальною та відгодівельною метою, використання бугаїв-плідників для парування корів і телиць, використання сперми від серологічно позитивних бугаїв-плідників, перегрупування тварин без відома ветеринарного спеціаліста.

Після кожного дослідження та ізоляції хворих тварин проводять дезінфекцію приміщення та обладнання 2% розчином їдкого натру, 2% розчином хлорного вапна, 2% суспензією свіжо гашеного вапна, 5% розчином кальцинованої соди. Молоко від серологічно позитивних тварин, яких утримують ізольовано від серологічно негативного стада, пастеризують у господарстві при температурі не менше як 80С, після чого використовують для згодовування телятам або здають на молокозавод. Молоко від корів з клінічними ознаками лейкозу забороняється використовувати в їжу та згодовувати тваринам. Таке молоко денатурують, добавляючи до нього 5% розчин формальдегіду, креоліну або іншого дезінфікуючого засобу. Тварин з гематологічними та клінічними ознаками лейкозу забивають на санітарній бойні. При цьому забороняється використовувати кров, ендокринні та інші органи з харчовою метою або для виготовлення ветеринарних і медичних препаратів. Приміщення і обладнання після забою хворих тварин ретельно прибирають і дезінфікують. Гній та очисні води утилізують на загальних підставах.