1. Значення виробничого освітлення.

Серед факторів зовнішнього середовища в процесі праці світло займає одне з перших місць. 90% всієї інформації про довкілля людина одержує через органи зору.

Втомлюваність очей залежить від напруженості процесів, що супроводжує зорове сприйняття. До таких процесів відносяться:

Адаптація – пристосування ока до зміни умов освітлення (рівня освітленості).

Акомодація – пристосування ока до зрозумілого бачення предметів, що знаходяться на неоднаковій відстані за рахунок зміни кривизни кришталика.

Конвергенція – здатність ока при розгляданні близьких предметів, займати положення, при якому осі обох очей перетинаються на предметі.

При поганому освітленні людина швидко втомлюється, працює менш продуктивно, зростає потенційна небезпека помилкових дій і нещасних випадків. Згідно статистичних даних до 5% травм виникає за недостатнього і нераціонального освітлення, а 20% воно сприяло виникненню травм. Погане світло може призвести до професійних захворювань, до таких як робоча мнопія (короткозорість) спазм акомодації.

Для створення оптимальних умов зорової роботи потрібно враховувати кількість та якість освітлення, і кольорове оточення. При світлому пофарбуванні інтер’єру кількість відбитого світла збільшується на 20-40%, різкість тіней зменшується, покращується рівномірність освітлення.

Надмірна яскравість джерел світла та оточуючих предметів може призвести до засліплення працівника. Нерівномірність освітлення, неоднакова яскравість оточуючих предметів призводить до переадаптації та швидкого стомлення. Поверхні необхідно фарбувати в кольори середньої світлості, коефіцієнт відбивання 0,3-0,6, матову або напівматову поверхня.

2. Основні світлотехнічні поняття та одиниці.

Освітлення виробничих приміщень характеризується кількісним та якісними показниками.

До кількісних відносяться:

Світловий потік – це потужність світлового видимого випромінювання, що оцінюється оком людини за світловими відчуттям. Одиницею світлового потоку є люмен (лм).

Сила світла – це величина, що визначається відношенням світлового потоку до тілесного кута, в межах якого світловий потік рівномірно розподіляється.

І = Ф/ω

Одиниця сили світла кандела (кд)

Яскравість – визначається як відношення сили світла, що випромінюється елементом поверхні в даному напрямку до площини поверхні, що освітлюється.

В = I/(Scosα), де

I – сила світла, що випромінюється поверхнею в заданому напрямку;

S – площа поверхні;

α – кут між нормаллю до елемента поверхні S і напрямком, для якого визначається яскравість.

Одиниця яскравості світла ніт (нт) – яскравість поверхні, що світиться і від якої в перпендикулярному напрямку випромінюється світло силою в 1 кд з 1м²

Освітленість – це відношення світлового потоку, що падає на елемент поверхні до площі цього елементу.

E = Ф/S, де

Ф – світловий потік; S – площа

Видимість предмета на робочому місці залежить від освітленості, розміру предмета, його яскравості, контрасту з фоном і тривалості експозиції.

До якісних відносяться:

Фон – поверхня, що прилягає безпосередньо до об’єкта розпізнання на якій він розглядається.

Фон буває: світлим р>0,4

середнім р=0,2-0,4

темним р<.0,2

Контраст між об’єктом і фоном – характеризується співвідношенням яскравостей об’єкта, що розглядається (крапка, лінія, знак та інші елементи)

k= В_о – В_ф/В_ф – яскравість об’єкта і фону

Контраст є: великий > 0,5

середній =0,2-0,5

малий <.0,2

Видимість – характеризує здатність ока сприймати об’єкт.

Залежить від освітленості, розміру об’єкта, фону та тривалості експозиції.

Контроль освітленості виміряють люксметром Ю-116, Ю-117, робота базується на явищі фотоефекту – перетворення світлової енергії в електричну.