Облік наявності та руху персоналу
Показник чисельності працівників на
певну дату періоду, враховуючи прийнятих
та вираховуючи тих працівників, які
вибули цього дня. Якщо підприємства на
вказану дату не працювало, чисельність
відображається станом на останній день
роботи, що передував цій даті. Цей
показник охоплює всіх постійних,
тимчасових і сезонних працівників,
прийнятих на роботу на термін понад
один день, незалежно від того, знаходяться
вони на роботі чи відсутні на роботі з
будь-яких причин
Визначається за певний період.
Середньооблікова чисельність за місяць
обчислюється як сума щоденної облікової
чисельності (враховуючи святкові і
вихідні дні), віднесена до кількості
днів місяця. Чисельність працівників
за неробочий день береться на рівні
робочого дня, що передував неробочим
дням
Визначається кількістю працівників,
які з’явилися на роботу
Визначається кількістю працівників,
які не тільки з’явилися, але й
фактично приступили до роботи
Методи визначення кількісної потреби у персоналі
Назва методу |
Характеристика методу |
1. Метод розрахунку з використанням часу трудового процесу |
Якщо виробничий процес піддається нормуванню, то дані про час цього процесу дають можливість розрахувати чисельність відповідних категорій робітників на певний час |
2. Метод розрахунку за нормами обслуговування |
В зарубіжній практиці його прийнято називати “агрегат-методом”, оскільки він показує залежність чисельності робітників від кількості об’єктів, що обслуговуються |
3. Метод розрахунку за робочими місцями і нормативами чисельності |
Цей метод слід розглядати як частковий метод за нормами обслуговування, оскільки і кількість робітників по кількості робочих місць, і нормативи чисельності встановлюють, виходячи з норм обслуговування |
4. Стохастичні методи розрахунку |
Ґрунтуються на аналізі взаємозв’язку між потребою в персоналі та іншими змінними величинами (наприклад, обсягом виробництва). При цьому до уваги приймаються дані за попередній період і припускається, що потреба в майбутньому буде розвиватися за аналогічною залежністю |
5. Метод екстраполяції |
Найбільш простий і поширений. Полягає в тому, що сьогодення ситуація переноситься на майбутнє, за умови, що залежність кількості працівників від якогось параметру залишається незмінною. При застосування цього методу неможливо врахувати зміни у внутрішньому і зовнішньому середовищі. Тому він підходить тільки для короткотермінового планування |
6. Метод експертних оцінок |
Застосовується з використанням досвіду спеціалістів і керівників. При методі простої оцінки потреба в персоналі оцінюється керівництвом відповідного підрозділу. При методі розширеної оцінки потреба в персоналі визначається групою компетентних працівників (експертів) |
7. Метод доходності |
Ґрунтується на тому, що, приймаючи рішення про зростання виробництва, яке призведе до зростання потреби в працівниках, підприємство повинно встановити, чи не перевищать витрати, викликані збільшенням чисельності працівників, дохід від їх використання. Тобто фонд оплати праці повинен бути меншим за дохід від цієї праці |