19.3. Закріплення основних точок кругової кривої за її віссю

Найпростішим варіантом створення повороту траси є кругова крива, яка сполучає прямі відрізки осі споруди (рис.134). Тому на місцевості закріплюють основні точки кривої: початок кривої (ПК), середину кривої (СК) і кінець кривої (КК). Для того щоб закріпити ці точки на місцевості, необхідно визначити елементи кривої. Розглядаючи рис. 134 видно, що основними елементами кривої є: кут повороту осі споруди в, радіус R, тангенс Т, крива К, бісектриса Б і домір Д.

На практиці кут повороту осі споруди в завжди визначають за формулою (171) або (172), а радіус R приймають для кожної кривої свій, згідно існуючих нормативних документів. Всі інші елементи визначають згідно з нижче наведеними формулами.

Вихідними даними для розрахунку головних точок кривої є кут вповороту осі лінійної споруди і радіус R кривої. Кут ввимірюють теодолітом безпосередньо в польових умовах, а радіус R призначають. Щоб не порушити технічні умови кривої, часто радіус вибирають із таблиці наведеної в БНіП, де вказано його обґрунтування.

Розглядаючи трикутник OAB (рис. 134) і застосовуючи теорему синусів за формулою (174) виконуємо розрахунки.

T/sin( в/2) =R/cos( в/2) =^+Б)^іп90°         (173)

Розрахунок елементів кривої виконують наступним чином. Віддаль від вершини кута повороту осі лінійної споруди назад у напрямку до точки початку кривої (ПК) та до точки кінця кривої (КК) називається тангенсом і позначається буквою "Т", який обчислюється за формулою

T=R х tg (в/2).           (174)

Для визначення довжини кривої, яка з'єднує головні точки ПК і КК, теж використовують теорему сінусів формули (175), тобто довжина кола відноситься до кількості градусів у колі, як крива до кута, на який вона опирається, тобто

2nRJ360°=K/ в,        (175)

звідки

К = (nRв)/180О         (176)

Віддаль від вершини повороту осі лінійної споруди за бісектрисою кута р до осі кривої позначають буквою "Б" і називають бісектрисою та обчислюють за формулою

Б = R<(1/COS)/2)- 1>.         (177)

Різницю між двома тангенсами і кривою називають доміром і

позначають буквою "Д" та обчислюють за формулою

Д = 2Т- К.       (178)

Визначені основні елементи кривої в, R, Т, К, Б, і Д записують в пікетажний журнал.

Рис.134 Елементи кругової кривої

В більшості повороти лінійних споруд виконують за круговою кривою, яка сполучає прямі відрізки осі споруди. Основні її точки на місцевості закріплюють надійними знаками (рис.135).

Рис. 135. Закріплення основних точок кривої

19.4. Розмічування пікетажу по осі лінійної споруди

По осі лінійної споруди через 100 м закріпляють точки дерев'яними кілочками, які називають пікетами. Дії, які виконуються при закріплені пікетів, називаються розмічуванням пікетажу (рис. 136) Пікетаж - від французького слова piguetage - вибір точок на місцевості для встановлення рейок і закріплення їх кілочками при нівелюванні. Пікет - точка на осі споруди, яка призначена для закріплення заданого інтервалу. На практиці найчастіше таким інтервалом є 100 м і дуже рідко 40,20 і 10 м.

Рис.136. Закріплення пікету і сторожок

Розмічування пікетажу виконують за допомогою сталевої мірної 20-ти метрової стрічки. Нумерацію пікетажних точок починають від початку споруди. Нульовий пікет співпадає з початком осі споруди і позначається ПК-0. Сам пікет закріпляють дерев'яним кілочком перерізом 2x2 см, який забивають врівень з землею. На відстані 5... 10 см від пікету забивають другий кілочок висотою 15...20см. На цьому кілочку олівцем підписують ПК-0і називають його сторожком. Після цього протягують стрічку вперед по осі споруди і від ПК-0 відкладають віддаль рівну 100 м. Забивають один кілочок врівень з землею як пікет, а другий як сторожок, на якому підписують ПК-1. Таким чином закріплюють пікети по всій осі лінійної споруди.

Оскільки поверхня землі надто складна, то крім пікетних точок по осі споруди закріпляють точки в характерних місцях рельєфу і ситуації (точки перегину схилів, уріз води в водоймищах, перетин з діючими дорогами, лініями електропередач, контурами ситуації і тощо). Ці точки називають плюсовими, а їх положення визначається відстанню від ближчого попереднього пікету. Наприклад, називають точку ПК-8+ 73,44. Це означає, що точка знаходиться від ПК-8 на відстані 73,44 мвперед по осі споруди.

Кути повороту по осі лінійної споруди позначають зростаючими номерами, крім того, їм приписують пікетажне значення, яке складається із порядкового номера попереднього (заднього) пікету плюс віддаль від цього пікету до кута повороту На (рис.137) позначення вершини слід розуміти так. В чисельнику номер вершини кута 3 (ВК-3), а в знаменнику номер пікету 5 плюс віддаль від пікету 5 до вершини кута 64,50 м (ПК-5 + 64.50) за напрямком осі споруди.

Таким чином, легко визначити за номером пікету на якій відстані від початку осі споруди знаходиться кут повороту. Для приведеного вище прикладу ця відстань дорівнює 564,50 м. Одночасно з розмічуванням пікетажу виконують горизонтальне знімання в границях смуги, ширина якої вказана в технічному завданні для виконання роботи.

Відомо, що розмічування пікетажу виконують за прямолінійними ланками осі споруди, а рахунок пікетажу - за круговою кривою (рис.134). Так як крива коротша від суми двох тангенсів на величину домірю (Д), то визначають пікетажне значення (КК) за формулою

КК = ВК + T - Д          (179)

Приймаючи його за дійсне, продовжують розмічування пікетажу по осі споруди. Таким чином враховують поправку в довжину траси за кривизну кривої, яка дорівнює величині доміру.

Одночасно з розмічуванням пікетажу ведеться пікетажний журнал (рис.138). В журналі показують вісь траси у вигляді прямої лінії посередині сторінки, на якій в наближеному масштабі наносять всі пікетні і плюсові точки, кути повороту, поперечники, границі перешкод і ситуацію приблизно на 50 метрів в обидві сторони від осі.

Запис в пікетажному журналі ведеться знизу вверх так, щоб права і ліва сторони сторінки відповідали правій і лівій стороні траси за ходом розмічування пікетажу. Кути повороту в журналі показують у вигляді стрілок, направлених вправо чи вліво від осьової лінії в залежності від того, в яку сторону повертає траса. Біля кутів повороту виписують обчислені елементи кривих: кут повороту з показом правий чи лівий, радіус, тангенс, криву, бісектрису, домір; тут же виконують розрахунки пікетажу. Одночасно з веденням пікетажного журналу, виконують розрахунок пікетажних значень основних точок кривих та пікетажних значень вершин кутів повороту траси і кінця траси.