- •Геодезія
- •1.1. Форма і розміри Землі
- •1.2. Застосування проекцій в геодезії
- •1.3. План, карта і профіль місцевості за заданим напрямком
- •1.4. Визначення планового і висотного положення точки на земній поверхні
- •1.5. Встановлення величини поправки за кривизну Землі
- •2.1. Числовий масштаб
- •2.2. Лінійний масштаб
- •2.3. Поперечний масштаб
- •2.4. Точність масштабу
- •2.5. Розграфка і номенклатура топографічних карт
- •2.6. Прямокутна система координат Гаусса-Крюгера
- •3.1. Вимірювання дирекційних кутів за топографічною картою
- •3.2. Приклад вимірювання дирекційних кутів за топографічною картою
- •4.1. Основні форми рельєфу місцевості
- •4.2. Зображення рельєфу місцевості горизонталями
- •4.3. Проведення горизонталей за висотами точок
- •4.4. Крутизна схилу і масштаб закладень
- •4.5. Обґрунтування висоти перерізу рельєфу
- •4.6. Розв'язання задач за топографічною картою
- •4.7. Умовні знаки на топографічних картах
- •5.1. Введення в теорію похибок
- •5.2. Види похибок вимірювання
- •5.3. Принцип арифметичної середини
- •5.4. Середня квадратична похибка одного виміру
- •5.5. Визначення похибок функцій виміряних величин
- •5.6. Нерівноточні виміри величии
- •5.7. Оцінка точності за відхиленнями окремих вимірів
- •6.1. Компарування сталевої стрічки
- •6.2. Вимірювання довжин ліній
- •6.3. Визначення відстаней нитковим віддалеміром
- •6.4. Вимірювання віддалей світловіддалеміром
- •7.1. Будова теодоліта т30
- •7.2. Будова теодоліта 2т30
- •7.3. Загальні відомості про теодоліти 2т30 і 2т30п
- •7.4. Пристрої для центрування теодолітів
- •7.6. Перевірки теодоліта т30
- •8.1. Визначення місця нуля (mo) вертикального круга теодоліта та вимірювання кутів нахилу
- •8.2. Вимірювання магнітного азимута
- •8.3. Вимірювання горизонтальних кутів способом прийомів
- •8.4. Вимірювання горизонтальних кутів способом кругових прийомів
- •9.1. Будова нівеліра н-3
- •9.2. Перевірки і юстування нівеліра н-3
- •9.3. Перевірки і юстування нівеліра н-зк з компенсатором
- •9.4. Перевірки нівелірних рейок
- •10.1. Координатна площина
- •10.2. Рішення прямої геодезичної задачі
- •10.3. Рішення оберненої геодезичної задачі
- •10.4. Схеми побудови теодолітних мереж
- •10.5. Обчислення координат точок в замкнутому теодолітному ході
- •11.1. Польові роботи при побудові полюсної мережі
- •11.2. Прив'язка полюсних мереж до вихідних геодезичних пунктів
- •11.5. Приклад камеральної обробки польових вимірювань полюсної мережі розташованих на ходовій лінії за формулою
- •12.1. Польові роботи при технічному нівелюванні
- •12.2. Камеральна обробка результатів технічного нівелювання
- •12.3. Урівнювання розімкнутого нівелірного ходу технічного нівелювання
- •12.4. Урівнювання замкнутого полігону
- •13.1. Теодолітне знімання місцевості
- •13.2. Полярний спосіб
- •13.3. Спосіб перпендикулярів
- •13.4. Спосіб кутової засічки
- •13.5. Спосіб лінійної засічки
- •13.6. Спосіб створної засічки
- •13.7. Побудова горизонтального плану
- •14.1. Нівелювання поверхні за квадратами
- •14.2. Нівелювання поверхні за паралельними лініями
- •14.3. Нівелювання поверхні за полігонами і створами
- •14.4. Побудова топографічного плану за результатами нівелювання поверхні
- •15.1. Загальні відомості про тахеометричне знімання
- •15.2. Основні формули тахеометрії
- •15.3. Польові роботи при тахеометричному зніманні місцевості
- •15.4. Побудова топографічного плану за матеріалами тахеометричного знімання
- •16.1. Суть мензульного знімання
- •16.2. Основні перевірки кіпрегеля ка-2
- •16.3. Перевірки кіпрегеля kh
- •16.4. Підготовка мензули до роботи
- •16.5. Знімання ситуації і рельєфу
- •17.1. Основні відомості про аерофотознімання
- •17.2. Аерофотознімання місцевості
- •17.3. Визначення масштабу аерофотознімку
- •17.4. Поняття про дешифрування
- •17.5. Трансформування аерофотознімків
- •17.6. Складання фотопланів
- •17.7. Обладнання для цифрової фотограмметрії і картографії
- •18.1. Побудова на місцевості проектного кута
- •18.2. Побудова на місцевості проектної лінії
- •18.3. Побудова на місцевості точки з заданою висотою
- •18.4. Побудова на місцевості лінії і площини заданих ухилів
- •18.5. Перенесення проектної точки в натуру полярним способом та оцінка його точності
- •18.6. Перенесення проектної точки в натуру способом перпендикулярів та оцінка його точності
- •18.7. Перенесення проектної точки в натуру способом кутової засічки та оцінка його точності
- •18.8. Перенесення проектної точки в натуру способом лінійної засічки та оцінка його точності
- •19.1. Камеральне трасування осі лінійної споруди
- •19.2. Польове трасування об'єктів лінійних споруд
- •19.3. Закріплення основних точок кругової кривої за її віссю
- •19.4. Розмічування пікетажу по осі лінійної споруди
- •19.5. Розрахунок пікетажних значень точок кругових кривих
- •19.6. Детальне розмічування на місцевості кругової кривої
- •19.7. Спосіб прямокутних координат
- •19.8. Перенесення пікету на криву
- •19.9. Спосіб продовження хорд
- •19.10. Спосіб кутів
- •19.11. Розмічування поперечників на місцевості
- •19.12. Заповнення пікетажного журналу в польових умовах
- •19.13. Технічне нівелювання по осі лінійної споруди
- •19.14. Камеральна обробка журналу технічного нівелювання
- •19.15. Побудова поздовжнього і поперечного профілів лінійної споруди
- •19.16. Проектування за профілем
- •19.17. Безпікетний спосіб трасування по осі лінійних споруд
- •20.1. Основні задачі садово-паркового господарства
- •20.2. Розвиток садово-паркового господарства
4.6. Розв'язання задач за топографічною картою
Задача 1. Визначення висоти горизонталі, коли відома висота точки і переріз рельєфу (рис.32).
Рис. 32. Визначення висоти горизонталі h=2,5 м
Задачу можна вирішити, якщо задовольняються наступні умови:
-висота горизонталі повинна бути кратною висоті січення рельєфу;
-різниця між висотою даної точки і висотою найближчої до неї горизонталі повинна бути меншою висоти перерізу рельєфу (або рівна їй).
Очевидно, що висота найближчої горизонталі до висоти 248,6м буде висота 247,5 м тому, що вона задовольняє вище поставленим умовам. Якщо допустити, що її висота рівна 245,00 м, то перша умова виконується , а друга ні.
Задача 2. Визначення висот точок за горизонталями карти.
Висота точки, яка знаходиться на горизонталі дорівнює висоті горизонталі.
Якщо точка, яка розташована між горизонталями з різними висотами, то її висота визначається інтерполюванням на око.
На рис.33 приведений фрагмент карти масштабу 1:25 000 з перерізом рельєфу 5 м. Необхідно визначити висоту точки k, яка розташована між горизонталями з висотами 185 м і 190 м. Очевидно її висота буде більшою 185 м, але меншою 190 м. В цьому випадку визначають, на якій частині відстані між горизонталями знаходиться точка k, наприклад, від горизонталі з висотою 185 м. Нехай в нашому випадку точка k розташована на середині між горизонталями, тобто, віддаль tk = 0,5 tf. Значить висота точки k буде більшою від висоти 185 м на 0,5 h , тобто на 2,5 м. Тоді Hk = 187,5 м. Аналогічно визначають висоту точки g розташованою між горизонталями з висотами 160 м і 165 м(рис.33). В цьому випадку відрізок ng = 0,8 mn, тоді H =160 м + 0М=164м.
Коли точка розташована між горизонталями з однаковими висотами, або в середині замкнутої горизонталі, то її висоту можна визначити наближено тому, що вона буде більшою або меншою висоти цієї горизонталі на 0,5 h (HB H~ 182,5 м).
Задача 3. Побудова профілю місцевості за заданим напрямком на карті. Потрібно побудувати профіль місцевості за лінією між точками 186,9 і C (рис.33). Для цього прикладають аркуш паперу за лінією зрізу до точок на карті відповідно 186,9 і C, та при допомозі олівця на папері намічають точки напроти перетину горизонталей з лінією зрізу. Аркуш паперу з відміченими горизонталями прикладають до викресленої лінії на креслярському аркуші паперу і переносять на неї відміченні точки та нумерують 1, 2, 3, ..., 11. Дана лінія перетинає горизонталі і характерні точки та лінії рельєфу. Наприклад, точка 5 фіксує річку, точка 9 фіксує лінію вододілу (рис.33). Побудована лінія в нашому випадку називається основою профілю. В намічених точках основи профілю встановлюють перпендикуляри і відкладають на них в масштабі висоти визначенні графічно за картою. Вершини перпендикулярів з'єднують між собою прямими лініями і отримують профіль.
Щоб профіль був виразним, то вертикальний масштаб приймають в 10 разів більшим (крупнішим) масштабу карти, і для зменшення його висоти основу профілю приймають за умовний горизонт з такою висотою, щоб сам профіль розташувався вище умовного горизонту на 3 - 4 см (рис. 34).
При допомозі профілю можна вирішати певні задачі. Наприклад, з'ясовують про те, чи є пряма видимість між крайніми точками місцевості. В цьому випадку ці точки з'єднують прямою лінією, якщо вона не перетинає лінію профілю, то пряма видимість існує, а при перетині вона відсутня. Завдяки профілю можна визначити на яку висоту слід піднятися при відсутності видимості, щоб встановити пряму видимість між точками.
Задача 4. Проведення на карті лінії з заданим ухилом. Потрібно побудувати лінію з заданим ухилом 25%о від точки 206,5 м до точки g (рис. 33). Таку лінію будують наступним чином. Ухил між точками206,5 м і d обчислюють за формулою (19). Після цього набирають його вимірником на масштабі закладень карти, та ставлять одну ніжку вимірника в точку 206,5 м і повертають його так, щоб друга ніжка вимірника співпала з горизонталлю і помічають точку d. В подальшому на масштабі закладень карти при допомозі вимірника набирають величину ухилу рівного заданому (25%) і одну ніжку вимірника ставлять на горизонталь в точці d і повертають вимірник так, щоб друга його ніжка співпала з наступною горизонталлю в точці
Не міняючи розхилу вимірника таким же чином знаходять точку
е і т.д. Щоб попасти в точку g, необхідно обчислити ухил між горизонталлю 165 м і точкою g та за відомою методикою зробити відповідну помітку. Після цього всі помітки з'єднують прямими лініями. Дана ламана і буде лінією побудованою за заданим ухилом.
Розглянута задача має декілька варіантів, з яких вибирають найбільш привабливий.
Задача 5. Визначення границі площі водозбору. На річці побудована гребля MN (рис. 33). Необхідно намітити на топографічній карті границю площі водозбору (басейну греблі). Така границя проходить по найближчих до річки лініях вододілів і опускається до греблі за напрямком схилів, розташованих з обох сторін (на карті позначена пунктирною лінією).
Площу басейну визначають за картою одним із відомих способів, які будуть розглянуті нижче. За допомогою відомої площі можна підрахувати потужність річки, необхідної для розрахунків штучних споруд: греблі, дамби, мостів, водостічних труб тощо.