- •Геодезія
- •1.1. Форма і розміри Землі
- •1.2. Застосування проекцій в геодезії
- •1.3. План, карта і профіль місцевості за заданим напрямком
- •1.4. Визначення планового і висотного положення точки на земній поверхні
- •1.5. Встановлення величини поправки за кривизну Землі
- •2.1. Числовий масштаб
- •2.2. Лінійний масштаб
- •2.3. Поперечний масштаб
- •2.4. Точність масштабу
- •2.5. Розграфка і номенклатура топографічних карт
- •2.6. Прямокутна система координат Гаусса-Крюгера
- •3.1. Вимірювання дирекційних кутів за топографічною картою
- •3.2. Приклад вимірювання дирекційних кутів за топографічною картою
- •4.1. Основні форми рельєфу місцевості
- •4.2. Зображення рельєфу місцевості горизонталями
- •4.3. Проведення горизонталей за висотами точок
- •4.4. Крутизна схилу і масштаб закладень
- •4.5. Обґрунтування висоти перерізу рельєфу
- •4.6. Розв'язання задач за топографічною картою
- •4.7. Умовні знаки на топографічних картах
- •5.1. Введення в теорію похибок
- •5.2. Види похибок вимірювання
- •5.3. Принцип арифметичної середини
- •5.4. Середня квадратична похибка одного виміру
- •5.5. Визначення похибок функцій виміряних величин
- •5.6. Нерівноточні виміри величии
- •5.7. Оцінка точності за відхиленнями окремих вимірів
- •6.1. Компарування сталевої стрічки
- •6.2. Вимірювання довжин ліній
- •6.3. Визначення відстаней нитковим віддалеміром
- •6.4. Вимірювання віддалей світловіддалеміром
- •7.1. Будова теодоліта т30
- •7.2. Будова теодоліта 2т30
- •7.3. Загальні відомості про теодоліти 2т30 і 2т30п
- •7.4. Пристрої для центрування теодолітів
- •7.6. Перевірки теодоліта т30
- •8.1. Визначення місця нуля (mo) вертикального круга теодоліта та вимірювання кутів нахилу
- •8.2. Вимірювання магнітного азимута
- •8.3. Вимірювання горизонтальних кутів способом прийомів
- •8.4. Вимірювання горизонтальних кутів способом кругових прийомів
- •9.1. Будова нівеліра н-3
- •9.2. Перевірки і юстування нівеліра н-3
- •9.3. Перевірки і юстування нівеліра н-зк з компенсатором
- •9.4. Перевірки нівелірних рейок
- •10.1. Координатна площина
- •10.2. Рішення прямої геодезичної задачі
- •10.3. Рішення оберненої геодезичної задачі
- •10.4. Схеми побудови теодолітних мереж
- •10.5. Обчислення координат точок в замкнутому теодолітному ході
- •11.1. Польові роботи при побудові полюсної мережі
- •11.2. Прив'язка полюсних мереж до вихідних геодезичних пунктів
- •11.5. Приклад камеральної обробки польових вимірювань полюсної мережі розташованих на ходовій лінії за формулою
- •12.1. Польові роботи при технічному нівелюванні
- •12.2. Камеральна обробка результатів технічного нівелювання
- •12.3. Урівнювання розімкнутого нівелірного ходу технічного нівелювання
- •12.4. Урівнювання замкнутого полігону
- •13.1. Теодолітне знімання місцевості
- •13.2. Полярний спосіб
- •13.3. Спосіб перпендикулярів
- •13.4. Спосіб кутової засічки
- •13.5. Спосіб лінійної засічки
- •13.6. Спосіб створної засічки
- •13.7. Побудова горизонтального плану
- •14.1. Нівелювання поверхні за квадратами
- •14.2. Нівелювання поверхні за паралельними лініями
- •14.3. Нівелювання поверхні за полігонами і створами
- •14.4. Побудова топографічного плану за результатами нівелювання поверхні
- •15.1. Загальні відомості про тахеометричне знімання
- •15.2. Основні формули тахеометрії
- •15.3. Польові роботи при тахеометричному зніманні місцевості
- •15.4. Побудова топографічного плану за матеріалами тахеометричного знімання
- •16.1. Суть мензульного знімання
- •16.2. Основні перевірки кіпрегеля ка-2
- •16.3. Перевірки кіпрегеля kh
- •16.4. Підготовка мензули до роботи
- •16.5. Знімання ситуації і рельєфу
- •17.1. Основні відомості про аерофотознімання
- •17.2. Аерофотознімання місцевості
- •17.3. Визначення масштабу аерофотознімку
- •17.4. Поняття про дешифрування
- •17.5. Трансформування аерофотознімків
- •17.6. Складання фотопланів
- •17.7. Обладнання для цифрової фотограмметрії і картографії
- •18.1. Побудова на місцевості проектного кута
- •18.2. Побудова на місцевості проектної лінії
- •18.3. Побудова на місцевості точки з заданою висотою
- •18.4. Побудова на місцевості лінії і площини заданих ухилів
- •18.5. Перенесення проектної точки в натуру полярним способом та оцінка його точності
- •18.6. Перенесення проектної точки в натуру способом перпендикулярів та оцінка його точності
- •18.7. Перенесення проектної точки в натуру способом кутової засічки та оцінка його точності
- •18.8. Перенесення проектної точки в натуру способом лінійної засічки та оцінка його точності
- •19.1. Камеральне трасування осі лінійної споруди
- •19.2. Польове трасування об'єктів лінійних споруд
- •19.3. Закріплення основних точок кругової кривої за її віссю
- •19.4. Розмічування пікетажу по осі лінійної споруди
- •19.5. Розрахунок пікетажних значень точок кругових кривих
- •19.6. Детальне розмічування на місцевості кругової кривої
- •19.7. Спосіб прямокутних координат
- •19.8. Перенесення пікету на криву
- •19.9. Спосіб продовження хорд
- •19.10. Спосіб кутів
- •19.11. Розмічування поперечників на місцевості
- •19.12. Заповнення пікетажного журналу в польових умовах
- •19.13. Технічне нівелювання по осі лінійної споруди
- •19.14. Камеральна обробка журналу технічного нівелювання
- •19.15. Побудова поздовжнього і поперечного профілів лінійної споруди
- •19.16. Проектування за профілем
- •19.17. Безпікетний спосіб трасування по осі лінійних споруд
- •20.1. Основні задачі садово-паркового господарства
- •20.2. Розвиток садово-паркового господарства
13.7. Побудова горизонтального плану
План теодолітного знімання будують на основі складеного абрису під час виконання польових робіт (рис.83, 84, 85, 86, 87). При побудові плану дотримуються наступної послідовності виконання робіт.
На креслярському аркуші паперу певного розміру, або планшеті на алюмінійовій основі будують сітку прямокутних координат. Сітка координат будується за встановленими стандартними розмірами квадрату 10*10 см. Побудову координатної сітки найкраще виконувати за допомогою спеціального приладу - координатографа, або шаблона. Шаблон представляє собою алюмінієвий лист розміром 60*60 см і товщиною 1 мм на якому у вершинах квадратів 10*10 см просвердлені дірки діаметром0,5 мм. Для користування таким шаблоном достатньо його покласти на креслярський аркуш паперу чи планшет і загостреним олівцем в кожній вершині квадрату намітити точку. Прибравши шаблон, проводять лінію за допомогою лінійки по нанесених мітках. Часто в таких випадках користуються лінійкою Дробишева (рис. 88).
Рис.88. Лінійка Дробишева
За допомогою цієї лінійки будують сітку дециметрових квадратів (5*5 або 3*4 квадратів). Скошені краї отворів лінійки мають різні форми: перший зліва отвір - пряму лінію, а в інших - дуги радіусу, послідовно 10, 20, 30, 40 і 50 см і кінець лінійки 70,71 см. Цей кінцевий розмір відповідає довжині діагоналі квадрату розміром 50*50 см. Щоб побудувати сітку квадратів загальним розміром 50 х 50 см, лінійку кладуть на аркуш креслярського паперу або планшет так, щоб в нижній частині вона була паралельна (на око) нижньому зрізу аркуша або планшету. Гостро загостреним олівцем в отворах за скошеним крєм проводять дуги на аркуші чи планшеті за винятком початкового, в початковому отворі навпроти штриха нанесеного на скошеному краї намічають точку А (рис.89).
Рис.89. Побудова сітки прямокутних координат
Після цього повертають лінійку вліво, приблизно на 90° і суміщають штрих початкового отвору з точкою А та проводять дугу в інших отворах, відповідно 6, 7, 8, 9 і 10. Знаходять середину дуги 10 і намічають точку В. Штрих початкового отвору суміщають з точкою В, а лінійку направляють за діагоналлю на другу точку 5 і за скошеним крєм кінця лінійки (70,715 см) прокреслюють дугу. Точку перетину дуг позначають С, в результаті отримують прямокутний трикутник АВС. Аналогічним чином отримують точку D. З'єднавши точки А, В, D, С лінією товщиною 0,1 мм і отримують основний квадрат планшету. З'єднують протилежні дуги лініями товщиною 0,1 мм і отримують сітку прямокутних координат.
Точки А, В і С отримані майже з однаковою точністю, враховуючи при цьому точність виготовлення лінійки. При цьому найбільшу похибку може мати відрізок А-10 через неточне визначення середини положення точки А штрихом при другому положенні лінійки.
Нехай лінійка змістилася в точку А1 (рис.90) на віддаль а
Рис.90. Геометрична суть зміщення лінійки
від середини штриха. Тоді через кривизну штриха, проведеного за скошеним краєм другого отвору, виникає похибка Н, яку обчислюють за формулою
(134)
Для того, щоб похибка H не перевищувала 0,1 мм (при r=1 дм, зміщення лінійки а повинно бути не більше 3 мм, чого легко досягти.
Про якість побудови координатної сітки можна судити з результатів перевірки діагоналей, які зв'язують вихідну точку А з найбільш віддаленою точкою D. Допуск 0,2 мм слід вважати строгим, причому похибка в положеннях штрихів на сторонах CD
і BD буде в V2 рази менше. [Сиротин, А.А. Реминский Вариант построения координатной сетки. // Г и К-№7. 1978.-С- 60-62].
Побудовану сітку прямокутних координат контролюють шляхом вимірювань діагоналей кожного квадрату за допомогою вимірника. Розходження можливе в межах 0,3 мм порівнюють з істинним.
Координатну сітку підписують з чотирьох сторін, згідно вибраного масштабу плану. Для планів масштабів 1:500, 1:1000, 1:2000 і 1:5000 координатну сітку підписують кратно числам в метрах відповідно 50, 100, 200 і 500 м. Координатну сітку підписують в метрах для масштабів 1:500 і 1:1000, і в кілометрах для масштабів 1:2000 і 1:5000.
Розміри планшетів залежать від масштабу плану. Кожен планшет відповідного масштабу має свої розміри рамки і на ньому зображається певна площа земельної ділянки (табл. 20).
Розміри рамок планшетів та їх площі
Масштаби |
Розміри, см |
Площа земельної ділянки на планшеті |
|
|
км2 |
га |
|
|
|
1:5000 |
40 х 40 |
4 |
400,00 |
|
1:2000 |
50 х 50 |
1 |
100,00 |
|
1:1000 |
50 х 50 |
0,25 |
25,00 |
|
1:500 |
50 х 50 |
0,0625 |
6,25 |
У відповідному масштабі точки планового геодезичного обґрунтування за відомими прямокутними координатами наносять на план. На плані точку оформляють згідно умовних знаків для відповідного масштабу. Зліва підписують номер або назву точки. Користуючись абрисом складеним в польових умовах, на планшет наносять ситуацію, споруди, границі угідь тощо. Місцеві предмети і характерні точки контурів наносять у відповідності з результатами і способами знімання місцевості.
Точки, зняті способом полярних координат, на план наносять графічним способом. Горизонтальні кути між орієнтирним напрямком і точкою місцевості відкладають за допомогою геодезичного транспортира з точністю 0,1 мм, а горизонтальні прокладення між станцією і точкою місцевості відкладають за напрямком (станція і мітка відкладеного кута транспортиром) за допомогою вимірника і лінійки поперечного масштабу з точністю 0,1 мм масштабу плану
Точки, які зняті способом перпендикулярів, наносять на план за допомогою вимірника і лінійки поперечного масштабу. Оскільки способи знімання характерних точок місцевості поєднують кутові і лінійні вимірювання, то при побудові плану теодолітного знімання в основному використовують вимірник і лінійку поперечного масштабу
Після закінчення нанесення на план точок обґрунтування і ситуації переходять до його кінцевого оформлення. Всі підписи і цифри на плані розташовують за напрямом на північ (рис.91). Зображення споруд, ситуації та інше виконують тільки до внутрішньої рамки планшету. Зарамочне оформлення планшету виконується згідно існуючих умовних знаків і додатку взірця оформлення планшету прикладеного до умовних знаків.
Рис.91. Суть горизонтального знімання
Топографічне знімання місцевості методом геометричного нівелювання